На «російській колії»: ФРН все більше розвертається в бік Кремля

Із наближенням кінця 15-річного канцлерського терміну Ангели Меркель Німеччина все більше спрямовує свої погляди в бік Росії.

Нагадаємо, що міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас під час 40-хвилинних двосторонніх переговорів iз держсекретарем США Ентоні Блінкеном у Лондоні 4 травня на полях саміту G7 («Великої сімки») не виробили спільної позиції у питанні проєкту газопроводу «Північний потік-2». Блінкен у розмові вказав на «сильну опозицію» США цьому проєкту, уточнив представник Держдепу Нед Прайс.

Натомість Гайко Маас у понеділок, 10 травня, на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Брюсселі заявив: «Ми готові до діалогу і настав час, щоб Москва також повернулася до діалогу». Втім хоч питання щодо подальшої політики Євросоюзу щодо Росії і було одним із головних на цій зустрічі, але конкретних рішень цього дня не очікували. Зустріч мала радше підготовчий характер до саміту лідерів країн ЄС 25 травня в Брюсселі, на якому і планують визначитися з подальшим курсом блоку стосовно РФ. Глава МЗС Німеччини лише визначив «дороговказ» цих відносин.

В обхід санкцій ЄС

Як на ділі відбувається німецько-російський «діалог», можна побачити на конкретних прикладах. У сюжеті російського державного телеканала про відкриття станції водопостачання Сімферополя, про який 10 травня повідомив «Голос Америки», показали обладнання західних компаній — насоси німецької Siemens і данської Grundfos. Поставки такої техніки на анексований Росією півострів заборонені постановою ради Європи з 2014 року.

Виходить, це європейське обладнання потрапило на півострів в обхід санкцій ЄС. Колишній представник президента України в АР Крим, юрист-міжнародник Борис Бабін запевняє: європейські компанії не могли не знати, куди постачають свої насоси, з огляду на специфіку обладнання. Тому, на його думку, санкції вони порушили свідомо.

Із насосами від данської компанії Grundfos, які оснащені моторами німецької Siemens, встановленими на Бештерек-Зуйському водозаборі під Сімферополем, дійсно відбулися курйозні метаморфози. Це з’ясувалося після виходу 4 травня розслідування «Німецької хвилі» (DW) про те, як це обладнання в обхід санкцій ЄС потрапило на анексований Росією український півострів. Судячи з фото, розміщеного 5 травня на сторінці призначеного Москвою «глави Криму» Сергія Аксьонова в мережі «Фейсбук», iз коробок моторів зникли логотипи Siemens. Тоді як у березні, коли відбувся урочистий запуск насосної станції, на фото з сайту «уряду Криму» на коробках моторів було видно логотип німецької компанії. При детальному вивченні відеосюжетів місцевих ЗМІ можна було ідентифікувати також логотип Grundfos, а ще — встановити точну модель насосів — CR 185-8 A-FAV-HQQV.

Проте віцепрем’єр Росії Марат Хуснуллін під час візиту до Криму 5 травня запевнив, що на запущеному в березні Беш­терек-Зуйському водозаборі немає європейського обладнання. Так чиновник прокоментував розслідування DW про європейські насоси в Криму, яке вийшло напередодні. «Все обладнання, яке ми застосовуємо, — вітчизняне, ризиків ми не бачимо. Все буде працювати, жодних сумнівів», — сказав журналістам російський віцепрем’єр, слова якого наводить РІА «Новості».

Пресслужба Grundfos, якій DW раніше, у квітні, надала згадані фото- і відео­матеріали, тоді не висловила сумнівів у тому, що йдеться саме про її обладнання, а не про російське, як стверджує віцепрем’єр Марат Хуснуллін. «Обладнання, встановлене у Криму, судячи з того, що ми побачили на відео, — це стандартні насоси, які Grundfos часто постачає системним виробникам, що використовують насоси як компоненти в комплексних рішеннях, які вони продають. Тому ми не знаємо, як наша продукція опинилася в Криму», — зазначив у коментарі DW віцепрезидент Grundfos Петер Тріллінгсгаард. Він підкреслив, що данська компанія не здійснюватиме сервісне обслуговування цих насосів у Криму.

У компанії Siemens заявили, що коли постачають компоненти своїм партнерам, зокрема двигуни для насосів, беруть із них зобов’язання не порушувати санкції ЄС. Німецька компанія не стала коментувати факт зникнення її логотипів на насосах, встановлених на Бештерек-Зуйському водозаборі. «У нас немає інформації про це», — зазначили у пресслужбі Siemens.

І залізницю росіянам довіримо, і вакцинацію

Таким маневрам вочевидь сприяють «русофільські» політики і бізнесмени. Минулого місяця відмовився від посади депутат Бундестагу від правлячої партії Християнсько-демократичний союз Йоахім Пфайффер після того, як його було звинувачено в тісних зв’язках iз російським бізнесом, також в обхід санкцій ЄС. Він був критиком санкцій проти газопроводу «Північний потік-2» та співпрацював iз представником партії Володимира Путіна в Європі. Пфайффер був депутатом не простим, бо в партії Християнсько-демократичний союз займався енергетикою, був речником партії у справах, які стосуються економіки та енергетики, розробляв напрями міжнародного енергетичного співробітництва Німеччини.

Німецький тижневик «Контекст» здобув інформацію, що Пфайффер також мав зв’язки з юристом Бертраном Малмендьє, який раніше був радником канадської компанії Hydroma, і пов’язаний з російською провладною партією «Єдина Росія» через працевлаштування в європейському офісі Центру соціально-консервативної політики (CSCP), тобто аналітичного центру, пов’язаного з цією партією президента РФ Володимира Путіна. Згаданий Пфайффер також, як вважається, брав участь у німецько-російській конференції, яку Малмендьє влаштував незабаром після незаконної анексії Криму 2014 року.

Тези, які повторив пов’язаний з партією «Єдина Росія» адвокат про енергетичну взаємозалежність Європи та Росії, висунуті 2014 року, з’явилися також у заявах Пфайффера 2020 року. Коли його партійний колега Норберт Реттґен у відповідь на отруєння російського опозиціонера Олексія Навального вимагав мораторію на прокладення спірного газопроводу «Північний потік-2», він виступив проти такого рішення. На його думку, це стало б «пострілом у коліно» саме через енергетичну взаємозалежність, про яку юрист Малмендьє говорив після анексії Криму. Пфайффер також захищав «Північний потік-2» у статті для престижного німецького бізнесового видання «Хандельсблатт» від 10 лютого 2021 року. Він висловив думку, що санкції США проти цього проєкту — це спосіб просування зрідженого газу, який є неекологічним і збитковим. Пфайффер не відповів на жоден із закидів, але відмовився від свого депутатського мандата.

Русофільство німців інколи доходить до абсурду. У федеральній землі Баварія має бути покладена нова залізнична колія між Мюнхеном та Ліндау. Будівництво розпочнеться в грудні 2021 року. Як повідомляє німецька газета «Вельт», рухом поїздів керуватиме російська компанія «Трансмашхолдінг» (TMH), що вже викликало занепокоєння притомної частини німецького суспільства щодо можливого промислового шпигунства з боку Росії. Першими ситуація занепокоїла швейцарських партнерів баварців, які мали досвід шпигунства з боку китайців. «Ми особливо критично ставимося до того, що це російські конкуренти, які можуть проникнути на європейський ринок і таким чином отримати доступ до конфіденційних технологій», — заявив речник швейцарської компанії.

На думку російської компанії TMH, управління сторонніми транспортними засобами є «нормальним процесом». «Це звичайна практика у залізничній галузі, і ми хотіли б наголосити, що документи, які ми маємо у своєму розпорядженні, не містять жодних технічних креслень або чогось, що дозволило б реконструювати поїзд», — запевнив представник компанії.

Занепокоєння швейцарців, зазначає газета «Вельт», викликане тим фактом, що російська компанія все ж матиме доступ до технічних деталей потягів, що може поставити під загрозу її конкурентоспроможність. Японські та європейські виробники поїздів мали подібну ситуацію в Китаї, куди вони продавали свої машини, але обслуговували їх місцеві перевізники. У результаi незабаром китайці почали будувати поїзди на основі технології імпортних транспортних засобів.

Та якби ж російський «Трансмашхолдінг» мав хоч якісь здобутки в галузі управління залізничним транспортом чи хоч якусь значиму міжнародну репутацію!

Одним із власників TMH є олігарх Іскандер Мачмудов, статки якого «Форбс» оцінив у 11,6 млрд доларів. Компанію очолює ще один російський мільярдер — Андрій Бокарєв. Вони обидва інвестують у різні компанії, раніше були акціонерами компанії «Концерн Калашников». І влада Баварії в особі партії ХСС, молодшого коаліційного партнера правлячої партії Ангели Меркель ХДС, довірила життя своїх громадян та свої технології росіянам, які вміють виробляти лише автомати Калашникова.

Якщо вже йдеться про життя громадян, то уряд німецької землі Баварія має намір придбати російську вакцину від коронавірусу «Супутник V». Про це минулого місяця після засідання земельного уряду заявив проросійськи налаштований прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер.