Зоною сейсмічної активності у культурницькому просторі останні кілька місяців залишаються взаємини незалежного мистецького середовища та Українського культурного фонду — інституції, через яку, за висновками експертів, надають фінансову підтримку для реалізації різних проєктів: від вистав та виставок до видання книг, створення екскурсійних маршрутів і навіть онлайн-музеїв.
Суми у контексті витрат на культуру у світі не захмарні, однак в українських умовах залишкового принципу надходження грошей у сферу — багатьом потрібні.
Точкою відліку, коли почало помітно «трусити», стали планові перевибори виконавчого директора. Хоча вулканічні процеси почали назрівати уже з оприлюднення прізвищ теж планової зміни членів Наглядової ради, відразу стало зрозуміло, що більшість зіллється в екстазі потрібних рішень, які визріватимуть у президентської команди, частиною якої є Мінкультури.
Отримавши велику дозу критики за певні шахраювання і непрофесійність у першому турі перевиборів виконавчого директора УКФ, другий раунд Наглядова рада провела досить пристойно. Утім то працювали «на камеру». Усі наступні події свідчать, що сутність роботи часто залишається антидержавницькою.
«...Чинна Наглядова рада УКФ вирішила помножити на нуль всі напрацювання попередніх років, знехтувати наділеними повноваженнями Наглядової ради згiдно з Законом України «Про Український культурний фонд» і приймати рішення, які є поза їхньою компетенцією та порушують цілий ряд статтей нормативно-правових документів які регламентують діяльність УКФ», — пише у відкритому листі до Міністерства культури та інформаційної політики України, Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України, офісу президента України щодо дій Наглядової ради Українського культурного фонду Олесь Журавчак — культуролог, арт-менеджер, продюсер, заступник міністра культури 2014 року.
Хтось може зробити закид, що Олесь Журавчак ображений на Наглядову раду УКФ, оскільки його не обрали в другому раунді виконавчим директором. Утім публічну незгоду з недолугими рішеннями у сфері культури він висловлює не вперше, за різних влад.
Ще у листопаді 2020-го був оголошений початок грантового сезону УКФ 2021. Були затверджені всі документи, які чітко регламентують конкурсну процедуру і встановлюють правила.
Нова Наглядова рада була сформована 20.01.2021 року і ніяких суттєвих змін за 4 місяці своєї діяльності в ті нормативи не вносила, але на засіданні 20 травня почались «справжні реформи» і «покращення»!
«Наглядова рада 20 травня вирішила, що вони мають право діяти у форматі тендерного комітету і голосувати за кожен проєкт окремо, який після процедури технічного відбору, експертної оцінки, схвалення Дирекцією УКФ пройшов по рейтингу на фінансування (розглядались проєкти програми «Знакові події»). На засіданні були присутні 5 (!) членів Наглядової ради з 9, згідно з протоколом засідання, розміщеного на сайті УКФ! Таку ж «методику» Наглядова рада застосувала і на наступних засіданнях по інших конкурсних програмах. Як результат, у кожній грантовій програмі було відхилено близько половини проєктів, які були у рейтингу і мали отримати фінансування, а у деяких програмах показник відхилених проєктів сягнув 75%!» — констатує Олесь Журавчак.
«Наглядова рада — це не тендерний комітет, що підтримує чи не підтримує проєкти, а це стратегічний орган управління Фонду, який, відповідно до закону, затверджує: пріоритетні напрямки діяльності, регламенти Наглядової ради та Дирекції, положення про експертні ради, порядок проведення конкурсного відбору тощо», — підкреслює ексзаступник міністра культури, вказуючи й на грубі регламентні порушення.
Тим часом 30 підписантів — представники українського культурного сектору, учасники конкурсного відбору проєктів-претендентів на отримання грантів УКФ, як тих, що рішенням Наглядової ради УКФ схвалені до реалізації, так і тих, що не підтримані, — відправило подібного листа незгоди з діями Наглядової ради УКФ президенту, прем’єр-міністру та міністру культури та інформаційної політики.