Бюджет «плану капітуляції»: Порошенко розкритикував кошторис на 2025 рік
Із трибуни парламенту Петро Порошенко жорстко розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. >>
(Фото з сайту apostrophe.ua.)
В Україні створено Бюро економічної безпеки, до якого відійшли повноваження силових органів, що стосуються боротьби з економічними злочинами.
На прийнятті цього закону наполягали наші західні партнери, включаючи МВФ і ЄС.
Однак благі наміри у вітчизняних реаліях, як завжди, можуть привести зовсім не до тих результатів, які планувалися спочатку.
Раніше розслідування економічних злочинів перебувало в компетенції МВС, податкової міліції та Служби безпеки України, що часто виливалося в банальне «кошмарення» бізнесу з обов’язковими «маски-шоу».
Західні партнери України неодноразово вказували на цю проблему, і створення органу з розслідування економічних злочинів стало однією з умов надання нашій країні фінансової допомоги з боку Міжнародного валютного фонду і Європейського Союзу.
Верховна Рада ухвалила Закон «Про Бюро економічної безпеки України» ще 28 січня, але президент Володимир Зеленський не поспішав з його підписанням. Офіс глави держави повідомив про те, що президент поставив свій автограф під документом 22 березня. І, нарешті, 25 березня 2021 року закон про Бюро економічної безпеки набув чинності.
До повноважень Бюро економічної безпеки належать:
Директора Бюро призначатимуть на посаду терміном на п’ять років за результатами відкритого конкурсу. Кандидатів відбиратиме конкурсна комісія, до якої увійдуть по три представники від Ради національної безпеки і оборони, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Очолювати Бюро два терміни поспіль заборонено.
Треба додати, що за діяльністю Бюро стежитиме Рада громадського контролю, яка надаватиме свої висновки.
Але за цей час не була створена відповідна нормативно-правова основа діяльності Бюро.
За вказаний період:
Це більше технічні питання, вони важливі, але їх можна рано чи пізно вирішити. Проте є й інші застереження.
Деякі з них випливають з самого закону. Йдеться про строки. Зокрема, через закриття до 25 червня 2021 року оперативно-розшукових справ, що перебувають в оперативних підрозділах податкової міліції, держава ризикує втратити мільярди гривень.
Дія заборони заведення оперативно-розшукових справ оперативними підрозділами податкової міліції з 25 березня 2021 року унеможливлює оперативний пошук, фіксацію фактичних даних про протиправні діяння та протидію ним.
Оскільки частину своїх повноважень Бюро перебирає від Державної фіскальної служби, у разі звільнення з державної служби тисяч висококваліфікованих фахівців ДФС та за відсутності заходів з їх працевлаштування, багато з них можуть долучитися до лав організованої злочинності і там доводити свій професіоналізм, діючи проти інтересів держави.
Це не кажучи про те, що змінами до низки законів, зокрема до закону про національну безпеку, зруйновано систему боротьби з оргзлочинністю. Через це можна очікувати подальшу «тінізацію» економіки.
А розслідувати насправді є що. Так, за даними тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування фактів можливих корупційних дій державних посадовців, обсяги «скруток» ПДВ складають близько 2,5 мільярда гривень щомісяця.
Також встановлено, що лише у 2019-2020 роках суб’єктами господарювання було сформовано та використано фіктивного ПДВ на суму щонайменше 49,219 мільярда гривень.
Але найбільший ризик полягає в тому, що підпорядковане Кабінету Міністрів Бюро економічної безпеки легко може перетворитися в ще один «ручний» правоохоронний орган для тиску на бізнес. Проте в уряду та парламенту ще є час виправити помилки. Хоча він невблаганно спливає.
Віктор АВДЄЄНКО
(Інтернет-видання «Апостроф»)
Із трибуни парламенту Петро Порошенко жорстко розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. >>
Гранти на розвиток переробної галузі виграли ще 20 українських підприємств – вони отримають загалом 84,9 млн. >>
Агентство ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) та Україна підписали Меморандум для забезпечення виплат на тверде паливо протягом зимового періоду для обігріву домівок. >>
Оголошену консенсусну позицію лідерів країн «Групи семи» щодо рішення колективно надати Україні фінансову допомогу у вигляді макрофінансового кредиту на 45 мільярдів євро привітала Європейська комісія. >>
Литва інвестує 10 мільйонів євро у виробництво ракети-дрона «Паляниця» за прикладом «данської моделі», тобто шляхом прямого фінансування українського виробника. >>
Законопроєктом №11090 уряд пропонує поступово підвищити ставки акцизу на тютюнові вироби. >>