Самотнє купання, Колюня і 500 млн дол: головне про зустріч Путіна і Лукашенка у Сочі

01.06.2021
Самотнє купання, Колюня і 500 млн дол: головне про зустріч Путіна і Лукашенка у Сочі

Робоче купання — так один телеграм-канал назвав зустріч Лукашенка і Путіна.

Зустріч президентів Росії та Білорусі Олександра Лукашенка і Володимира Путіна, яка відбулася 29 травня в сочинській резиденції Путіна «Бочаров Ручей», тривала понад п’ять годин.

 

На фото та відео зустрічі їх було троє — Путін, Лукашенко та Колюня, молодший син бацьки, як він його лагідно називає.

 

Зміст переговорів широкому загалу не розголошували. Однак аналітики мають певні припущення, про що саме могли говорити між собою лідери двох автократій, зазначає «Голос Америки».

Путіну треба продемонструвати розширення за рахунок Білорусі

З початку 2021 року Олександр Лукашенко вже двічі прилітав до Росії: у лютому він зустрічався з Путіним у Сочі, а в квітні — у Москві. Цього разу сочинське рандеву двох лідерів пройшло на тлі скандалу навколо «замінованого» літака Ryanair і арешту Романа Протасевича.

 

Лукашенко заявив на телекамери, що привіз якісь документи, що проливають світло на ситуацію з вимушеною посадкою пасажирського лайнера. Володимир Путін і Олександр Лукашенко висловили занепокоєння, що у світовому співтоваристві «взяли гору емоції» при оцінці цих подій.

 

Речник Путіна розповів, що лідери поговорили про те, як доправити білорусів на чорноморське узбережжя, бо інші напрямки для них тепер закриті.


Раніше пресслужба Кремля поінформувала, що Путін і Лукашенко обговорять «актуальні питання подальшого розвитку двосторонніх зв’язків» і спільні проєкти двох сусідніх держав.

 

Пізніше інформаційне агентство БелТА повідомило, що під час зустрічі президенти Лукашенко і Путін домовилися щодо другого траншу держкредиту і відкриття нових рейсів білоруської державної авіакомпанії Belavia («Белавіа»), якій після санкцій Європи тепер уже просто немає куди літати, окрім до Росії.


Російський політолог, доктор філософії Дмитро Орєшкін пояснив мотиви зустрічі двох пострадянських диктаторів просто: «Все банально: Лукашенко просив грошей, а Путін вимагав натомість політичних і економічних поступок».

 

Політолог вважає, що документи, які Олександр Лукашенко обіцяв передати Володимиру Путіну щодо інциденту з літаком Ryanair, швидше за все, широкому загалу не покажуть, бо там, як видається експертові, знову щось безглузде в звичному для Лукашенко стилі.

 

«Оскільки Лукашенко — керівник колгоспного типу, в нього і спецслужби працюють примітивно, — додав він в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки».

 

— Навряд чи вони могли надати щось гідне уваги, інакше Мінськ давно б протрубив про це на весь світ. Та й кремлівська пропаганда не стала б відкладати такі козирі в довгий ящик, а використовувала б на всю котушку, захищаючи союзника. Раз нічого не опублікували, значить, це була чергова «пустишка».


Звичайно, Лукашенко не казав, що їде просити гроші, замість нього це зробив прем’єр-міністр Білорусі, який висловився досить ясно, зауважив Дмитро Орєшкін.

 

«Мовляв, так, ми потрапляємо під нові санкції і потребуємо допомоги. Зрозуміло, що Лукашенко не може утримати білоруський рубль від істотного падіння. Диктатору потрібні щонайменше 3,5 мільярда на рік тільки на обслуговування вже взятих кредитів, а ще йому потрібні гроші для силовиків і бюджетників». Раз вони ні про що не оголосили, значить, не домовилися, констатував політолог. Як йому здається, зустріч пройшла «без взаємного задоволення».

 

«Вони не посварилися, але і не узгодили варіанти відступного, — вважає політолог. — Напевно, Лукашенко вважає, що Путін вимагає дуже багато чого. А Путіну дійсно треба багато. Йому треба до 2024 року продемонструвати виборцю чергове розширення Росії за рахунок Білорусі». Адже більше Путіну демонструвати нічого, резюмував Дмитро Орєшкін.

Як слухняний песик...

Білоруська економіка у вкрай важкому стані, вважає шеф-редактор інтернет-видання Insider Роман Доброхотов. На його думку, вона і так була в поганому стані, а після авантюри з пасажирським авіалайнером її перспективи і зовсім стали безпросвітними.

 

«Очевидно, що буде банкрутство білоруських авіаліній, — стверджує Доброхотов у коментарі «Голосу Америки». — Та й далі західні санкції будуть тільки посилюватися. У зв’язку з цим зрозуміло, що вся надія у Лукашенка — на російські фінансові резерви».


Тому зовсім не обов’язково, що Путін кинеться рятувати Лукашенка, хоча якусь підтримку буде надано, оскільки крах Білорусі негативно позначиться на позиціях Кремля, міркує Роман Доброхотов.

 

«У цьому контексті п’ятигодинне «сидіння» в Сочі потрібно розглядати як черговий тур постійного торгу між Путіним і Лукашенком. Причому останньому, судячи з усього, цього разу доведеться поступитися в обмін на фінансову допомогу частиною суверенітету в тій чи іншій формі. Путін постарається «віджати» якомога більше, скориставшись слушним моментом».


Про що ж домовилися? Росія готова переказати нинішній владі Білорусі другий транш свого державного кредиту на суму в 500 мільйонів доларів «найближчим часом», повідомив журналістам у Москві речник Кремля Дмитро Пєсков.

 

Він додав, що цей транш був анонсований іще до останніх подій, пов’язаних із примусовою посадкою в Мінську літака.


Щоб якось охолодити сподівання білоруського братана, Путін запропонував Лукашенку скупатися в Чорному морі, температура якого на той час біля узбережжя Сочі становила 16 градусів.

 

Дав Саші команду «апорт», а той, як слухняний песик, стрибнув у воду і витягнув звідти рятівну паличку на півмільярда доларів. Але сам Путін від купання утримався, як і належить сповненому пихи господарю...

А ТИМ ЧАСОМ...

Незалежні російські ЗМІ і депутати звинувачують Володимира Путіна у фінансуванні білоруського режиму. «Новая газета» звернула увагу, що у той час, коли Путін та Лукашенко плавають по Чорному морі, у білоруській в’язниці тримають російських громадян.

 

Опозиційний депутат Борис Вишнєвський у розмові з радіостанцією «Ехо Москви» сказав, що Лукашенко отримає з кишені російських платників податків 500 мільйонів доларів, які використає для поглиблення репресій, тортур та залякування громадян Білорусі.