Як заробити на «хальву». Сільська блогерка з Полтавщини збирає мільйони переглядів у соцмережах

Соцмережі вже давно перестали бути місцем, де діляться винятково власними світлинами.

Тепер це джерело доходу креативних людей, які знають, як привернути увагу інших.

Блогерство — не нове заняття в Україні, і воно стає дедалі популярнішим. Загалом ця діяльність передбачає ведення блогу, тобто розміщення на своїй сторінці цікавого контенту — фото, аудіо- чи відеороликів, які б подобалися користувачам соціальних платформ.

Та віднайти матеріал або створити образ, що «заходив» би вибагливій та розбалуваній аудиторії, перетворювався на хайп та приніс мегапопулярність, ой як непросто.

Тож нині блогери, заполонивши всі соціальні мережі, вигадують різні інструменти, аби назбирати щонайбільше підписників, уподобайок, переглядів, а головне — бути кращим за своїх конкурентів.

А ось яким ви бачите блогера? Напевно, в уяві постають модно одягнені хлопці чи дівчата з дорогим айфоном у руці, на крутій машині та з гарною засмагою після відпочинку.

Та чи багато ви знаєте сільських блогерів? Так-так, вони теж створюють цікавий контент у соціальних мережах та підкорюють тисячі користувачів.

Ось тільки у них замість морського краєвиду — хата з городом, замість екзотичних тварин — пташиний двір з індиками та качками, а знімають вони не розпаковування посилок з модними брендами, а розбірку сумок після походу в сільський магазин по продукти.

Як виявилося, відеоролики сільських блогерів набирають тисячі «лайків», а village-історії користувачі «смакують» із великим задоволенням.

«Сьогодні п’ятниця, був хліб»

«Привіт. Розпаковка. Сьогодні п’ятниця, був хліб. Він, до речі, дуже пахне. Купила сайку і три кирпичики, — полтавським суржиком з присмаком чорнухинського каже Даша Євтух у своєму відео у TikTok. — Купила ще хальви, і канфет на здачу дали».

Майже 300 тисяч підписників, 5 мільйонів уподобань та мільйони переглядів. І це сторінка не відомого артиста чи якогось політдіяча.

У маленькому селі Богодарівка з населенням 150 осіб, що на Полтавщині, у будиночку з півниками живе відома блогерка Даша Євтух.

Вона «пиляє» відоси та дрова, а город став її знімальним майданчиком. Її контент-план написаний столітніми традиціями: зараз вона садить город, потім буде сапати, а згодом — копати...

За короткий час своїми відеороликами, у яких поширює історії сільського побуту, Даша зробила неможливе — розірвала в шмаття інтернет-простір: прикувала до себе увагу величезної кількості користувачів і одного ранку прокинулася популярною.

Про «хальву», «бешену кобилу» і розпаковування картатої сумки знають усі, хто користується соціальною мережею ТікТок. Деякі відео дівчини стали вірусними й облетіли всю інтернет-павутину. А відеорозпаковок після покупок у сільмазі з задоволенням чекають усі її підписники. З часом ці мініатюри матимуть декілька серій і перетворяться на рубрику.

У ТікТок-маркеті одноманітних хлібобулочних виробів Даша стала свіжесеньким «кирпичиком». Здавалося, що його уже давно немає у виробництві, але ж ні... Весь час він був у селі.

Були й ті, що «хейтили»

Тож як воно бути відомою?

«Коротенькі відеоролики для Тік-Току я почала знімати ще минулого літа. Там нічого не потрібно монтувати, і мені це дуже подобалося. Але ці сторізи «не заходили» користувачам і багато лайків не набирали. Якось мені підписники в коментарях запропонували, щоб я відзняла відео про свої покупки. А мені й показувати не було про що, бо я завжди купувала тільки хліб і якісь дрібниці. І засумнівалася: чи буде це цікавим? Однак вирішила спробувати, якщо люди просять».

Так виникла головна відеомініатюра «Розпаковка», що швидко поширилася й зробила дівчину відомою.

Родина Даші одразу не сприймала зйомок та розповідей про село, дім, господарство, навіть просили видалити відео. Проте пізніше, коли побачили, що людям це цікаво й подобається, почали підтримувати її захоплення.

Та й сама Даша навіть не очікувала на таку мегапопулярність, адже менш ніж за місяць на її інстаграм-сторінку підписалися понад 40 тисяч людей, а відомі українські попзірки постили собі в сторіз її відео, ставили лайки чи коментували пости. Звісно дівчина зраділа, хоча й не була готова ось так одразу стати популярною блогеркою.

«Ой, спочатку я була шокована. Це уже зараз нормально, і я звикла до коментарів підписників», — розповідає Даша.

А вони не завжди були схвальними. Скільки людей — стільки й думок. Тож поміж позитивних висловлювань були й ті, що «хейтили», тому дівчині одразу важко було це сприймати.

«Але я це переборола і цілеспрямовано роблю свою справу», — додає вона.

«Я коняк люблю, але я їх боюся».

«Я не намагаюся нічого зіграти, в роликах я справжня»

Переглянувши відеоролики блогерки, в багатьох виникало запитання, чи Даша у них справжня, чи, може, це надуманий образ.

«Раніше, коли я навчалася в Полтаві, у моєму інстаграмі було зовсім інше життя. Але через карантин нас вигнали з гуртожитків на дистанційне навчання, і я була змушена поїхати в село. А що тут показати? Город, корів і як готувати їсти, — каже Даша. — Тому після перегляду розміщених роликів не всі одразу вірили, що я не намагаюся нічого зіграти, що це я справжня».

А потім дівчина увійшла в смак і знімала щоденні сторізи, показуючи своє реальне життя у селі. У неї немає заздалегідь прописаних сценаріїв.

Усі історії — чи то вона рубає дрова, чи загрібає листя, а чи кладе на підлогу плитку, записані спонтанно, без єдиних накидок і з першого дубля. В

они виглядають щиро й природно, мабуть, тому так вони і припали до душі підписникам.

«Єдине, коли можу записати ще одну спробу, — це коли заплутається язик, і я скажу щось не так. Але зазвичай усе знімаю з першого разу», — каже дівчина.

А ще Даша показує, як збирає траву і п’є чай з усього, що росте на городі та в саду: кропива, кульбаба, бузина, троянда.

І закликає, що це набагато корисніше, ніж магазинне.
Ролик Даші, де вона ногою саджає картоплю, назбирав найбільше переглядів та лайків. Дівчина не розуміє, чому ми дивуємось.

Мовляв, хіба можна картоплю саджати в якийсь інший спосіб, як не придавлювати її ногою в землю?

«Ми завжди так саджаємо, і в селі всі так саджають», — каже блогерка, і з її слів не можна зрозуміти, жартує вона чи говорить на повному серйозі, бо так саджають картоплю далеко не у всіх селах.

Щойно блог Даші Євтух став популярним, користувачі почали цікавитися її життям, запитуючи, хто вона, звідки. Аби задовольнити інтерес аудиторії, Даша записала лаконічне відео: «Відповідаю на найчастіші запитання, які ви ставите. Звідки я — з Полтавської області. Скільки мені років — 23. Де мій чоловік — нема», — розповідає Даша Євтух про себе у тік току.

Під час роботи по господарству дівчина любить слухати музику, особливо «Океан Ельзи». Навчалася блогерка в Полтавській аграрній академії, взимку отримала диплом.

«Я була в студентській раді, працювала офіціанткою у кафешках. Але завжди була спокійна, сором’язлива. Я повноцінно розкриваюся, коли знімаю відео», — продовжує розповідь Даша.

Такі вони, сільські будні...

Уміти залишатися цікавою

Та бути блогеркою тільки видається легким. Маючи мільйонну аудиторію, дівчина уже отримала пропозиції й замовлення від рекламодавців і має наміри гру, з якої вона все і розпочала, перетворити на бізнес.

Тож говорить, що тепер постійно займається вдосконаленням сторінок, а для цього необхідно бути завжди з телефоном у руці й витрачати чимало часу.

«Раніше я любила малювати, робила із заліза різні вироби. Проте часу на хобі не вистачає. Єдине, від чого не відмовляюся — я зранку бігаю», — ділиться дівчина.

Проте мода така мінлива і не кожен може впоратися з раптовою популярністю та ще й утримати її. Це потребує значно серйознішоі роботи, аніж зйомки кількох відео, що стали трендом і «залетіли в рекомендовані» для переглядів.

Необхідно розвивати блог, започатковувати нові рубрики, уміти залишатися цікавою.

Даша каже, що розуміє це і зараз міркує над тим, як урізноманітнити тематику, щоб викликати інтерес у користувачів і надалі, тим паче, що давно хотіла зробити зйомку основною роботою.

Проте Даша все ж таки трішки відкрила завісу й розповіла, що планує зйомку наступних відеосерій про косіння трави та скиртування сіна.

А ось змінювати полтавський суржик на літературну мову, що непритаманна сільській місцевості, дівчина не збирається. Адже тоді, пояснює, втратиться її унікальність.