Синдром хронічної втоми: недуга, про яку не люблять говорити

12.05.2021
Синдром хронічної втоми: недуга, про яку не люблять говорити

Хронічна втома: фізичний стан чи серйозна небезпека?

«Візьми себе в руки і не вигадуй; відпочинь — і все налагодиться; досить нарікати, нині важко всім, не лише тобі!» Так найчастіше реагують близькі й друзі, коли ви скаржитеся, що втомилися і не маєте сили жити?

 

А тим часом таким чином може проявляти себе синдром хронічної втоми — недуга, про яку ще кілька десятиліть тому не говорили ні лікарі, ні науковці. І здавалося, що такої проблеми не існує взагалі. Бо як це можна — хворіти «від утоми»? Адже втомлюються всі.

 

Насправді ж хронічне знесилення — вкрай підступний симптом, від якого у світі у різний спосіб потерпає 40 мільйонів людей. Синдром хронічної втоми (СХВ) має здатність сезонно посилюватися (наприклад, навесні), і подолати прикрі наслідки недуги самотужки доволі складно. Що ж робити?

Заручники новітніх технологій

Столичний лікар сімейної медицини Ірина Наталич вважає, що засилля комп’ютерних технологій, «суцільні» телефонні розмови, небажання (або й нездатність) відключитися від цих досягнень цивілізації хоча б на годину виснажують організм. «Ми стаємо заручником прогресу і хронічного поспіху: робота — дім — супермаркет — робота... Ми добровільно беремо на себе дедалі більше зобов’язань: додаткові приробітки, «вовка ноги годують», а на відпочинок часу майже не залишається... Відтак нам важко розслабитися, забути про «вічні» проблеми — навіть під час сну. Виникає безсоння, дратівливість, перепади настрою, хронічна втома».


У пастку хронічної втоми багато хто потрапляє добровільно, хоча й не підозрює, звідки проблема. Прагнення кар’єрного зростання за будь-яку ціну, гроші (адже що більші запити, то й еквівалент витрат зростає) — і людина крутиться як білка в колесі. І потрапляє у замкнене коло, коли про відпочинок уже навіть не йдеться.

 

«Нині про хронічну втому говорять багато, але не всі й не завжди сприймають її всерйоз, — наголошує пані Ірина. — Деякі з моїх колег узагалі не хочуть визнавати такого діагнозу, інші говорять про нього скептично. А наслідки такого «хронічно втомленого» стану — дуже серйозні. У людини погіршується імунітет, трапляються психічні розлади, навіть онкологія, що здатна розвинутися на тлі постійного фізичного і психологічного виснаження. І найголовніше — людина потрапляє в ситуацію безвиході. Вибратися з проблеми самотужки неможливо, а тих, хто здатен допомогти, знайти не так легко...»

Беріть відпустку — і «відключайтеся» від проблем

Людина, яка потерпає від СХВ, найчастіше нарікає на слабкість, апатію, недосипання, не може сконцентруватися на роботі. Незрідка у неї також погіршується пам’ять, зменшується увага, уповільнюється мозкова діяльність. У когось симптоматика розвивається повільно й особливо не докучає довгий час, а комусь досить швидко стає зле.


Ірина Наталич радить звертатися по допомогу лікаря відразу, щойно виникли проблеми і підозри на синдром хронічної втоми. «Насамперед необхідно дати організму відпочинок. Адже якщо не звернути увагу на перші симптоми, невдовзі з’являться невмотивована агресія, тривожність, безпричинний страх і тремтіння рук, неспокійний сон. Звідси кілька кроків до депресії і навіть психічних проблем. Аби уникнути таких катастрофічних наслідків, за будь-яких умов — просто беріть відпустку і «відключайтеся» повністю від проблем. Робота та «нагальні справи» нікуди не втечуть, а занедбане здоров’я відновлювати важко.


Лікар рекомендує кілька шляхів виходу з проблеми. Наприклад, можна спробувати масаж, оздоровчу гімнастику, медитацію, дуже допомагають заняття з йоги. Необхідно також подбати про харчування: раціон має бути насиченим вітамінами і мікроелементами. У разі потреби варто порадитися з психологом.

Чай із меліси — порятунок для нервів

Основна ознака недуги — відчуття постійного виснаження, слабкість, яка з’являється після звичної роботи, хоча раніше людина цього за собою не помічала. Хронічна втома відчутно посилюється після фізичного і розумового навантаження. Причиною СХВ лікарі вважають також вірусні інфекції і стреси. Підтвердити діагноз часом непросто: медики й досі не дійшли спільного знаменника щодо діагностики і лікування хронічної втоми. Полегшення симптомів захворювання і є основною терапією недуги.


«Часто при подібних симптомах призначають заспокійливі ліки. Але з такими препаратами слід бути обережними. Організму, навпаки, необхідно «зібратися з силами», а заспокійливі ще більше розслабляють, — зауважує пані Ірина. — При надмірному нервовому збудженні допоможуть рослинні чаї — з м’ятою, мелісою, а також настоянка валеріани — курсом два тижні, по пів склянки тричі на добу, за пів години до їжі».


Аби організм міг швидше подолати СХВ, лікарі радять займатися спортом, чергувати розумову працю з фізичною. Не відкладайте відпустку, мандруйте. З ліків при хронічній втомі варто застосовувати адаптогени: екстракти ехінацеї, лимоннику, женьшеню. А також доповнювати щоденний раціон лимоном, курагою, ізюмом, гранатом. Не обійтися без комплексних вітамінів та мікроелементів.


І найголовніше: не пускайте ситуацію на самоплив та порадьтеся з досвідченим фахівцем. Тільки так зможете швидко та ефективно позбутися цього надокучливого симптому.

МАЙТЕ НА УВАЗІ...

За спостереженням лікарів, найчастіше СХВ вражає представників найбільш нервових професій — лікарів, шахтарів, журналістів. У зоні меншого емоційного ризику — продавці, банкіри, вчителі, інженери, бухгалтери, листоноші. А найбільш спокійні професії у священників, астрономів, бібліотекарів та музейних працівників.

ДО РЕЧІ

Синдром хронічної втоми вперше 1984 року описав американський психіатр Ендрю Ллойд. Доти захворювання просто констатували як певний стан, що полягає у підвищеній втомлюваності, поганому настрої, зниженому імунітеті, надмірній дратівливості, поганому сні, зниженні працездатності, погіршенні пам’яті.