З іншими замками, без світла і сайту: у Київській облраді з «пригодами» змінили голову

У Київській обласній раді, де вже тривалий час більшість депутатів була незадоволена роботою свого керівництва, не без «пригод».

На позачерговій сесії проголосували за відставку голови — депутата від «Слуги народу» Олександра Склярова.

Очільником облради, нагадаємо, він став у листопаді минулого року з другої спроби. За відсторонення його з посади проголосували 59 депутатів із 60 присутніх, хоча в Київраді рахується 84 «штики».

Рішенню про відставку передувала оказія. Депутати зібралися для проведення сесії в приміщенні ради, але... замки сесійної зали поміняли. Телефоном голова Скляров відмовився дати команду їх відчинити і не прийшов на сесію.

Зауважимо, що до цього депутати від «Європейської Солідарності» (їх найбільше у Раді), «За майбутнє» і більшість «слуг» просили Склярова скликати сесію, але він цього не зробив.

У результаті три фракції («Європейська Солідарність», «За майбутнє», «Слуга народу») зібрались на засідання у кіноконцертній залі (саме там проходило перше засідання облради незалежної України), але коли депутати розмістилися й прийшов час голосувати за звільнення голови — у великій залі, дивним чином, зникло світло. Невдовзі обранці самі увімкнули резервне освітлення.

Утім і на цьо­му непорозуміння не скінчилися — хтось «поклав» сайт облради, й він певний час не працював. Усі ці перешкоди все ж не завадили відправити у відставку не лише голову, а й заступників.

Як згодом розповіла про «епопею» нардепка від ЄС Вікторія Сюмар, «Скляров на сесію не прийшов, аргументувавши це «страсним» тижнем. Хоча фактично він так і не зміг забезпечити роботу обласної ради, яка не збиралася де факто з Нового року. Очевидно, що в умовах пандемії та економічної кризи таке не могло довго тривати. Це логічний кінець, коли коаліції у місцевих радах формуються без врахування волі виборців».

Цього ж дня депутати обрали нового голову, точніше нову голову, та її заступників. Очільницею Київської облради стала 42-річна представниця «Слуги народу» Наталія Гунько, її першим заступником — представник «За майбутнє!» Ярослав Добрянський, а депутатка від «Європейської Солідарності» Тетяна Семенова знову обійматиме посаду заступниці.

Зауважимо, що Наталія Гунько за першою освітою юрист-економіст. Працювала секретарем Шевченківського райсуду Києва, а згодом — юрисконсультантом столичного ТОВ «Гільдія права», а з листопада минулого року стала його директоркою. Була депутаткою Київської обласної ради VII (від Радикальної партії) та VIII скликань (від «Слуги народу»).

Варто знати, що чоловік пані голови столичної області Анатолій Гунько з листопада 2020 року став нардепом України від партії «Слуга народу».

А в 2016-му він був фігурантом у справі приватизації земельних ділянок Радіопередавального центру в Броварах — тоді слідство розглядало Анатолія Гунька як організатора злочинної групи, яка незаконно привласнила земельну ділянку площею 96 гектарів, знищивши стратегічне обладнання, що розміщувалось на ній (на суді Гунька відпустили під заставу 1,8 млн грн і заарештували його майно).

У березні 2019 року кримінальне провадження щодо Анатолія Гунька та інших підозрюваних було закрито «у зв’язку з невстановленням достатніх доказів». А вже наприкінці минулого року, у грудні, Печерський районний суд присудив народному депутату Анатолію Гуньку моральну компенсацію за незаконні дії правоохоронних органів.