Ринок або життя: чому дрібні фермери готуються до найгіршого через продаж землі

В Україні стартувала земельна реформа.

Те, чого кілька десятиліть своєї незалежності прагнули і водночас боялися фермери, великі агрохолдинги, пересічні українці, стало реальністю: земля отримала статус товару, переставши бути чимось аморфним й елементом тіньових схем.

Утiм побоювань, що реалізація реформи може спричинити порушення законодавства і масові зловживання, менше не стало.

Й не до кінця врегульовані законодавчі норми оптимізму не вселяють.

Водночас й оцінки нашої економічної вигоди стали трохи стриманішими.

2,5 млрд, але це не точно

Міністр агрополітики Роман Лещенко днями заявив: з точки зору економіки, ефект від запровадження ринку землі з 1 липня до кінця року буде мінімальним.

«Ми зробили таким чином, що по іноземцях — на референдум, юридичним особам — з 2024 року, і то не факт. Будемо дивитися. Зараз зможуть купувати лише українці в обмеженнях до 100 гектарів. Ми відслідковуємо всі транзакції — хто купив, за скільки купив, в якому періоді, де він узяв гроші на це все. Ми робимо дуже консервативну земельну реформу. Дуже м’яку, поетапну, без будь-яких різких рухів. Ми нікуди не поспішаємо з ринком землі. Ми дуже плавно йдемо для того, щоб просто легалізувати та визнати нарешті право власності на землю. І ми очікуємо, що в перші пів року взагалі в нас буде мінімальний відсоток купівлі-продажу. Основна маса, яка буде, це буде легалізація вже існуючих угод», — сказав Лещенко, ще раз наголосивши, що, з точки зору економіки, ефект буде мінімальний.

«Ми очікуємо для себе, що перші пів року це буде так званий підготовчий період. Інституційна підготовка, правозастосовна практика, нотаріуси, реєстри. Тобто процес iтиме дуже плавно», — уточнив він.

Натомість радник голови офісу президента, колишній заступник міністра економіки Тимофій Милованов налаштований трохи оптимістичніше. На його думку, реалізація земельної реформи додасть у бюджети різних рівнів близько 2 млрд доларів, або майже 1,5% ВВП.

«На мiй погляд, реформа повільна й обрізана. Економічний розвиток буде повільнішим. Але він усе одно буде», — сказав Милованов, додавши, що реформа дозволить тим людям, які сьогодні працюють і мають землю в своїй власності, отримувати фінансування під заставу цієї землі за «білими», а не за «сірими» схемами.

Це, заявив Милованов, важливо, бо дозволить підняти продуктивність виробництва на землі й потроху ставати всім багатшими.

«І місцевим громадам, тому що вони збиратимуть більше податків. І отримуватимуть більше інвестицій у землю», — додав Милованов, зазначивши, що дуже позитивно оцінює земельну реформу і сподівається, що все буде добре.

«Треба було раніше починати»

Також експерт порадив пильно стежити за тим, щоб при запуску земельної реформи не було рейдерства та інших зловживань.

Але, на його думку, обмеження купівлі в одні руки 100 тис. гектарів сільськогосподарської землі допоможе правоохоронцям вчасно реагувати на можливі зловживання.

«Ця реформа з обмеженням в одні руки гарантує, що якщо і будуть намагатися захопити землю, це будуть робити через якихось людей, у яких будуть обмежені обсяги, треба мати систему підставних осіб — це Міністерство юстиції і правоохоронні органи побачать у реєстрах. Будемо моніторити, як передається земля», — сказав економіст.

Натомість очільник українського уряду Денис Шмигаль бачить плюси українського аграрія у найближчій перспективі. «Відкриття ринку землі приведе до зростання ціни на землю мінімум удвічі протягом перших 3-5 років, такі наші оцінки й такі оцінки експертів», — сказав Шмигаль, уточнивши, що запуск ринку землі є вигідним і для українського бізнесу. Так, за його словами, сьогодні продуктивність сільського господарства в країні одна з найнижчих в Європі, і відсутність цивілізованого обігу сільськогосподарських земель — одна з головних причин.

Також прем’єр-міністр заявив, що високомаржинальні культури і довгі інвестиції в сільському господарстві становлять незначну частку саме тому, що мораторій блокував таку можливість.

«Після запуску обігу земель у виробників з’явиться можливість планувати свою діяльність на роки і десятиліття вперед, не боятися інвестувати. При цьому дрібні й середні фермери отримають першочергове право викупу землі в разі, якщо землевласник вирішить продати свій пай», — констатував він.

Тим часом президент Володимир Зеленський корінь проблеми вбачає в тривалій підготовці до запровадження ринку землі. На його думку, за час дії понад двадцятирічного мораторію на продаж сільськогосподарської землі в Україні її вартість стала найнижчою в Європі.

«Майже 20 років з боку влади було все, крім справ. Вони обіцяли, маніпулювали, навіть їли землю з трибуни Верховної Ради. Але найстрашніше — вони позбавили 7 млн осіб конституційного права власності на землю. Люди не могли розпоряджатися землею — купувати, продавати, заповідати. Для українців діяв мораторій. За час його дії померли майже 1 млн землевласників, а вартість сільськогосподарської землі стала найнижчою в Європі», — сказав Зеленський.

Вкрали територію Словаччини

Але тіньові правила гри у вітчизняному агросекторі вплинули не тільки на ціну українських чорноземів, а й на масштабні махінації з ними. Влада заявляє, що перелік осіб, причетних до земельних махінацій, оприлюднять за результатами незалежного міжнародного антикорупційного аудиту.

«В режимі безоплатної приватизації за 20 років було виведено з державної в приватну власність понад 5 млн гектарів землі. Фактично вкрали територію Словаччини на території України. Притому крали всі й найкращі землі, чорноземи. А також забирали надра. Тобто є земельна ділянка в Полтаві — просто чорнозем. Але, за дивним збігом обставин, на цій земельній ділянці в 100 га розташованi нафтогазові родовища. І дивним чином якийсь син чиновника з Держгеокадастру отримував зi своєю родиною там по 2 гектари», — заявив міністр аграрної політики Роман Лещенко.

За його словами, ці землі доведеться повертати.

«Існує кілька варіантів, як ми це зробимо. В тому числі через санкційний механізм, який будемо застосовувати. Бо в цих справах замішана величезна кількість чиновників. За результатами незалежного міжнародного антикорупційного аудиту ми оприлюднимо відповідні списки власників земель та пов’язаних сіток осіб, причетних до цих махінацій, схеми, за якими виводили землі з державної у приватну власність, та відобразимо це на публічній карті порталу Національної інфрастуктури геопросторових даних», — уточнив чиновник, додавши, що правоохоронні органи проведуть відповідну аналітичну та процесуальну роботу, щоб передати ці матеріали в РНБО.

«За результатами колегіального розгляду РНБО ухвалюватиме відповідні рішення. За яким принципом формуватимуть списки махінаторів, чи будуть пороги вкраденого; до списків потраплять тільки власники награбованого чи також службовці, які сприяли махінаціям — питання уже правоохоронних органів», — резюмував Лещенко.

База даних наразі «провисає»

Ще одна велика проблема до формування прозорого та ефективного ринку землі — наведення ладу з Держкадастром.

Цьогоріч Державна служба України з питань геодезії, картографії і када­стру запланувала внести до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки державної форми власності площею один мільйон гектарів.

Передусім iдеться про інвентаризацію земельних ділянок, право власності на які виникло до 2013 року й дані про які поки що відсутні у базі даних.

Паралельно триватиме наповнення даними різних інформаційних «шарів» кадастру: адресного реєстру, інформації щодо сплати земельного податку, статистичних даних, відомостей про мережі автомобільних доріг та дорожню інфраструктуру, Державного водного кадастру й обліку поверхневих водних об’єктів.

«Загалом ДЗК вже містить 31 інформаційний шар, з якими можна ознайомитися на публічній кадастровій карті», — заявив т. в. о. голови Держгеокадастру Сергій Завадський. За його словами, стратегічне завдання Держгеокадастру — стовідсоткове наповнення бази даних відомостями про земельні ділянки, межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативно-грошову оцінку земель населених пунктів.

«Зараз кадастр містить відомості про 43 мільйони гектарів землі, до нього внесено дані щодо 9 тис. 367 адміністративно-територіальних одиниць та нормативно-грошової оцінки земель 5 тис. 312 населених пунктів. Також Держгеокадастр та його територіальні органи вносять відомості про земельні ділянки, право власності на які виникло до 2013 року. За останні 2 роки внесли дані про 456,5 тисячi ділянок загальною площею майже 840 тис. га», — додав Завадський.

З 1 лютого 2018 року Держгеокадастр включився у сприяння децентралізаційним процесам в Україні і здійснює передачу державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад.

У власність майже 1 тис. 300 ОТГ вже перейшло понад 2 млн га земель сільськогосподарського призначення. Найактивніше така робота ведеться в Одеській, Вінницькій, Херсонській та Кіровоградській областях.

Обмеження для фермерів і лазівки для іноземців

Проти ринку землі найактивніше виступають лобісти тіньових схем, а також дрібні фермери, які стверджують, що не мають належного доступу до кредитних ресурсів — на відміну від представників великого агробізнесу.

А також не відчувають належної підтримки від держави. Відтак вони бояться, що акули міжнародного бізнесу просто витіснять їх із землі, яку вони десятиліттями обробляють.

І перші, і другі зійшлися на протестах, що відбулися наприкінці минулого місяця у Києві. Своєрідною підтримкою протестувальників стали результати соціологічного опитування групи «Рейтинг», які показали, що 64% учасників референдуму проголосували би проти ринку землі.

На думку політтехнолога Тараса Загороднього, закон про продаж землі є повним свавіллям від влади, оскільки президент Володимир Зеленський обіцяв не продавати землю іноземцям, однак у законопроєкті є багато лазівок, які це дозволять.

«Те, що вони поухвалювали, — повне свавілля. Тут по-іншому назвати не можна», — сказав він.

Натомість голова Спілки українського селянства Іван Томич зауважує: земельний закон містить норму, згідно з якою громадянин не може взяти в оренду під городництво ділянку площею понад 0,6 гектара. Така норма може бути спрямована проти невеликих сільських господарств.

«Це обмежує можливості формування особистих селянських господарств, які на двох гектарах плюс присадибна ділянка могли формувати все-таки виробництво і навіть тваринницької продукції. Іншими словами, це спрямовано проти дрібних виробників в особистих селянських господарствах», — сказав Іван Томич, наголосивши, що 0,6 гектара — це невелика площа земельної ділянки.

«Цю ділянку можна називати присадибною. Суть питання, що це орієнтація не на підтримку дрібних виробників до товарного виробництва, а тільки на самозабезпечення», — констатував Томич.

А ТИМ ЧАСОМ...

Посіви в кредит

Понад 30% посівних робіт в Україні ведуться за рахунок кредитних коштів, зокрема завдяки форвардним контрактам.

«Ми маємо негативну і позитивну практику за форвардними контрактами, досi тривають судові розгляди, є арешти. Водночас банки продовжують кредитувати сільгоспвиробників», — сказав президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.