Пасічники вимагають терміново ухвалити закони на захист галузі, адже виробництво меду цьогоріч може обвалитися. (Фото з сайту infoindustria.com.ua.)
Весняна сільськогосподарська кампанія нинішнього року знову гостро поставила надзвичайно болюче питання: чи вдасться гармонізувати взаємовідносини між фермерами, аграрними підприємствами з одного боку і пасічниками — з другого.
У минулому році цього досягти не вдалося — як наслідок, через нерегламентоване використання отрутохімікатів бджолярі фіксували величезну кількість загибелі бджіл, експортери — втрату деяких ринків збуту і падіння доходів. Втім за рік у цьому напрямку мало багато чого змінитися.
Наприкінці минулого року Верховна Рада в першому читанні ухвалила нові правила ввезення на територію країни засобів захисту рослин — пестицидів та інших агрохімікатів.
Процес роботи над документом триває, але тепер депутати підійшли до питання з іншого боку — намагаються врегулювати шкідливий вплив, який надмірне застосування пестицидів може завдати бджолам.
Пасічники масово скаржаться: мовляв, загибель роїв від отруєння агрохімікатами — проблема хоча й давня, але в останні роки вона загострилася. Збитки залежать від розміру пасіки й можуть коливатися до десятків тисяч гривень.
Хоча деякі бджолярі висувають претензії на сотні тисяч. Для сектору, який не приносить надприбутків — а бджолярство належить саме до таких, — втрата більш ніж відчутна.
При цьому пасічники рішуче спростовують намагання видати свою проблему за незначну, локальну і несуттєву. варто розуміти, що мед — одна з вагомих експортних статей українського АПК.
Ось лише деякі цифри. У 2020 році українські бджолярі експортували 81 тис. тонн меду на 139 млн доларів, що на 45% більше за аналогічний показник попереднього року і є абсолютним рекордом за всю історію незалежності України.
Про це, зокрема, доповіла громадська організація Ukrainian Agribusiness Club, зазначивши, що основними покупцями українського меду стали країни з високими стандартами якості. А це, відповідно, — яскраве свідчення якості вітчизняного продукту.
Тож найбільшими імпортерами українського меду торік стали Польща (26% усього обсягу), Німеччина (19%), США (10%), Бельгія (10%) та Литва (6%).
Лише торік для українських експортерів відкрито вісім нових ринків, переузгоджено 63 товарні позиції в 11 державах і міжнародних економічних організаціях. Аналітики зазначають: існують всі можливості, щоби цей експорт зростав і впродовж нинішнього року.
Сприяють процесові швидке відновлення споживчого та інвестиційного попиту. Також існує невизначеність із подальшим розвитком ситуації з «Ковід-19», а відповідно — активно формуються залишки на наступний сезон. Також торік виробництво меду в ЄС знизилося на 40%, переважно через несприятливі погодні умови.
У нинішньому році, як стверджують фахівці, галузь може показати негативну динаміку: виробництво меду може впасти на такі самі 40%. Або й більше. А це загрожує Україні втратою лідерських позицій серед світових експортерів: п’яте місце у світі і перше в Європі.
Як стверджують пасічники, за результатами зимівлі 2020-2021 року загибель бджолиних сімей за неофіційними даними в середньому сягає 40%. Це 479 тисяч бджолиних сімей.
За словами пасічників, раніше бджоли страждали тільки від пестицидів, але торік і вже в нинішньому році комахи гинуть і від гербіцидів. При цьому, кажуть вони, отруєння бджіл впливає на якість меду.
За даними експертів, усього в Україні торік було зареєстровано 1,2 млн бджолиних сімей. З їх власників — лише 209 фізичні особи - підприємці та сімейні фермерські господарства, інші — приватний сектор.
Окрім отруєння, цьогорічна весна принесла ще одну загрозу для пасічників — холодна погода та запізніле цвітіння дерев. За прогнозами профільної асоціації пасічників, травневого меду буде мало, і то лише в певних регіонах, а перший у цьому році буде ріпаковий мед.
Ще одна перешкода — обмеження на імпорт. У квітні нинішнього року американська асоціація виробників меду подала петицію на антидемпінгові мита на мед з України, Аргентини, Бразилії, Індії та В’єтнаму. Таким чином Сполучені Штати хочуть захистити свого виробника.
«Розуміючи, що велика кількість імпортного меду починає домінувати в споживанні й переробленні на домашньому ринку США, — абсолютно логічний, чіткий крок iз боку внутрішнього виробника. І тим самим можливо запровадити додаткові тарифи для збільшення собівартості імпортного меду на території США», — прокоментував ситуацію член правління асоціації експортерів меду Едуард Кричфалушій, додавши, що, попри все, він не вбачає загрози припинення експорту українського меду в США.
«Ще має бути зроблено чимало досліджень, дискусій перед тим, як будуть ухвалені такі рішення. Враховуючи відносини України і Сполучених Штатів, можливо, ми матимемо певні пільги щодо обмежувального тарифу», — сказав експерт.
За словами експертів, існує декілька ініціатив, щоб захистити бджолярство в нашій країні. З одного боку, це — ініціатива деяких народних депутатів внести до Верховної ради законопроєкт, який застосовує кримінальну відповідальність за загибель бджіл.
Максимальне покарання за отруєння комах пестицидами — до 2 років позбавлення волі. При цьому зміни вносяться в ту норму кримінального законодавства, яка твердить про неправомірне використання засобів захисту рослин, адже саме це спричиняє масову загибель бджіл.
Інша ініціатива — вже згадуваний законопроєкт, який розробляють з кінця минулого року. Як вважають у Європейській бізнес асоціації, відповідний закон уже давно очікували в галузі.
Адже вдосконалення процедури екологічної оцінки пестицидів і агрохімікатів під час державних випробувань та посилення вимог до їхнього маркування має суттєво знизити ризики негативного впливу препаратів на нецільові об’єкти, зокрема не шкодити бджолам.
При цьому одним із головних мотивів підготовки законопроєкту є законодавче врегулювання недопущення отруєння бджіл, зокрема шляхом зазначення додаткової інформації щодо небезпечності пестицидів.
На сьогодні питання вимог до етикетки пестицидів регулюється лише внутрішнім наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і фактично не переглядалося протягом останніх 15 років.
Закріплення ж основних вимог до маркування етикетки на рівні закону має змусити виробників відповідальніше надавати інформацію споживачеві про небезпечність та особливості внесення препарату, а також вимагати від споживача виконувати зазначені на етикетці вимоги та рекомендації.
Окрім того, задля покращення якості цієї інформації, зокрема щодо небезпечності препаратів для бджіл, пропонується розробити єдині підходи щодо їхньої оцінки відповідно до найкращих світових практик.
На сьогодні в Україні відсутні єдині підходи до еколого-токсикологічної оцінки пестицидів у процесі державних випробувань і державної реєстрації.
Це, на думку експертів, призводить до того, що кожна науково-дослідна установа керується не загальновизнаними методологічними підходами, наприклад нормативними документами чи узгодженою на глобальному рівні системою класифікації та маркування хімічних речовин, а власним досвідом та внутрішніми стандартами.
Міжнародні експерти також зазначають: під час державної реєстрації рекомендації та обмеження для схожих за складом та дією препаратів можуть бути абсолютно різними.
Окрім того, відсутність єдиного стандартизованого документа щодо еколого-токсикологічної оцінки пестицидів уже багато років викликає занепокоєння в сумлінного бізнесу, оскільки відсутність прозорості в процедурі оцінки становить суттєві корупційні ризики.
Законопроєкт, який сьогодні готують, має створити єдину методику еколого-токсикологічної оцінки, яку розробить та затвердить Міндовкілля.
Як прогнозується, більшість фракцій можуть підтримати цю пропозицію, — оскільки тема отруєння бджіл є досить резонансною в суспільстві, з високою ймовірністю текст буде підтримано як коаліцією, так і більшістю опозиційних фракцій.
При цьому Європейська бізнес асоціація пропонує доопрацювати деякі положення, скажімо, поняттям «оцінка екологічної небезпечності для нецільових об’єктів, у тому числі бджіл», яке суттєво вужче від процедури еколого-експертної оцінки, передбаченої чинним законодавством.
Адже існуюча сьогодні система оцінює не лише небезпечність для нецільових об’єктів — риб, дафній, водоростей, ґрунтових мікроорганізмів, птахів, бджіл, а й такі надзвичайно важливі фактори, як їхню поведінку в навколишньому середовищі, зокрема стійкість у воді та ґрунті, рухливість у ґрунті та біоакумуляцію.
Відповідно, зазначають експерти, звуження оцінки може мати негативний вплив на навколишнє середовище, а тому бізнес вважає за необхідне запровадити поняття еколого-експертної оцінки, а також зобов’язати вказувати на етикетці препарату заборони та обмеження щодо застосування.
«Наголошуємо, що, відповідно до чинної системи державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів, в Україні заборонені всі продукти до проходження державної реєстрації. Така система є максимально жорсткою і не потребує окремого встановлення заборон та ведення переліків заборонених продуктів. Під поняття заборони потрапляють усі продукти, чия ефективність та безпечність не доведені під час державних випробувань і державної реєстрації», — заявили в Європейській бізнес асоціації.
П’ять кроків до реформи
Посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас назвав п’ять необхідних умов для успішного запуску земельної реформи в Україні.
«Рішення запустити ринок землі є важливим досягненням держави, проте для його успішної роботи ЄС, США та Світовий банк очікують дотримання певних організаційних та законодавчих умов», — заявив він, визнавши важливі досягнення президента та Кабміну щодо відкриття ринку сільгоспземлі після років де-факто мораторію.
«Українська земля — вірогідно найкращa у світі й могла би нагодувати всю Європy», — зазначив посол.
Що ж стосується першочергових кроків, то посольство США в Україні та Світовий банк вважають вирішальними для земельної реформи такі заходи:
«До земельної реформи докладено значних зусиль — важливо здійснити ці п’ять кроків до 1 липня, щоб вона стала історією успіху», — резюмував Маасікас.
Тим часом тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін нагадала українській владі про законопроєкт, який створює часткові гарантії позик для дрібних фермерів.
«Цей закон забезпечить, щоб кожен українець мав можливість брати участь у фермерському бізнесі, — сказала Квін. — Життєво важливо, щоб власники землі та громади знали свої права і розуміли, як їх захистити. Ми закликаємо уряд і медіа ініціювати кампанію з інформування громадськості для забезпечення зрозумілою, точною інформацією».
Вона запевнила, що США разом з ЄС і партнерами зi Світового банку готові підтримати уряд України в імплементації земельної реформи, яка буде відповідати інтересам усіх українців.
Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців, а після підписання у листопаді президентом закону про підвищення податків – закрилися 22,5 тис. ФОПів. >>
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
На посилення морської оборони України Норвегія виділяє ще додатково 2,7 млрд норвезьких крон (близько $242,38 млн). >>
Нові правила для в’їзду до країн Європейського Союзу вступлять в дію вже у 2025 році. >>
У Нацбанку презентували незвичайну монету номіналом 10 гривень квадратної форми та з оригінальним малюнком, присвяченим технологічному прогресу в країні. >>
