Потепління в «арктичній зоні»: головне про першу зустріч Блінкена і Лаврова

Пізно ввечері 19 травня, вже в ніч на 20 травня за київським часом, у столиці Ісландії Рейк’явіку відбулася перша зустріч глав дипломатії США та Росії — Ентоні Блінкена та Сергія Лаврова.

Зустріч пройшла в кулуарах засідання Арктичної ради, вже по її закінченнi. Арктична рада — це форум, створений у 1996 році, який об’єднує держави арктичної зони.

Тут обговорюють питання взаємної співпраці, захисту корінних народів регіону, сталого розвитку та охорони навколишнього середовища.

Членами Ради є: США, Канада, Росія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія та Ісландія.

Перевага — стабільним і передбачуваним відносинам

Одним із головних питань, обговорених під час зустрічі, була очікувана зустріч президентів Джо Байдена та Володимира Путіна.

 Останнім часом американсько-російські відносини значно погіршилися. Причинами є: підозри у втручанні в американські вибори, кібератаки, будівництво «Північного потоку-2», ескалація конфлікту на сході України, знову гарячий ізраїльсько-палестинський конфлікт та ув’язнення російського опозиціонера Олексія Навального.

Через взаємні звинувачення сторони неодноразово вводили санкції та контрсанкції один проти одного.

Держсекретар США перед зустріччю обрав явно примирливий тон. «Ми б віддали перевагу більш стабільним і передбачуваним відносинам iз Росією», — сказав Блінкен у вівторок.

Він однак додав, що «водночас ми чітко дали зрозуміти, що коли Росія вирішує вдаватися до безрозсудних або агресивних дій, спрямованих проти наших інтересів або проти інтересів наших союзників і партнерів, ми діятимемо у відповідь. Не тому, що ми прагнемо конфлікту чи ескалації, а тому що такі виклики не можна залишати безкарними».

Блінкен у вівторок також поширив у твіттері допис з осудом російського захоплення українського Криму: «Ми засуджуємо утиски Росії в Криму, особливо 18 травня, коли ми вшановуємо 77-му річницю сталінської депортації кримських татар з їхнього рідного півострова», цитує його слова «Голос Америки».

Блінкен сказав, що зустріч із Сергієм Лавровим буде важливою нагодою випробувати пропозиції, щоб США та Росія могли співпрацювати у вирішенні певних питань: таких як ядерне роззброєння, кліматичні зміни, Близький Схід, Іран, Північна Корея тощо.

Блінкен, ніби виправдовуючись, заявив під час зустрічі з Лавровим, що Сполучені Штати змушені діяти проти Росії для захисту своїх національних інтересів.

«Ми будемо відповідати, якщо Росія діє агресивно проти нас, наших партнерів, наших союзників. Не для того, щоб влаштовувати ескалацію, не для того, щоб домагатися конфлікту, а для того, щоб захистити наші інтереси», — підкреслив глава Держдепу.

За його словами, президент США Джо Байден «словом і ділом» продемонстрував готовність американської сторони відповідати на дії Росії.

У зазвичай різкого і гострого на язик Лаврова також проглядали деякі нотки примирливого тону, але при цьому він не міг втриматися від властивого йому нахабства та сарказму.

Міністр закордонних справ Росії запевнив американського держсекретаря Ентоні Блінкена в готовності російської сторони до відвертого і взаємоповажного діалогу зi США.

Глава російського МЗС зазначив, що погляди Москви і Вашингтона на багато міжнародних питань різняться, однак від відносин двох країн у значній мірі залежить ситуація у світі.

«Наша позиція дуже проста: ми готові обговорювати всі без винятку питання при розумінні, що це обговорення буде чесним, iз фактами на столі і, звичайно, на засадах взаємоповаги», — заявив Лавров. За його словами, Москві та Вашингтону слід співпрацювати в галузях, які відповідають інтересам обох країн, зокрема у сфері стратегічної стабільності.

«Подарунок примирення»

Перед зустріччю глав МЗС США і Росії Москва та Вашингтон припинили взаємні звинувачення та пішли на поступки. Скоріше, на поступки пішов Вашингтон.

«Подарунком примирення» від Вашингтона Москві стало те, що адміністрація президента Джо Байдена не вводитиме санкції проти оператора газопроводу «Північний потік-2» та його директора Маттіаса Варніга з міркувань національних інтересів.

Про це, посилаючись на джерела, повідомляють агенції «Рейтер» і Axios. Подібний варіант санкцій може лише дещо сповільнити реалізацію проєкту, але аж ніяк не загрожує його остаточному завершенню.

За інформацією Axios, у Білому домі вважають, що єдиним способом зупинити будівництво газопроводу «Північний потік-2» є санкції проти кінцевих споживачів російського газу в Німеччині. Про які саме обмеження йдеться, не повідомляється.

Але про повну відмову від санкцій поки що зарано говорити. Найближчим часом Держдепартамент направить до Конгресу перелік пов’язаних iз «Північним потоком-2» організацій, які, з точки зору відомства, «заслуговують» санкційного тиску.

За даними видання Politico, в цьому списку виявляться чотири російськi судна і чотири компанії, які беруть участь у будівництві газопроводу — вони напевно потраплять підсанкції. При цьому Вашингтон не запроваджуватиме будь-які обмеження проти німецьких компаній і їх представників, бо це може погіршити його відносини з Берліном.

Держдепартамент США не буде вводити санкції щодо оператора «Північного потоку-2» Nord Stream 2 AG. Про це сказано в доповіді зовнішньополітичного відомства, яку представили Конгресу, передає агенція новин Bloomberg, посилаючись на джерела.

У документі, який був представлений у середу, 19 травня, Конгресу США, Держдеп заявляє, що Nord Stream 2 AG, згідно з американськими законами, займається діяльністю, яка підпадає під санкції, проте Білий дім вирішив не накладати обмежувальні заходи на оператора газопроводу з причин, пов’язаних iз національною безпекою.

І, нарешті, всі крапки розставив сам Ентоні Блінкен. Призупинення санкцій проти оператора «Північного потоку-2» Nord Stream 2 AG і його глави Маттіаса Варніга відповідає інтересам Сполучених Штатів, повідомив він. Відповідна заява опублікована на сайті Держдепу в ніч на 20 травня.

Міністр закордонних справ ФРН Хайко Маас заявив, що США ухвалили рішення щодо проєкту «Північний потік-2» з огляду на дуже хороші відносини між країнами, а також той факт, що Берлін — важливий партнер для Вашингтона.

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков визнав, що поки повідомлення про відмову від санкцій проти оператора «Північного потоку-2» складно сприймати як якийсь «сигнал».

Проте факт появи таких публікацій він оцінив позитивно. Головний науковий співробітник Інституту США і Канади РАН Володимир Васильєв у розмові з «Газетой.Ru» висловив думку, що остаточна стратегія США щодо «Північному потоку-2» буде вироблена саме після зустрічі глав зовнішньополітичних відомств.

При цьому експерт вважає, що США стурбовані відносинами з Німеччиною через її домінуючу роль в Євросоюзі. Заступник директора Центру комплексних європейських і міжнародних досліджень НДУ ВШЕ Дмитро Суслов також вважає, що відмова від санкцій по газопроводу пов’язана з німецьким, а не російським фактором.

«Санкції завдали б удару по їхніх стосунках, а зараз відновлення співпраці з Німеччиною — пріоритет адміністрації Байдена. Але саме ставлення до цього проєкту в Вашингтоні не змінилося», — говорить Суслов.