Операція «Диверсифікація»: як Україна може скористатись із заборони Білорусі на постачання бензину і дизпалива

Викрадення у сусідній Білорусі цивільного літака ірландської авіакомпанії «Райянейр» несподівано вдарило не лише по авіаційній галузі, а й по інших, м’яко кажучи, навіть не особливо суміжних.

Так, на хвилі заборони Україною на проліт нашою територією білоруських літаків офіційний Мінськ вирішив наступити на горло українським автовласникам і заборонити експорт до нашої держави свого бензину та дизельного пального вже з перших чисел червня.

Щоправда, вже за кілька днів самопроголошений президент Бі­­лорусі Олександр Лукашенко раптом змінив свою риторику і замість повної заборони почав вести мову про часткові обмеження. Втім це не завадило експертам назвати рішення білоруського уряду пострілом собі ж у ногу.

Адже, за їхніми словами, Україна зможе замістити білоруське пальне іншим, а от самі нафтопереробники з цієї країни вже не зможуть так легко відновити власну нішу на українському ринку.

Стратегія — натиснути на Україну

Логіка керівництва Білорусі була пряма і безапеляційна, мов риторика самого Олександра Лукашенка. Мовляв, білоруське пальне займає в Україні 50% ринку в секторі найпопулярнішого бензину А-95.

А отже, закрити поставки Мінськ вважав достатньо ефективним тиском на владу в Україні. І тамтешня нафтова компанія офіційно заявила: вже у червні вона може зупинити поставки бензину А-95 в Україну, створивши дефіцит на ринку.

А ось далі почалася практично детективна історія. Ще минулих вихідних «Білоруська нафтова компанія» відмовилася підтверджувати поставки бензину марки А-95 для українських контрагентів на червень.

Вітчизняні експерти одразу ж заявили, що це напрочуд погане рішення експортера. Адже, з одного боку, воно завдасть сильного удару по репутації компанії, з іншого — спровокує ненадхо­дження великої суми коштів за вироблену продукцію.

Щодо наслідків для України, то аналітики допускали можливість дефіциту нафтопродуктів. Але головним чином — у перші дні після початку дії своєрідного білоруського мораторію. Компенсувати ж втрату поставок Україна може завдяки поставкам морем або з Литви.

На думку деяких нафтотрейдерів, через цю нестабільність ціни на бензин у червні можуть вирости на одну гривню — і це тільки фактор логістики і націнки оптових постачальників.

Але вже за кілька днів у «БНК» пом’якшили власну позицію: мовляв, продажі за довгостроковими договорами не зупинені, а на паузу поставлені тільки спотові угоди.

Цю інформацію підтвердив заступник міністра економіки Тарас Качка, який повідомив на своїй сторінці у фейсбуці, що зупинка імпорту бензину має технологічні причини і не матиме довгострокових наслідків. При цьому заходи щодо диверсифікації його поставок посилять.

Білорусь постраждає більше

Паливний експерт Сергій Куюн пояснює: Білорусь залежить від свого експорту нафтопродуктів не менше, ніж ми від його імпорту.

«Україна формує основний прибуток білоруської нафтопереробки, яка в свою чергу є одним з локомотивів білоруської економіки. Мозирський НПЗ, який стоїть на кордоні з нами, за дизпаливом і бітумом практично повністю працює на український ринок, Білорусь же забезпечує переважно Новополоцький НПЗ, розташований на півночі. Тобто Білорусь годує Україна, безумовно, після Росії. Саме тому я не вірю, що Лукашенко буде навіть натякати на проблеми з паливом», — заявив Куюн.

А чим ми зможемо надолужити втрату білоруського пального?

«Якщо все ж припустити, що в Мінську вже зовсім усе погано, то чи впораємося ми без сябрів? Щоб перекрити потребу в бензині, Укртатнафта повинна наростити переробку на 2 млн тонн, або вдвічі. Це цілком реально. Крім того, в необмеженій кількості можна привезти бензин морем. Там же можна добрати і 1,5 млн т дизпалива, що в сумі з додатковим обсягом із Кременчука перекриє білоруський обсяг на 650 тис. тонн. При цьому я не беру до уваги можливість збільшення поставок з Росії, це взагалі окрема розмова», — додав експерт.

Про те, що білоруський виробник — не панацея для нашої країни, на думку Куюна, і ситуація на ринку скрапленого газу, який два місяці тому ми зуміли перекрити без білорусів.

«Єдина позиція, яка виглядає проблематично, — це бітум. Привезти такий обсяг нізвідки. Частково можна перекрити морськими поставками, але не повністю. Однак і трагедії в цьому немає. За рахунок збільшення переробки і поставок морем на половину перекрити білоруські поставки точно вийде. Ну і зрештою бітум — це не дизель і не бензин, будуть на 10-20% менше будувати доріг, гроші можна направити на цементні дороги або на об’єкти інфраструктури, які не потребують бітуму», — додав експерт.

Ембарго ж на постачання білоруського пального до України вигідне Росії — адже такий крок остаточно виб’є у Лукашенка здатність хоч якось протистояти російському впливу.

Ну а для нашого енергетичного сектору такий крок хоча й може бути стресом, але матиме і позитивний вплив.

«У цій ситуації, радше, важливим є питання, що нам робити з нашою енергозалежністю. То ми лякаємося припинення поставок від «Роснєфті», тепер переживаємо з приводу Білорусі. Причина — 70% поставок дизельного палива і 50% поставок бензину йде з цих двох країн. При цьому в нас недозавантажена своя нафтопереробка і морські перевалки. Пора знову виносити це питання на порядок денний», — резюмував Куюн.

Замість Лукашенка заробить Коломойський. І бюджет...

Вітчизняні виробники вже заявили, що готові замістити білоруське пальне на нашому ринку. Керівник українського нафтопереробного заводу «Укртатнафта», що входить в орбіту олігарха Ігоря Коломойського, Павло Овчаренко стверджує: «Заборона поставок білоруського дизеля і бензину становить проблему тільки для них самих, наш завод повністю забезпечить усі потреби України, не буде ні дефіциту, ні підвищення цін, ні падіння якості».

За його словами, частка кременчуцького НПЗ — 43% українського ринку. За іншу ж частину Україна платить Білорусі близько 4,5 млрд доларів на рік, будучи одним із найбільших джерел доходів.

«Заявляю відповідально: Україна втрати білоруського палива не помітить узагалі. Наш завод переробляє зараз 7,5 тисячі тонн нафти, протягом 48 годин ми можемо збільшити переробку до 12,5 тисячі тонн, це близько 50 тисяч тонн бензину на місяць додатково. У нас просто зараз стоять під розвантаженням два танкери в порту на 160 тисяч тонн нафти, нам не треба робити ніяких надзвичайних заходів, Україна в повній безпеці», — запевнив керівник заводу.

Згідно з його підрахунками, якщо Білорусь відмовиться від поставок палива і ці обсяги почне виробляти «Укртатнафта», бю­джети різних рівнів у нашій країні отримають понад 300 мільйонів доларів надходжень.

«Хочу зазначити, що білоруський Мозирський завод наполовину належить росіянам. По суті, поставки в Україну з Білорусі — це російський експорт. Ми, таким чином, фінансуємо російський бюджет. І Росія фактично дотує поставки палива через Білорусь, оскільки росіяни застосовують зворотний акциз. А «Укртатнафта» не користується російською нафтою, ми забезпечуємо незалежність поставок від Росії», — додав він.

Позбавитися залежності від Москви і Мінська

Логіку цих аргументів, очевидно, зрозуміли і в Білорусі. За повідомленнями з Мінська, «Білоруська нафтова компанія» у червні все ж таки поставить в Україну близько 10 тисяч тонн бензину марки А-95.

За даними ЗМІ, рішення ухвалили після резонансу, який отримала новина про намір «БНК» обнулити поставки цієї марки в червні.

«У п’ятницю питання знову було винесено на обговорення, сьогодні вже є рішення, буде близько 10 тис. тонн», — сказав представник компанії, наголосивши, що зниження обсягів таки має місце, адже нормативний обсяг поставок білоруського бензину становить 55 тис. тонн на місяць.

«Схоже, білоруси таки усвідомили, що в’їхали в огорожу з ідеєю щодо ембарго бензину А-95. Білоруська нафтова компанія заявила в дусі «ви нас неправильно зрозуміли, час іще є, — заявив Сергій Куюн.

— Я далекий від думки, що рішення «зрізати» поставки палива викликане політикою. Американські санкції щодо НПЗ «Нафтан» (Новополоцьк), які набрали чинності 3 червня, несподівано відлякали російських постачальників нафти — «Роснєфть Сургутнєфтєгаз». Тим часом цей завод завжди був націлений на забезпечення внутрішнього ринку Білорусі, у зв’язку з чим, очевидно, було прийнято рішення «різати» експорт в Україну з Мозиря — другого білоруського заводу, що працює переважно на експорт, щоб не отримати дефіцит усередині і додаткову напруженість у себе в країні».

На думку експерта, остаточно проблему мала врегулювати чергова зустріч Олександра Лукашенка і Володимира Путіна, які анонсували пошук обхідних шляхів американських санкцій.

«Якщо знайдуть, то питання про обмеження експорту вирішиться саме собою. Таким чином, питання забезпечення нашого ринку паливом вирішується між Мінськом і Москвою... Погодьтеся, круто! А якщо серйозно, то вважаю, це абсолютно неприпустимо», — написав Куюн, додавши, що сьогоднішній сигнал — зайвий привід задуматися про зниження нашої паливної залежності.

«Ми можемо збільшити переробку нафти втричі, щодо завантаження портів — узагалі необмежений потенціал. До речі, стало відомо, що вперше за кілька років в Україні йде нехай і невелике, але хитання ринку бензину, законтрактоване під анонсоване раніше скорочення — не повне припинення — білоруського імпорту, — стверджує він.

— При наявності волі за пару років ми можемо обійтися не тільки без російського ресурсу, а й без білоруського. Тим більше, схоже, Лукашенко таки вирішив іти на загострення, і з наступного тижня Білорусь запрова­джує ліцензування українського імпорту, під ударом великі групи наших товарів. Мабуть, там таки почалися якісь незворотні процеси. Воно й на краще, менше буде ілюзій, яких і так майже не залишилося».

А ТИМ ЧАСОМ...

У червні все спокійно

За словами фахівця з держполітики в паливно-енергетичному комплексі Геннадія Рябцева, попри недавні прогнози про очікуване подорожчання палива через нібито дефіцит білоруського бензину марки А-95, значної зміни цін на нафтопродукти в червні не очікується.

«Навіть якщо під час ремонту на Мозирському нафтопереробному заводі відвантаження бензину для українських компаній скоротяться, ці обсяги нескладно заповнити, збільшивши поставки з інших напрямків. Йдеться про Кременчуцький НПЗ, який уже заявив про можливість наростити поставки палива на внутрішній ринок, а також про литовських, польських, румунських виробників», — пояснив Рябцев.

Двома факторами, які здатні істотно вплинути на ціни, експерт називає вартість нафтопродуктів на кордоні і курс національної валюти. Гривня в останні тижні зміцнювалася, а котирування нафтопродуктів залишалися досить стабільними. Понад це, після появи у «Роснефті» нового постачальника російського дизеля і скрапленого газу в Україну оптові ціни на ці ресурси пішли вниз.

«Якщо не відбудеться якихось форс-мажорів, ціни на паливо в Україні в червні залишаться на ниніш­ньому рівні, — прогнозує Рябцев. — На даний момент легальні АЗС пропонують зараз бензин марки А-95 і А-95-Евро5 за ціною від 25 до 31,5 грн за літр, дизельне паливо — від 23,5 до 28,7 грн за літр. А скраплений газ — від 12 до 16,5 грн».