Поставили «Нафтогаз» «на ручник»: чим наглядові ради великих підприємств заважають Зе-владі

Найбільші державні підприєм­ства України, а саме ті, що становлять хребет економіки країни, потрапили в небезпечний період турбулентності.

Реформу корпоративного управління, яку розпочали в 2018 році на вимогу наших партнерів та інвесторів, та її ключове положення щодо створення на державних підприємствах незалежних наглядових рад повністю заблоковано.

Звільнення минулого тижня голови правлiння НАК «Нафтогаз» Україна» Андрія Коболева з цілком надуманих причин (начебто за його керівництва була створена «дірка» в бюджеті на 10 млрд грн) пройшло за сценарієм 90-х років:

Наглядову раду «Нафтогазу» було звільнено, призначено указом КМ нового керівника Юрія Вітренка, а потім Наглядову раду поновили у статусі. Члени Наглядової ради не вдалися до дипломатичних коментарів щодо «стурбованості» і повним складом подали у відставку, термін повноважень НР спливає 14 травня.

Отже, що таке наглядові ради і навіщо вони потрібні державним підприємствам, зважаючи на те, що утримувати їх дорого, адже оплата праці таких спеціалістів чималенька?

У наглядових радах державних підприємств, окрім представників уряду чи профільних міні­стерств, більшість повинні складати так звані незалежні члени — висококваліфіковані фахівці з бездоганною репутацією.

Які, зрештою, повинні тримати удар чи тиск «згори» — починаючи від чиновників міністерств i закінчуючи президентом країни.

Пам’ятаєте дзвінок у прямому ефірі Володимира Зеленського голові Укрексімбанку Євгенію Мецгеру: «Женя, тут треба допомогти реструктуризувати кредити хорошій людині...»? Тоді нам було просто соромно за таке панібратство та нерозуміння президентом базових банківських правил, але зараз усе набагато гірше.

Купити цінні папери, надати пільговий кредит, взяти на роботу, укласти ту чи іншу угоду — список прохань, в яких директор підприємства чи банку не наважиться відмовити високопосадовцям, може бути довгим.

В історії з «Нафтогазом» це чималенька сума у $2 млрд на рахунках компанії, яку, як вважає Коболев, ОП хоче спрямувати на «Велике будівництво». Наглядова рада — це своєрідний стоп-кран для «хотілок» політиків. І цей стоп-кран наразі заблоковано. Коболева за формальної відсутності НР на декілька днів звільнено.

Відразу після історії з Нафтогазом незалежні члени Комітету з обрання наглядових рад повідомили уряду України, що припиняють роботу в Україні доти, доки не буде ясності щодо плану дій з реформи корпоративного управління і чіткого зобов’язання уряду поважати інститути корпоративного управління як акціонера державних підприємств і покладатися на них.

Очолює номінаційний комітет голова регіонального представництва IFC в Україні та Білорусі Джейсон Пеллмар. До складу комітету входять, окрім представників уряду, незалежні члени — керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку в країнах Східної Європи Маттео Патроне, постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман, а також бізнес-омбудсман Марчин Свенчинський.

«На жаль, останнім часом було багато прикладів, коли практика корпоративного управління замінювалася дискреційними рішеннями уряду. Це підриває довгострокові вигоди, очікувані від реформи корпоративного управління», — йдеться в повідомленні номінаційного комітету.

На підтвердження дискреційності рішень уряду «Нафтогаз» 5 травня навздогін прозвітував повідомленням фінансового директора «Нафтогазу» Петера ван Дріла, що чистий прибуток компанії в першому кварталі 2021 року склав 12,6 млрд грн, тоді як чистий прибуток за аналогічний період 2020 року становив 3,2 млрд грн.

Тим часом станом на 1 травня наглядові ради відсутні в 12 великих державних компаніях, зокрема Одеському припортовому заводі, «Центренерго», «Турбоатомі», «Енерговажмаші», п’яти підконтрольних державі обленерго (без Тернопільобленерго), «Харківенергозбуті», Дніпровській і Криворізькій ТЕЦ. Не виключаю, що наглядові ради на цих-таки підприємствах буде створено (за прямого призначення уряду). Але в такий спосіб ми матимемо хіба що рудиментарні органи управління, якими можна легко маніпулювати.

Демарш зі звільненням членів НР «Нафтогазу», на жаль, не зупинить апетити ні КМ, ні ОП. Адже «Нафтогаз» дуже ласий шматочок: за підсумками 2020 року, ця компанія сплатила до державного бюджету 141 млрд грн у формі податків і дивідендів уряду, що становить приблизно 13% загальних надходжень до державного бюджету.

Зважаючи на те, що тільки дві компанії в Україні мають на рахунках більш ніж 1 млрд доларів — «Нафтогаз» та ПриватБанк, тривогу також викликає останній. Термін повноважень НР ПриватБанку спливає через рік, але, як зауважив пан Коболєв у своєму інтерв’ю «Інтерфаксу», «там поки що є наглядова рада.

Насправді буде великою помилкою для наших партнерів лише сказати «мовляв, ми стурбовані і т. д.», тому що слідом підуть інші компанії». Слова Коболєва «поки що», як на мене, дуже красномовні.

До того ж 24 липня спливає термін повноважень виконуючої обов’язки голови правління ПриватБанку Анни Самаріної, тим часом поки так звана профспілка працівників ПриватБанку успішно блокує в «зрозумілих» судах конкурс на обрання голови правління банку. Тубулентність корпоративного управління державних підприємств посилюється.