Королі бензоколонок: що відбувається з цінами на пальне і чого чекати далі

Вкотре бачимо бажання офiсу президента в ручному режимі керувати економікою України та план радників Зеленського — набрати короткострокових електоральних балів. Цього разу — на штучному зниженні цін на бензин.

Після відставки голови «Нафтогазу» Андрія Коболева, танців із КС та вже відпрацьованого в січні кейсу зі стримування цін на природний газ, коли його вартість директивно обмежили до позначки у 6,99 грн за куб (чому не до 7 грн за куб — не пояснили), маємо нове підтвердження алгоритму прийняття рішень — популізм та непрофесіоналізм.

Цього разу на позачерговому травневому засіданні Кабмін запровадив державне регулювання цін на паливо, тим самим порушивши свої ж домовленості півторамісячної давнини з операторами паливного бізнесу.

31 березня 2021 року уряд підписав з Нафтогазовою асоціфцією України меморандум, в якому запевнив, що сприятиме «створенню умов для прозорої та добросовісної конкуренції на ринку нафтопродуктів України, диверсифікації джерел поставок як з вітчизняних, так і з зарубіжних нафтопереробних заводів, вільного ціноутворення на ринку нафтопродуктів».

Після майже дворазового зростання цін на нафту на світових ринках наприкінці 2020-го — на початку 2021 року з $38/барель до $69 подорожчали й нафтопродукти. Але як тільки ціна бензину перетнула позначку 30 грн/л, у Кабміні почали наполегливі «консультації» з операторами ринку на тему «вона повинна бути нижча, ніж 30 грн/л».

З 12 травня введено декларування підвищення цін: АЗС повинна за 20 днів попередити регулятора, якщо заплановане підвищення перевищить 1%. «Нафтогаз України» щодекади випускатиме розрахунковий рівень граничної ціни на бензин А-95 і ДП.

За основу буде взято європейські котирування, враховано акциз і ПДВ, а також додано валову націнку в розмірі 5 грн для бензину і 7 грн для дизпалива.

Таким чином, середня ціна дизельного палива в травні з урахуванням граничної націнки має становити 27,89 грн/л, бензину — 30,22 грн/л. Уряд вніс бензини марок А-92 і А-95, а також дизпаливо до переліку соціально значущих товарів.

Створюючи обмеження, чиновники вдались до беззаперечного аргументу — на половині українських заправок ціни нижчі, ніж у міжнародних та українських гравців.

Хоча дослідження «Консалтингової групи А-95» показують, що напередодні запровадження цінових обмежень 86% АЗС не порушували встановлені граничні ціни. Обмеження припали на решту 14% автозаправних станцій загальною чисельністю близько тисячі.

Це OKKO, WOG, Socar і Shell, вартість палива на яких була вище розрахункового рівня Мін­економіки. При цьому фактично ціни продажу в цих мережах на 90% відповідали граничному рівню, але преміальні марки були вищі.

Саме ці оператори ринку пояснили, що торгувати преміальним бензином за штучно встановленими цінами збитково для мереж, та одночасно припинили продаж. А могло б бути й по-іншому.

«Пусте. Наш кмітливий народ завжди щось вигадає. Вдасться до неймінгу, перейменує «звичайний» дизель або залишить на колонках тільки фірмовий, крутитиме картками лояльності, що дають знижки 2-3-4 грн/л, нараховуватиме літраж, але за своєю ціною, для готівкової оплати теж щось придумає, аби лише обійти ту дурнувату заборону. Зрештою, всі пам’ятають бочки з пальним, які стояли уздовж доріг при регулюванні ринку пального в 2005 році за уряду Юлії Тимошенко», — почали швиденько кидати рецепти в соціальних мережах...

Так, рішення ні сире ні випечене, бо в тій же мережі Socar немає «простого» дизпалива, зате є дві марки фірмового NANO ДТ і DIESEL NANO Extro. Мережа продовжує реалізацію обох марок за цінами, що перевищують встановлені регулятором.

Але в Україні сфера операторів АЗС не є конкурентною,бо ціни не регулює невидима рука ринку! Експерт Сергій Куюн вважає, що «більше 50% заправок, які торгують за мінімальними цінами, останні 9 місяців працюють з негативною націнкою або фактично доплачують покупцям.

Продажі палива через ці «благодійні» АЗС у минулому році склали 32%, хоча в 2019 році вони не перевищували 20%. Звідки така щедрість?

«На очах у всіх БРСМ везе тисячами тонн октанозбільшуючі розчинники, торгує бензином з міні-НПЗ, видає незрозумілі чеки на заправках. У них ціна на заправках нижча, ніж у нас у закупівлі!» — говорить акціонер великої мережі заправок, описуючи секрети привабливих цін. Мережа АЗС, які працюють під брендами Авіас, Sentoza, ANP (загалом до неї входять понад тисячу заправок по всій Україні), не припиняла роботи.

Фактично уряд своїми діями штовхає серйозні мережі АЗС до сірого ринку, до протизаконних оборудок. Тих легальних гравців, які так чи інакше втратять заробіток на 10-12% клієнтів, яким було однаково, яка ціна.

До речі, маячня з брендовим пальним закінчилася швидко: в неділю Мінекономіки терміново виписало роз’яснення, яким «вивело» преміум марки палива з-під дії постанови про дежрегулювання.

Власники «Бентлі», які трошки злякалися перспективи заливати в бак народний А95, з полегшенням зітхнули.

Хто виграє від ситуації дер­жавного регулювання цін — так це тіньовий бізнес із сумнівною якістю пального. Держава ж — навпаки. Для тіньового бізнесу палива податкова складова — акциз та ПДВ — в ціні пального сягає 40% (це 12 грн/л). От і маємо на колонці привабливі 25грн/л.

При цьому втрати держбюджету від махінацій на ринку нафтопродуктів, які до 14 травня оцінювалися в 22 млрд грн, ймовірно, стануть ще більшими. Головна ж проблема залишилась.

Продаж фальсифікованого палива з міні-НПЗ і нафтобаз, а також масові порушення касової дисципліни переважно фіксуються на станціях нижнього цінового сегменту.

В країні більше 25 міні-НПЗ, що випускають сурогати, по ринку ходять мільярди неврахованого «кеша» із заправок, продаються документи. Або, навпаки, міні- АЗС, побудовані за найкращими стандартами, приватні підприємці не можуть ввести в експлуатацію.

Треба зауважити, що напередодні запровадження обмежень уряд намагався домовитися «по-хорошому» з гравцями і пообіцяв притиснути тіньовиків, якщо ті триматимуть ціну до 30 грн/л.

В ефір полетіли повідомлення про здобутки: глава Державної фіскальної служби Вадим Мельник наприкінці квітня заявив, що з початку року його відомство вилучило з незаконного обігу палива на суму 1,1 млрд грн, припинило діяльність 10 незаконних міні-НПЗ і більше 240 підпільних АЗС.

Але підтвердження цим діям за запитом податкового комітету парламенту так і не надав, мовляв, державна таємниця. Словом, чергова державна показуха. Хто буде відповідати за таку державотворчу оборудку?

Знайдеться відставний міністр Петрашко, який свого часу заявляв про готовність уряду забезпечити стабільність цін на нафтопродукти. Які ми на 80% імпортуємо за світовими цінами. Тобто пообіцяв стабільні ціни у світі? А втім, діагноз «популізм та непрофесіоналізм» щодо дій влади — давно вже не новина.