Радість причетності до генія: Ада Роговцева та Лариса Кадочнікова поділилися спогадами про Івана Миколайчука

Не часто зустрінеш на події одночасно уславлених актрис Аду Роговцеву, Раїсу Недашківську, Ларису Кадочнікову, письменницю Ірен Роздобудько та багатьох інших справжніх талантів.

Нещодавно вони зібралися у Будинку кіно в Києві, де відбулась презентація двох книг «Талант і гра: українські актори театру і кіно» і «Таємна історія фільмів. П’ять документів».

Вони вийшли друком на початку 2021 року і вже поповнили фонди бібліотек столиці.

Перша — «Талант і гра» — видана за підтримки виконавчого органу Київської міської ради, її тираж складає близько 300 примірників.

Автори книжки — кінознавець, головна редакторка журналу «Кіно-Театр» Лариса Брюховецька та театрознавиця і журналістка Вікторія Котенок, які представили й проаналізували 28 портретів українських акторів театру і кіно, їхні найвизначніші ролі та індивідуальний стиль.

До книжки увійшли творчі портрети: Богдана Ступки, Леоніда Бикова, Івана Миколайчука, Борислава Брундукова, Костянтина Степанкова, Віталія Савчука, Леся Сердюка та інших.

А також портрети наших сучасників: Ади Роговцевої, Богдана Бенюка, Анатолія Хостікоєва, Ахтема Сеітаблаєва, Лариси Кадочникової, Раїси Недашківської, Олексія Богдановича, Ахтема Сеітаблаєва, Ірми Вітовської-Ванци, Рими Зюбіної, Віталія Салія, Олени Хохлаткіної...

Подію присвятили пам’яті легендарного кіноактора, кінорежисера та сценариста Івана Миколайчука, якого називають обличчям і душею українського поетичного кіно. Відомий трохи не кожному за ролями Івана Палійчука у «Тінях забутих предків» та молодого Тараса у фільмі «Сон».

А також яскравими роботами в картинах «Білий птах з чорною ознакою», «Комісари», «Захар Беркут», «Пропала грамота», «Вавилон ХХ» та інших. Цього року, 15 червня, актору мало б виповнитися 80.

Спогадами про митця охоче ділилися Ада Роговцева, Раїса Недашківська та Лариса Кадочникова. Пригадують, що студентом він був тихим і непоказним, мало їв, часто постив.

Ада Миколаївна про взаємини розповіла таке: «Це були стосунки не просто двох друзів чи родичів. Ми були, як два єства, яким не потрібні слова, щоб зрозуміти одне одного. З Іваном було комфортно мовчати, плакати, думати...»

Презентацію книг приурочили до 80-ліття з дня народження Івана Миколайчука.

Свого часу Сергій Параджанов сказав про Івана Миколайчука: «Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко».

Нині тяжко знайти постать в українському кінематографі, яка б відповідала масштабам цього великого актора. Авторка книги Лариса Іванівна Брюховецька порівнює особистість Івана Миколайчука з українським та кримськотатарським кіноактором Ахтемом Сеітаблаєвим. «Ахтем, як і Іван, — талановитий кіноактор, режисер та сценарист, який у своїй творчості популяризує свою національну ідентичність».

Другу книгу «Таємна історія фільмів. Пам’ять документів» Лариси Брюховецької представили поет, кінорежисер та сценарист Станіслав Чернілевський, режисер і сценарист Сергій Марченко та кінознавець Сергій Тримбач.

Книга розповідає про творчий процес на Київській кіностудії імені Олександра Довженка у 1960—1970-х роках, коли директором був Василь Цвіркунов. Видання проілюстроване кадрами та фотографіями робочих моментів зйомок та виробництва фільмів.

Книжка ніби передає дух тих часів, коли кіностудія творила шедеври, визнані далеко за межами України.

За велінням долі, вечір припав на день народження ще одного видатного українського кіноактора та кінорежисера — Костянтина Степанкова. За своє життя Кость Петрович зіграв більш ніж у ста фільмах.

Його найвідоміші картини: «Аничка», «Захар Беркут», «Ой не ходи, Грицю», «Капітан Крокус» та інші. Багато років викладав акторську майстерність у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Його учениця, народна артистка України Валерія Чайковська говорить про нього як про глибоку, шляхетну особистість, витонченого кіноактора, режисера, вчителя, наставника.

Спогадами та враженнями ділилися режисер, актор та сценарист Василь Вітер, письменниця, журналістка і поетеса Ірен Роздобудько, заслужена артистка України Олеся Самаєва, режисер і педагог Іван Канівець, майстер авторської пісні Ігор Жук та інші. У їхніх душевних розмовах оживали не якісь далекі екранні кумири, а прості, звичайні й водночас надзвичайні люди.

«Це була епоха митців, а не артистів. Людей, котрі усвідомлювали своє призначення і чесно слідували за ним. Лицарів, Дон Кіхотів, романтиків. Творців епохи українського поетичного кіно, яке підкорило собою увесь світ», — сказав народний артист України Олексій Богданович.

Кінорежисер Іван Канівець презентував сайт «Іван Миколайчук: доля, фільми, ролі», заснований за меценатської підтримки. Його наповнює редакція журналу «Кіно -Театр», а адміністратором є, власне, режисер.

Вечір у Будинку кіно, організований редакцією журналу «Кіно-Театр» та Національною спілкою кінематографістів, видався душевним і теплим. Здавалося, що в залі не було нікого випадкового, стороннього чи чужого.

Ця зустріч нагадувала тиху родинну вечерю, де кожен ділився спогадами, думками, історіями про людей, яких, на жаль, уже немає поруч. Без смутку і жалю, але з усвідомленням повноти радості і причетності до генія кожного з них.

Ангеліна ВЕЛИКА