Президентом Ізраїлю обрали Герцога: «вічний» Нетаньяху може таки втратити крісло прем'єра

Парламент (Кнесет) Ізраїлю обрав новим 11-м президентом країни 60-річного Іцхака Герцога.

За його кандидатуру під час голосування у середу, 2 червня, віддали свої голоси 87 з 120 депутатів Кнесету, повідомляє інформагенція dpa.

Це найбільша підтримка для новообраного президента Ізраїлю за всю історію країни.

Суперниця Герцога, активістка і вчителька Мір’ям Перец, яка не має досвіду в політиці, але популярна в ізраїльському суспільстві мати двох солдатів, які загинули в бою, отримала натомість лише 26 голосів на свою підтримку.

Троє парламентаріїв утрималися, один не брав участі в голосуванні, а три голоси були визнані недійсними.

Іцхак Герцог є главою Єврейської агенції для Ізраїлю «Сохнут», він — син шостого президента Ізраїлю та першого равина цієї країни.

Герцог, який з 2013 року очолював опозиційну політсилу «Авода» (Ізраїльську партію праці), перебере президентські повноваження у чинного президента Реувена Рівліна 9 липня, коли у Рівліна спливає семирічний термін перебування на посаді.

Герцог заявив, що буде «президентом Ізраїлю» та закликав до єднання у країні, розділеній гострою політичною кризою.

«Настав час зводити мости», — заявив він, пообіцявши при цьому боротися проти антисемітизму в усьому світі.

Президент Ізраїлю виконує здебільшого представницькі функції. Серед головних його повноважень — помилування в’язнів та надання мандата на формування уряду. Президента обирають у парламенті таємним голосуванням на семирічний термін.

Хоча роль президента в Ізраїлі в основному церемоніальна, але вона має сприяти єдності між етнічними та релігійними групами країни.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху привітав Герцога через твіттер. Від імені усіх мешканців він побажав новому президенту успіху.

При цьому, можливо, і собі, адже вибори президента Ізраїлю відбулися на тлі гострої політичної кризи в країні. Очікується, що вже найближчим часом уряд Нетаньяху буде розформовано.

Згідно з результатами вже четвертих за два останні роки парламентських виборів, що відбулися 23 березня, на них перемогла консервативна партія «Лікуд», очолювана Нетаньяху.

Втім ці результати були невтішними для прем’єр-міністра Ізраїлю, адже його політична сила втратила кілька місць у парламенті, отримавши лише чверть від 120 мандатів, і не змогла сформувати новий уряд. Так само не вистачало голосів для формування правлячої коаліції в помірно лівого опозиційного табору.

Але ліві спромоглися на, здавалося б, неможливе – буквально за хвилини до «дедлайну» опівночі з середи на четвер таки створили перший за останні 12 років уряд без Беньяміна Нетаньяху та його партії «Лікуд».

Яір Лапід, лідер партії «Єш Атід», яка на останніх виборах посіла друге місце, поінформував президента Ізраїлю Реувена Рівліна, що підписав відповідну угоду з декількома партіями, повідомляє газета The Times of Israel.

За умовами досягнутої домовленості, прем’єром стане голова партії «Яміна» Нафталі Беннет. Він буде перебувати на цій посаді до вересня 2023 року.

Потім до листопада 2025 року (до закінчення повноваження складу парламенту) уряд очолить Лапід. Тепер склад коаліційного уряду мають затвердити президент і Кнесет.

Якщо це станеться, Нетаньяху втрачає прем’єрський імунітет і судові органи нарешті зможуть притягнути його до відповідальності за численними кримінальними звинуваченнями.

Одночасно, також 2 червня, новим главою Моссаду, ізраїльської розвідки, яка має репутацію однієї з найуспішніших, але й найжорстокіших у світі, призначено Давида (Даді) Барнеа, який раніше був агентом цієї розвідки та навіть віцедиректором.

На думку його соратників, він є ефективним реформатором, людиною, набагато стриманішою, ніж його попередник, який не вагався вдаватися до різноманітних рішучих дій у світі, включно з терористичними.

Народжений 1965 року Барнеа, як і чинний прем’єр-міністр Ізраїлю Беньмін Нетаньяху та багато високопоставлених ізраїльських військових командирів та політиків, служив в елітному підрозділі спецназу Садж’єрет Маткал.

Втім новий глава Моссаду навряд чи відійде від практик часів КДБ СРСР, коли здійснення політичних убивств у всьому світі пояснювалось тим, що йдеться про члена кримінальної міжнародної терористичної організації, яка порушує міжнародні права людини.