Втрачений дах: хто з ВПО і за яких умов може отримати компенсацію за житло
Верховна Рада 19 грудня ухвалила закон про спрощення отримання компенсації за зруйноване й пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях. >>
Так виглядатиме майбутній тунель.
Фінляндія та Естонія підписали протокол iз будівництва залізничного тунелю під Фінською затокою, якому належить з’єднати столиці цих країн і фактично зробити їх одним міським конгломератом.
Довжина траси становитиме 103 кілометри, вартість робіт оцінюється в 20 мільярдів доларів. Планується, що до кінця 2024 року будівництво може бути завершено, повідомляє «Євроньюс».
Цей залізничний тунель має стати найдовшим підводним шляхопроводом, вдвічі довшим, нiж тунель під Ла Маншем, який з’єднує європейський континент з Великою Британією.
«Тунель, звичайно, довгий, але нам дуже пощастило в тому, що тут відмінні геологічні умови — тверда скельна порода, граніт на всьому шляху від Гельсінкі до Таллінна», — пояснює підприємець Пітер Вестербака.
«І технічно це має бути не так уже й складно, хоча звичайно, ніколи не знаєш, на що натрапиш. Але ми вважаємо, що зможемо бурити дуже швидко, застосовуючи нову технологію плазмового буріння, — це в десять разів прискорює процес. Будуть застосовані інновації». Усього на трасі працюватимуть 60 бурових машин.
Передбачається збудувати два тунелі — для вантажних і пасажирських поїздів. У Фінській затоці планується насипати штучний острів, на якому буде залізнична зупинка. Прихильники проєкту стверджують, що він буде сприяти економічному розвитку обох країн, але багато спостерігачів висловлювали сумніви щодо рентабельності даної споруди. Проєкт підтримав i Європейський Союз.
На цей час зв’язок між двома містами здійснюється поромами, які долають відстань між ними за 1,5-3,5 години. Швидкісні потяги будуть долати відстань підводним шляхом за 20-30 хвилин. Тунель з’єднуватиме аеропорти обох столиць.
Три країни Балтії також реалізують інший великий залізничний проєкт Rail Baltica («Балтійська залізниця») — залізниці з європейською стандартною колією, яка повинна з’єднати Литву, Латвію та Естонію, Східну Польщу та Західну Європу.
Згідно з проєктом, єдина європейська колія має з’єднати Таллінн, Ригу, Каунас, Варшаву, Берлін та Гельсінкі (а в подальшому — маршрут проляже аж до Венеції), поліпшивши, таким чином, зв’язок між центральною та Східною Європою.
Головною метою Rail Baltica є відновлення безпосереднього зв’язку країн Балтії з європейською залізничною мережею та розвиток регіональної інтеграції. Інтеграція залізниць країн Балтії в транспортну систему Євросоюзу дозволить збільшити швидкість руху поїздів, а відтак пасажиро- і вантажопотоки й прибутки.
Усі три країни Балтії та Польща оголосили проєкт одним зі своїх пріоритетів у галузі розвитку транспортної інфраструктури. Рішення Європарламенту та Ради Європи визначило проєкт Rail Baltica частиною пан’європейського коридору № 1, який включає також автодорожню частину (Via Baltica) та відгалуження А на Калінінград (Via Hanseatica).
Залізниця, як передбачається, стане швидкісною (швидкість руху поїздів повинна досягати 250 км/год).
Днями балтійська агенція новин DELFI повідомила, як будуть виглядати потяги Rail Baltica. Вони будуть пофарбовані в жовтий, білий і синій кольори, повідомляють представники спільного підприємства RB Rail. При створенні концепції дизайнери вибрали елемент, який об’єднує всі країни Балтії, — Балтійське море.
Кольори символізують море, сонце і пісок. У вагонах буде все для комфортного перебування в дорозі — бездротовий інтернет, USB-гнізда для зарядки пристроїв і екрани з актуальною інформацією про поїздку.
Верховна Рада 19 грудня ухвалила закон про спрощення отримання компенсації за зруйноване й пошкоджене житло на тимчасово окупованих територіях. >>
Німеччина виділила Україні черговий пакет військової допомоги, куди, зокрема, увійшли системи ППО IRIS-T, а також 2 пускові установки до Patriot. >>
До ідеї, щоб держава мала свою ядерну зброю прихильно ставляться 73% українців. Не підтримують цю ідею 20% опитаних та ще 7% не визначились щодо цього питання. >>
Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців, а після підписання у листопаді президентом закону про підвищення податків – закрилися 22,5 тис. ФОПів. >>
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>