У тіні пандемії: через що гальмує у розвитку і так квола українська економіка

Вихід української економіки з кризи, спричиненої пандемією «Ковід-19», уповільнюється.

Вітчизняне Міністерство економіки погіршує прогноз зростання нашого ВВП, а експерти пояснюють: на перший план у цьому процесі виходять не традиційні чинники, на кшталт інвестиційного клімату, який у нашій державі традиційно залишається незадовільним, а нові виклики.

Переважно медичні. Так, зволікання із вакцинуванням, яке в Україні практично зірване, має свою чітку вартість у відсотках та доларах.

Гірше, ніж сподівалися

Ситуація у нашій державі дещо погіршується, зокрема, економіка України зросте у дещо менших обсягах, ніж очікувалося раніше.

Так Міністерство економіки оновило свій макропрогноз, у ньому погіршилися очікування щодо зростання реального ВВП у 2021 році з 4,6% до 4,1%, в 2022 році — з 4,3% до 3,8%.

Цифри оприлюднив тепер уже ексміністр економіки Ігор Петрашко, відправлений у відставку добровільно-примусово, за наполяганням президента Володимира Зеленського, який, схоже, знайшов винних у своїх провалах.

«Наш оновлений макропрогноз, спрямований у різні органи і на якому буде також створена трирічна бюджетна декларація, — це зростання економіки на 4,1% в нинішньому році», — заявив Петрашко, додавши, що показник падіння економіки за підсумками січня—березня 2020 року виявився кращим за той, який очікувало міністерство: мінус 2% при очікуваних 3% падіння.

Петрашко також повідомив, що з квітня помітні позитивні тенденції, зокрема, в зростанні промислового виробництва і ВВП. Тож у цілому впродовж нинішнього року міністерство очікує зростання інфляції на 8,8% у порівнянні з 2020 роком.

Тим часом українські економічні експерти прогнозують: відновлення української економіки буде поступовим і залежатиме від цілої низки факторів.

Наприклад, у нинішньому і наступному роках головну роль відіграватиме здатність країни вакцинувати населення і уникнути серйозних карантинних обмежень в умовах поширення нових, більш небезпечних, штатів коронавірусу.

ВВП і вакцинація

Зокрема аналітики інвесткомпанії ICU стверджують: прогрес вакцинації в Україні залишається дуже слабким, що істотно обмежує потенціал відновлення економіки.

Однак світ вакцинується і відкривається швидше, ніж очікувалося раніше, і цим дає позитивні імпульси українській економіці. Тож, за базовим сценарієм аналітиків інвесткомпанії, зростання ВВП України в 2021 році буде дещо більшим, ніж прогнози Мінекономіки, і складе 5,2%, а в 2022 році очікується уповільнення зростання економіки до 3,8%.

Такий оптимізм, утім, пояснюється доволі просто. Адже, за словами експертів, такий сценарій базується на припущенні, що до кінця року 50% населення України буде вакциновано.

Ситуація ж у медичній сфері нашої держави залишається доволі важкою, що насамперед стосується темпів вакцинування.

Вакцинація провалена, і це вже факт, який, як відомо, вилився у ще одну резонансну відставку — тепер уже ексміністра охорони здоров’я Максима Степанова.

І Мінекономіки, треба розуміти, оцінює ситуацію з вакцинуванням від «Ковід-19» значно реалістичніше, ніж незалежні аналітики.

«При відсутності прискорення вакцинації відновлення буде більш повільним через додаткові карантинні обмеження», — повідомили в інвесткомпанії.

Другий сценарій, оптимістичний, передбачає досягнення 70% рівня вакцинації до кінця 2021 року.

«Такий розвиток подій можливий, якщо Україна кардинально поліпшить поточні темпи вакцинації, наприклад, у разі успішної вакцинації населення в ЄС і переходу до допомоги своїм найближчим сусідам: Україні, Молдові та балканським державам», — вважають аналітики.

І пояснюють, чому така ймовірність є доволі високою. Адже — і це цілком об’єктивно — такі країни, як Польща та Чехія, вже сьогодні додатково потребують робочої сили для свого економічного зростання. А тому вони насамперед зацікавлені у зниженні рівня інфікування в Україні.

«Якщо цей сценарій буде реалізовано, він дозволить уникнути посилення обмежень в четвертому кварталі 2021 року — першому кварталі 2022 року і забезпечити додатковий приріст ВВП на 1,5% у цих кварталах. Швидка вакцинація дозволить досягти зростання ВВП на 5,6% у 2021 і 4,1% в 2022 році», — стверджують експерти.

Несприятливий сценарій передбачає, що Україна не зможе різко прискорити вакцинацію через нестачу вакцини та неготовність медичних закладів до інтенсифікації темпів роботи, а також високого числа відмов пацієнтів. У такому випадку країна досягне не більше 30% вакцинованих до кінця 2021 року.

Це призведе до посилення обмежень у четвертому кварталі 2021 року — першому кварталі 2022 року і додаткових втрат у 2-2,5% в цих кварталах.

«У такому випадку очікується, що ВВП України в 2021 році зросте лише на 4,7% і сповільниться в 2022 році до 3,5%», — резюмують аналітики.

Заплатити за інсульт

Тим часом інші експерти наводять ще низку недооцінених факторів, які також, як стверджується, можуть мати вплив на наші економічні показники. Зокрема, сукупні втрати економіки України від ще однієї медичної проблеми — наслідків інсульту — можуть сягати 100 мільярдів гривень на рік.

Як стверджують в Українській асоціації боротьби з інсультом, понад третина наших співвітчизників, яким зараз 25 років і більше, мають високий ризик протягом життя захворіти гострим інсультом.

За даними офіційної статистики МОЗ, щороку в Україні відбувається близько 130 тисяч випадків інсульту, і до 40% пацієнтів помирають протягом першого місяця від початку захворювання. Близько 35% пацієнтів — люди працездатного віку.

Втрати включають недоотриманий протягом багатьох років прибуток підприємств через втрату фахівців, вилучення з ринку праці рідних хворих, які доглядають за пацієнтом у режимі 24 години на добу і сім днів на тиждень, а також недоотримані обсяги податків, прямі фінансові витрати бюджетів різних рівнів на лікування і реабілітацію пацієнтів.

Україна першою в Європі ухвалила на державному рівні Декларацію про реалізацію європейського плану дій з боротьби з наслідками інсульту.

Її мета — зменшити до 2030 року кількість інсультів на 10% у порівнянні з 2019 роком і забезпечити лікування 90% пацієнтів у спеціалізованих відділеннях.

При цьому держава гарантує фінансування допомоги хворим інсультом у лікарнях, які підписали угоди з Національною службою здоров’я України.

«У випадку базового лікування фінансування на одного хворого становить 14,6 тис. грн, в разі проведення тромболізису — 54 тис. грн, при виконанні внутрішньосудинного хірургічного втручання — 97,8 тис. грн», — зазначив Андрій Віленський, керівник національної служби здоров’я України.

А такі кошти додатково спустошують Державний бюджет України та суттєво пригальмовують наш економічний поступ.

Дискримінація шкодить бізнесу

Ще одна причина, на яку мало хто зважає, — дискримінаційна політика держави у деяких сферах її життєдіяльності. Скажімо, толерантність до меншин.

Дослідження Open for Business показало, що Україна щорічно втрачає до 1,3 млрд доларів через дискримінацію ЛГБТ-спільноти, а інвестори не хочуть відкривати свої представництва в країні, яка не готова впроваджувати політику рівності.

Й аргументують: прогресивна і талановита молодь для працевлаштування швидше обере підприємство з недискримінаційною внутрішньою політикою.

За результатами дослідження, через нетолерантність держави щорічно втрачають від 0,43% до 1,75% свого ВВП. Найгірші показники щодо цього питання — в Румунії, яка щорічно втрачає 1,6-4,4 млрд доларів.

У нас ця цифра виходить суттєво меншою: 553 млн доларів. Найменші фінансові втрати зафіксовані в Угорщині: 232—376 млн доларів.

Як вважають дослідники, дискримінація відбивається на рівні здоров’я населення, що в цілому знижує продуктивність праці в країні. Крім того, неякісне медобслуговування, відсутність інформації впливають на поширення ВІЛ, а також загострюють ситуацію з депресіями.

Все це в підсумку призводить до проблем із працевлаштуванням і втрати заробітку.

Із перелічених тут чотирьох країн в України найбільш хитка економічна ситуація, в тому числі через політичну нестабільність і скорочення іноземних інвестицій.

«Дорожня карта розвитку торгівлі України передбачає формування середовища для розвитку експорту, поліпшення конкурентоспроможності малого і середнього бізнесу та зростання компетенції підприємств.

У сучасному світі ці фактори нерідко залежать і від готовності держави впроваджувати політику рівності. Міжнародні європейські та американські компанії вже давно реалізують недискримінаційні програми й охочіше будуть співпрацювати з тими, хто розділяє схожі цінності і працює за такими ж стандартами», — стверджують експерти.