Популізм і порушення обіцянок: як Зе-влада «розвиває» відновлювану енергетику

Сектор відновлюваної енергетики у світі швидко розвивається, навіть попри коронавірусну кризу. А профільні експерти навіть змушені стрімко поліпшувати свої ж недавні прогнози.

Україна, яка ще рік-півтора тому сама встановлювала окремі світові рекорди, сьогодні опинилася на узбіччі процесу і перебуває у стагнації.

Оптимізм зростає

Відновлювана електроенергетика у світі щороку збільшуватиме власну потужність на 280 ГВт, а відбуватиметься цей процес три роки поспіль.

За даними аналітиків Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) — міжурядової організації, яка була заснована для моніторингу світових поставок нафти, але в даний час також відстежує відновлювані джерела енергії, — за 2020 рік потужність станцій нетрадиційних джерел енергії зросла на 280 ГВт, або на 45%, ніж роком раніше.

Торік на частку нових потужностей iз відновлюваних джерел енергії — насамперед сонячної та вітрової — припала величезна цифра: 90% від усього обсягу зростання енергетичного сектору в світі.

При цьому експерти агентства прогнозують: відновлювані джерела енергії знову досягнуть 90 відсотків зростання енергетичного сектору також у 2021 і 2022 роках.

«Вітрова і сонячна енергія дають нам доволі багато підстав для оптимізму щодо досягнення наших кліматичних цілей, адже ця галузь енергетики встановлює рекорд за рекордом», — сказав виконавчий директор МЕА ФатіхБіроль.

Цікаво, що торік світова галузь відновлюваної енергетики, попри пандемію коронавірусу, росла найвищими темпами з 1999 року. Реалізація проєктів у галузі відновлюваних джерел енергії за цей період зросла на 45%.

Зокрема, обсяг електроенергії, вироблений за допомогою використання сонячної енергії, зріс на 50% у порівнянні з допандемійним періодом. Вітрова енергія збільшила показники вдвічі.

Найбільший внесок у збільшення глобальної потужності відновлюваних джерел енергії зробили країни Європи, Китай і США. Але не тільки. Торік частка Китаю вперше зросла до 50% через поспіх із завершенням проєктів до припинення державних субсидій.

Крім того, через пандемію експерти переглянули складений раніше прогноз щодо поновлюваних джерел енергії на найближчі роки: приблизно на 25%. Експерти прогнозують, що в 2021-2022 роках на нові відновлювані електростанції припадатиме близько 90% усіх нових енергетичних установок в усьому світі.

За даними МЕА, уряди і компанії закуповували відновлювані джерела енергії за «рекордними» цінами у минулому році, і їхнi апетити все ще ростуть.

Компанія «Амазон» оголосила себе найбільшим корпоративним покупцем відновлюваних джерел енергії у світі у грудні 2020 року, випередивши колишнього рекордсмена — компанію «Гугл». Тепер «Амазон» має 8,5 ГВт потужностей iз відновлюваних джерел енергії.

Оцінки експертів щодо глобального зростання частки відновлюваної електроенергії протягом наступних двох років стали суттєво оптимістичнішими. Так, станом на сьогоднішній день ці оцінки на 25% вищі, ніж попередні прогнози, зроблені всього шість місяців тому.

Тож, на думку Фатіха Бірола, урядам необхідно розвивати існуючі тенденції, впроваджуючи політику, яка збільшить інвестиції в сонячну і вітрову енергію, а також у додаткову мережеву інфраструктуру.

Європа і світ: проводиться системна робота

У минулому році 38 відсотків електроенергії в Євросоюзі було отримано з поновлюваних джерел. За даними спільної доповіді центрів з вивчення енергетики і клімату Ember (Великобританія) і Agora Energiewende (Німеччина), це більше, ніж частка електроенергії, отримана спалюванням газу і вугілля (37 відсотків) і за допомогою атомних електростанцій (25 відсотків). Таким чином, відновлювана енергетика вперше в історії стала головним джерелом електрики в Євросоюзі.

Наприкінці минулого року на засіданні Європейської Комісії ухвалили нову угоду: до 2030 року зменшити викиди вуглекислого газу на 55 відсотків у порівнянні з рівнем 1990 року.

Ці зобов’язання жорсткіші, ніж попередні, затверджені в 2014 році, — тоді планувалося зменшити викиди всього на 40 відсотків до того ж терміну. Щоб виконати зобов’язання, країни Євросоюзу поступово відмовляються від газових і вугільних електростанцій і активно розвивають відновлювану енергетику.

Минулий рік був для європейської енергетики незвичайним через пандемію коронавірусу, однак його вплив виявився слабшим, ніж можна було очікувати: загальне споживання електрики в Європі впало всього на 4 відсотки, але вже до початку зими споживання повернулося до рівня 2019 року.

Розвиток відновлюваної енергетики в Європі теж продовжився, незважаючи на пандемію: у 2020 році були введені в експлуатацію нові сонячні та вітрові електростанції, і вироблення електрики сумарно збільшилася на 51 терават-годин.

Як наслідок, вітроенергетика сьогодні забезпечує 14 відсотків виробництва електрики в Європі, а сонячна енергетика — 5 відсотків. Ще 6 відсотків європейці отримують спалюванням біопалива, а 13 відсотків — від гідроелектростанцій. Най­екологічнішими виявилися австрійці: вони забезпечують 79 відсотків свого споживання електрики за допомогою відновлюваних джерел. На другому місці перебуває Данія (78 відсотків), на третьому — Швеція (68 відсотків). Серед аутсайдерів — Болгарія (19 відсотків), Польща (17 відсотків) і Чехія (12 відсотків).

І навіть Китай, який сьогодні продукує найбільше у світі викидів парникових газів через використання вугільних електростанцій для задоволення зростання потреб країни в енергії, погоджується прискорити процес переходу на чисту енергію.

Так, президент цієї країни Сі Цзіньпін вже пообіцяв, що Китай стане вуглецево нейтральною країною до 2060 року, — хоча експерти попередили, що Пекіну доведеться ще активніше розвивати відновлювану енергетику, щоб у найближчі 10 років зупинити майже 600 своїх вугільних електростанцій.

Україна: влада грає на публіку

«Україна також має значний потенціал «зеленої» енергетики, який уже почали розкривати. На сьогодні в країні встановлено 8,7 ГВтпотужностей відновлюваної електроенергетики. Це проєкти на суму близько 8,2 млрд євро інвестицій. Наразі важливо забезпечити подальший збалансований розвиток цієї сфери. Ми розробляємо новий Національний план дій iз відновлюваної енергетики до 2030 року, а також механізми підтримки  — Net Energу Metering i гарантії походження енергії», — заявив заступник голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбережння України Юрій Шафаренко і додав, що «зелена» енергетика в усьому світі вважається вигідним шляхом для сталого низьковуглецевого розвитку, для економічного відновлення, особливо у складні часи пандемії.
Українська влада, як відомо, намагається бути в тренді і демонструвати власну зацікавленість у впровадженні нових проєктів у сфері відновлюваної енергетики.

При цьому інвестори неодноразово звинувачували наших можновладців у порушенні правил гри на цьому ринку й вимагають повернути численні борги. Станом на сьогоднішній день заборгованість «Гарантованого покупця» перед підприємствами відновлюваної енергетики становить понад 17 млрд грн.

При цьому, за словами голови Української асоціації відновлюваної енергетики Олександра Козакевича, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, Валерій Тарасюк відмовляється виконувати зобов’язання щодо вирішення боргової кризи в секторі «зеленої» енергетики і тим самим поглиблює кризу в галузі.

«Ми й очікували після того, як підписав меморандум голова НКРЕКП Валерій Тарасюк, що вони погодяться в повному обсязі включати кошти, які необхідні для забезпечення виплат по «зеленому» тарифу в тариф Укр­енерго. Але цього ми не побачили», — сказав Козакевич, додавши, що НКРЕКП не вирішує питання накопичених боргів 2020 року, зокрема в перерозподілі коштів державних банків не на користь інвесторів у «зелену» енергетику. Більше того, створює проблеми з розрахунками у 2021 році.

«Комісія втрутилась у цю справу і зобов’язала гарантованого покупця розподілити кошти, отримані як кредитні, порівну між «зеленою» енергетикою та «Енергоатомом», — пояснив Козакевич.
На думку експерта, інвестори засмучені політикою держави до «зеленої» енергетики, оскільки самі інвестори добровільно погодилися урізати свої прибутки на 7-15% шляхом зниження «зелених тарифів», але держава навіть за цих умов не намагається вирішити кризу боргів.

«Ніякі домовленості не діють, на жаль», — підсумував Козакевич.