Наші та китайські студенти: знайдіть десять відмінностей

Що ми знаємо про менталітет молодих китайців? Крім того, звісно, що працелюбність входить до «азійських цінностей» — і, відповідно, більшість речей на наших ринках зроблені в Китаї.

Варто спитати вчених — вони за певною методикою «зондували» ментальність наших і китайських студентів.

Колектив відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України (разом із соціологами КНУ імені Тараса Шевченка, психологами НПУ ім. М. П. Драгоманова, соціологами Київського національного університету культури і мистецтв) здійснив опитування двох груп студентської молоді: української (загальною кількістю 131 особа) і китайської (116 осіб).

Українські студенти на момент опитування навчались (II-III курс) на філософському факультеті і факультеті соціології КНУ ім. Тараса Шевченка, а також на факультеті журналістики КНУКіМ.

Китайські студенти на момент опитування навчались (I-II курс) на факультеті соціально-економічної освіти та управління НПУ ім. М. П. Драгоманова.

Мета дослідження — зондування ціннісної свідомості (ментальності) зазначених груп студентів, встановлення ієрархії ціннісних пріоритетів цих груп, їх порівняння та інтерпретація.

Соціологічний аналіз результатів проведеного опитування свідчить загалом про деяку схожість і суттєві відмінності щодо ціннісних пріоритетів українських і китайських студентів.

Схід і захід — два різні світи

Сучасна глобалізація веде до нового світового порядку. Ця обставина сьогодні визначає особливості повсякденного життя людей. Але ці особливості в залежності від цивілізаційних зон чи типів розрізняються за своїм характером.

Так, на Заході індивід перебуває в центрі суспільних турбот і уваги. Традиційна безпека тут iще зберігається, але під впливом численних ризиків і викликів вона поступово втрачає своє значення.

Замість традиційної одноманітності в західних соціумах панує багатоманітність, яка характеризується полікультурністю і множинністю життєвих стилів. При цьому суттєвого значення набувають модні, зовнішньо привабливі стилі.

Масова комерціалізація, у свою чергу, активно сприяє формуванню суспільства споживання і вражень.

Водночас на Сході в центрі суспільних турбот і уваги перебувають соціальні групи і колективи, а також держава.

Тут здавна поширені цінності безпеки, традиціоналізму, конформності.

Молодь із дитинства привчають до гармонії з природою, орієнтують на підтримку соціального порядку, на повагу до батьків і публічних чиновників.

Унаслідок різкого економічного зростання (в 90-ті роки минулого століття) виникає питання про природу так званих «азійських» цінностей, якими намагаються пояснити господарський успіх країн Східної Азії.

Історично західна і східна цивілізації розвивалися різними шляхами. Перша, західна, рухалася в індивідуалістичному напрямку; друга, східна, — в колективістському. В цьому відношенні означені цивілізації ніби віддалялись одна від іншої.

Проте на початку ХХІ ст. спостерігається їхнє зближення. Це відбувається під впливом процесів глобалізації, світових (переважно західних) медіа-корпорацій, відомої «макдональдизації» світу тощо.

Це означає, що в країни Східної Азії проникають так чи інакше культурні цінності та норми, які є типовими для західної цивілізації.

Правда, тут вони функціонують видозмiненими згідно з місцевими стандартами, переважно як локалізовані, а не суто глобальні зразки.

Цікаво, що й Захід сьогодні приймає і культивує в своєму середовищі певні зразки духовної культури Сходу (йога, хатха-йога, цигун, тантра тощо). Східні єдиноборства визнані як складова світової нематеріальної культурної спадщини.

 Деякі дослідники стверджують, що в умовах глобальних перетворень відбувається певне ослаблення східної (традиційної) системи цінностей, яка базується на конфуціанській етиці обов’язковості, сильному соціальному контролі, суспільному консенсусі та гармонії.

Ослаблення зазначених складових традиційної моделі східного суспільства особливо помітно серед молоді. Цьому сприяли суспільні зміни в країнах Східної Азії, що були пов’язані з відкритістю до світу, зменшенням соціального контролю, збільшенням приватної участі в економіці, часткової відміни обмежень у доступі до попкультури, масовим формуванням проринкових настанов, проявом нетрадиційних особистих зразків тощо.

Економічне зростання обумовило також підйом, особливо серед молоді, престижу освіти.

«Мотиваційні типи цінностей» і вибір респондентів

Ці міркування стали підставою для використання в порівняльному дослі­дженні концептуальної моделі універсальних «мотиваційних типів цінностей» відомого ізраїльського дослідника Шалома Шварца.

Означена модель дає можливість коректно порівняти ціннісні пріоритети різних категорій людей, у тому числі й студентів із різних країн.

У цьому випадку за допомогою соціологічного зондування ціннісної свідомості (ментальності) українських і китайських студентів з’ясовуються ієрархії їхніх ціннісних пріоритетів. Порівняння останніх покажуть між ними схожість і різницю.

 Як відомо, Шалом Шварц виділяв 10 універсальних «мотиваційних типів цінностей», які в опитувальнику були представлені описами (портретами) 21 людини.

Нижче наводиться каталог універсальних «мотиваційних типів цінностей» і коротке розшифрування їх ціннісного змісту:

• «Безпека» — безпека близьких людей, національна безпека, громадський порядок.
• «Традиціоналізм» — прийняття і поважання традицій і ідей, що походять із традиційної культури і релігії.
• «Конформність» — уникання дій, які б могли засмутити інших або зашкодити їм чи порушити соціальні норми.
• «Самостійність» — незалежність мислення і прийняття рішень, творчість, свобода, пізнання.
• «Ризик-новизна» — життя, насичене гострими відчуттями, новими враженнями і складними задачами.
• «Гедонізм» — чуттєве задоволення, насолода життям, комфорт.
• «Доброзичливість» — збереження і покращення благополуччя людей із близького кола.
• «Універсалізм» — мудрість, толерантність, справедливість, рівність, краса, мир, єдність із природою, захист навколишнього середовища.
• «Влада+багатство» — престиж, багатство, контроль над людьми і ресурсами, соціальний статус.
• «Досягнення» — особистий успіх і його демонстрація, честолюбство, компетентність у відповідності до соціальних стандартів.

 Респондентам пропонувався список портретів 21 людини, які характеризувалися тими чи іншими цінностями.

Кожен із цих портретів вони повинні були оцінити за 6-бальною шкалою: від «дуже схожий на мене» (6 балів) до «зовсім не схожий на мене» (1 бал).

 Отже, цінності в даному випадку вимірювались опосередкованим чином, через ідентифікацію респондентів із уявлюваними портретами людей.

Українці — за самостійність, китайці — за безпеку

 Як з’ясувалося в ході дослідження, ієрархію ціннісних пріоритетів українських студентів очолюють «самостійність», «гедонізм», «доброзичливість».

Це домінантні цінності нашої студентської молоді. До субдомінантних ціннісних пріоритетів належать «універсалізм» і «безпека».

Потім йдуть ціннісні пріоритети середньої важливості: «досягнення» і «ризик-новизна».

І, нарешті, ієрархію цінностей українських студентів завершують такі маловажливі для них цінності, як «влада+багатство», «конформність», «традиціоналізм».

 У свою чергу, ієрархію ціннісних пріоритетів китайських студентів очолюють «безпека», «доброзичливість», «досягнення». Це домінантні цінності китайських студентів. Субдомінантні ціннісні пріоритети у них становлять «традиціоналізм» і «гедонізм». Далі йдуть ціннісні пріоритети середньої важливості: «конформність» і «універсалізм». Завершують ієрархію цінностей китайських студентів такі маловажливі для них пріоритети, як «влада+багатство», «самостійність», «ризик-новизна».

 Те, що «безпека» домінує в ціннісній ієрархії китайських студентів, можна пояснити традиційним впливом конфуціанської етики, яка надає великого значення безпеці групового життя, сім’ї, локальним, регіональним угрупованням, державі в цілому. Що стосується «досягнення», то це, мабуть, ціннісний артефакт недавнього часу, пов’язаного з економічним підйомом Китаю (з 90-х років минулого століття). Тому реалізація ціннісного типу «досягнення» супроводжується певним рівнем конкурентності в суспільному середовищі сучасного Китаю, але у відповідності з існуючими стандартами соціального порядку. Проте ця обставина позитивно впливає на соціально-економічне зростання східної країни.

 Тріада найменш важливих для китайських студентів ціннісних пріоритетів охоплює, як зазначалось, категорії «влада+багатство», «самостійність», «ризик-новизна».
 Порівняння найменш важливої ціннісної тріади українських і китайських студентів показує також деяку подібність і суттєві відмінності між ними. Подібність стосується ціннісного типу «влада+багатство», він є присутнім серед найменш важливих пріоритетів як для українських, так і китайських студентів. Водночас такі найменш важливі для китайських студентів ціннісні типи, як «самостійність» і «ризик-новизна», мають серед українських студентів іншу репутацію. Так, категорія «самостійність» узагалі очолює домінантну ціннісну тріаду українських студентів.

Категорія «ризик-новизна», яка в ціннісній ієрархії китайських студентів займає останнє місце, має серед українських студентів більш високий ранг.

Акцентування українськими студентами ціннісного типу «самостійність» можна пояснити на підставі поширення в Україні сучасних процесів демократизації, індивідуалізації та споживання. «Доброзичливість» — це корінна риса українства, яка відтворюється в кожному новому поколінні українців. Ця риса так чи інакше репрезентується і в ціннісному типі «універсалізм», де зосереджується орієнтація на інших людей і захист їхнього добробуту. Високий рейтинг категорії «безпека» пов’язується не тільки з розумінням нашим студентством небезпек загалом, а й із тими ризиками, які загрожують українському суспільству сьогодні.

Водночас наголошування серед китайських студентів ціннісних типів «безпека», «доброзичливість», «традиціоналізм», «конформність» можна, мабуть, пояснити неусувним впливом традиційної конфуціанської етики і культури. Це класичні «азійські цінності». Щодо високого рейтингу ціннісних типів «досягнення» і «гедонізму», то це, можливо, прояв сьогоднішнього часу, пов’язаного з економічним підйомом Китаю.

Цінності колективізму серед китайських студентів виражені сильніше, ніж серед українських.

Відтак схожість та відмінності між українськими та китайськими студентами пояснюються їхньою залежністю від різних культурних традицій.