У Вінниці є пам’ятка архітектури — так званий будинок капітана Четкова.
Особа власника будинку на загал невиразна й нецікава, а ось архітектор цієї красивої будови, виконаної у популярному на той час (1910 р.) стилі модерн заслуговує на увагу.
Ім’я автора проєкту — Листовничий Василь Іванович, і багато булгакофілів можуть впізнати його в образі Лісовича, сусіда Турбіних із «Білої гвардії», якого карикатурно змалював Булгаков. Листовничий насправді був власником будинку на Андріївському узвозі, 13, у Києві, де свого часу орендувала квартиру родина Булгакових.
Подейкують, що велика й гамірна сімейка письменника постійно заливала Листовничих, які мешкали поверхом нижче і, звісно ж, мали претензії до неспокійних сусідів. Проте, гадається, причина була в іншому.
Василь Іванович Листовничий походив із древнього козацького роду, обіймав високі посади в Києві і був почесним його громадянином.
Після Жовтневої революції, коли в Києві проголосили УНР, Листовничий був будівничим Комісаріату у справах Київської шкільної округи, керував ремонтом Педагогічного музею (Центральної Ради) та театром Соловцова.
Можливо, саме співпраця з керівними органами УНР так дратувала Булгакова, який висміяв господаря дому, де пройшли його найщасливіші роки? Адже всі, хто читав «Білу гвардію», чудово знають ставлення письменника до всього українського.
Драматично склалася доля архітектора з приходом радянської влади у Київ. У 1919-му його заарештувала ЧК, його утримували в Лук’янівській тюрмі, піддавали тортурам, тричі виводили на імітований розстріл, а коли перевозили в табір за межами міста, при спробі втечі вбили.
Про інтелігентність і благородство родини Листовничих (попри паплюження сталінським адептом) свідчить і те, що донька Василя Івановича — Інна Василівна Кончаковська-Листовнича (померла в 1985 р.) — була праведником Бабиного Яру.
Ірина ОРНАРОВИЧ