Як не борг, то акциз: влада України ледь розраховується з «зеленими» інвесторами

Зелена енергетика в Україні продовжує стрімко розвиватися: кількість основних потужностей, що виробляють невпинно чисту енергію, збільшується — так само, як і частка ринку та його відсоток у загальному балансі.

Відбувається цей процес, втім, не завдяки участі держави, а всупереч їй.

Адже українські чиновники, підписавши меморандум — про повернення державних боргів інвесторам — з усіма учасниками цього ринку, тепер не поспішають його виконувати. Наразі погашено близько п’ятої частини із загальної суми.

Ба, навіть більше, держава планує організувати ще один «умовно чесний» шлях для заволодіння коштами бізнесменів — запровадити акциз на продаж зеленої енергії.

Зростання на третину

Частка сонячних і вітрових електростанцій у структурі виробництва електроенергії України за 2020 рік зросла вдвічі: із 3,3% у 2019 році до 6,8%. За повідомленням Укренерго, встановлена потужність ВЕС і СЕС зросла на 41%, або на 1,9 ГВт — до 6,4 ГВт за 2020 рік.

Усього за цей період сонячні й вітрові електростанції виробили 148,9 млрд кВт-год електроенергії.Влада України не поспішає розраховуватися з інвесторами за зелену енергетику і навіть планує запровадити новий податок

Основний приріст виробництва і встановлених потужностей відновлюваної енергетики зафіксовано в сонячної генерації — 1,8 ГВт за 2020 рік.

«Пік виробництва СЕС у весняно-літній період припадає на години ден­ного зниження споживання, тобто з 12 до 17 годин, що вимагає гнучких інструментів для їх балансування. Саме балансування відновлюваних джерел, переважно СЕС, у денні години було в минулому році і залишається сьогодні основною проблемою інтеграції відновлюваних джерел в енергосистему України», — пояснюють в Укренерго.

За прогнозами оператора об’єднаної енергосистеми України, зростання потужностей «зеленої» енергетики продовжиться в 2021 році і, відповідно, буде рости її частка в загальній структурі виробництва електроенергії в Україні.

Загальна ж вартість електроенергії, яка буде вироблена установками на відновлюваних джерелах електроенергії в Україні в 2021 році, може скласти 53 млрд грн. За твердженням Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунпослуг, ця сума перевищить минулорічний показник на 32,5%. У 2020 році ця цифра, як відомо, становила 40 млрд грн.

Розрахунки НКРЕКП засновані на показниках енергетичного балансу на 2021 рік Міністер­ства енергетики, згідно з якими виробництво електроенергії альтернативними джерелами в цьому році складе 13 350 млрд кВт-год, що на 19,6% більше, ніж у 2020 році, коли ця цифра становила 11 154 млрд кВт-год.

Прогнозний обсяг річного виробництва «зеленої» електроенергії в 2021 році враховує потужність нових ВДЕ, які планується підключити до енергосистеми до кінця року. Середньозважений «зелений» тариф в Україні в 2021 році складе 382,12 грн/МВт-год і буде на 4,5% нижчим, ніж у 2020 році, коли він становив 399,89 грн/МВт-год.

Данський шлях

Тим часом зарубіжні інвестори звинувачують українську владу в тому, що вона не квапиться погашати свої борги перед ними, передбачені у двосторонньому меморандумі.

Зокрема, інвестори з Данії очікують рішення Кабінетом Міністрів України боргової кризи в секторі «зеленої» енергетики для того, щоб в Україні продовжувався розвиток відновлюваної енергетики та держава могла виконувати свої екологічні зобов’язання перед ЄС.

«Успішний «зелений» перехід Данії став можливим завдяки широким політичним домовленостям, які забезпечують стабільність і передбачуваність як для енергетичної галузі, так і для інвесторів і споживачів. Передбачуваність і стабільність також є надзвичайно актуальними в українському контексті, коли ми всі були свідками недавньої кризи, пов’язаної з «зеленими» тарифами для сонячних і вітрових станції, і впливу цієї ситуації в Україні», — сказав Оле Міккельсен, посол Королівства Данія в Україні, Грузії та Вірменії, пояснивши, що Данія почала свій шлях з переходу на «зелену» енергетику в 1970-х після економічної кризи, яка стала результатом нафтової кризи.

«Після цього Данія зрозуміла, наскільки важливо нам диверсифікувати поставки, диверсифікувати використання енергетики. Ми прекрасно розуміємо, що це питання безпеки, але водночас це питання навколишнього середовища. І це саме ті виклики, які Україна переживає сьогодні», — додав посол.

На його думку, Україна потребує диверсифікації енергопо­стачання й одночасно хоче зменшити викиди парникових газів хоча б на 40% до 2030 року, до того ж зберігаючи економічне зростання і переконуючись у тому, що має гарне стабільне джерело постачання електро­енергії. «Ми так само сподіваємося, що, відповідно до меморандуму, будемо продовжувати інвестувати в український «зелений перехід», — сказав Мікельсен.

«Вся індустрія чекає зараз повного залагодження ситуації з затримкою виплат за попередніми закупівлями «зеленої» енергії. Ми хочемо побачити більше будівництва вітрових турбін і так само створення гарної, надійної системи в Україні», — заявив Нілс де Бар, президент компанії «ВестасНортерненд Централь Юроп», додавши, що Україна може отримати перевагу від співпраці з Данією в плані отримання досвіду при переході від «зелених» тарифів до «зелених» аукціонiв і ринкових умов роботи сектору відновлюваної енергетики.

На тлі кризи в «зеленій» енергетиці чистий відтік прямих іноземних інвестицій з України в 2020 році склав 868,2 млн, тоді як у 2019 році чистий приплив склав 5,860 млрд доларів. Відтік інвестицій зафіксовано вперше з 2015 року.

Держава вкрай повільно розраховується зі своїми боргами. Станом на початок нинішнього місяця підприємствам «зеленої» енергетики перераховано 4,6 млрд грн із суми боргу 2020 року.

Рівень розрахунків держави з виплати становить 20%. Заборгованість держпідприємства «Гарантований покупець» перед підприємствами відновлюваної енергетики досягає 17,8 млрд грн.

Між 3,2 і 40

На тлі цієї ситуації українська влада планує запровадити акцизний податок на продаж «зеленої» електроенергії. Ставка ще точно не визначена, наразі пропонується широкий її діапазон — від 3,2% до 40%.

­НКРЕКП пропонувала запровадити ставку в розмірі 3,2% і за рахунок цього погасити борги перед самими ж виробниками «зеленої» енергії.
За розрахунками НКРЕКП, мінімальний рівень акцизу в 3,2% може принести понад 1,5 млрд гривень додаткових надходжень на рік.

Найбільше це рішення вдарить по енергохолдингу «ДТЕК» Ріната Ахметова, який є найбільшим виробником «зеленої» електроенергії в Україні із 25% часткою ринку.

Інвестори у зелену енергетику висловили рішучий протест, назвавши ініціативу регулятора примусовим фінансовим обмеженням гравців ринку і додатковим зниженням «зеленого» тарифу».

І заявили, що нові правила гри погіршують умови для проєктів ВДЕ, підштовхуючи інвесторів усе-таки звернутися до міжнародних арбітражів. До того ж, на думку самих гравців ринку, питання акцизів узагалі не належить до повноважень НКРЕКП, адже така ініціатива вимагає внесення змін до Податкового кодексу.

Влада одразу ж погодилася й вирішила запровадити акциз для відновлюваної енергетики шляхом внесення змін до податкового Кодексу.

Ця норма так само міститься у новій концепції, яку розглядатиме уряд. Бізнес, утім, хоча й не вірить у чудо, але сподівається, що ставка акцизу, якщо його таки затвердять, буде мінімальною. І в жодному випадку не 40%.

А ТИМ ЧАСОМ...

«Тесла» піднімає ціни

Компанія «Тесла» різко підвищила ціну на черепицю «Солар Руф». Минулого літа ціна на дах площею 367 квадратних метрів iз сонячною установкою потужністю 12,3 кВт становила 55 тисяч доларів без урахування пільг. Тепер його ціна коливається від 80 до 100 тисяч доларів.

Джерело зазначає, що після кількох років затримок продажі сонячних дахів «Тесла» нарешті набирають обертів. Протягом декількох останніх кварталів кількість установок цих домашніх електростанцій швидко зростала.

Імпульсом, який змінив ситуацію, став випуск третьої версії панелей «Солар Руф», дешевшої завдяки оптимізації і прискореному процесу установки. Понад це, «Тесла» продовжувала допрацьовувати продукт і кілька разів переглядала ціни в бік зниження. Востаннє це було зроблено минулого літа.Однак тепер курс, мабуть, змінився.

ДО РЕЧІ

Водень і європейські тренди

Україна вигідна для ЄС як партнер iз великим потенціалом у виробництві «зеленого» водню.

«У нас немає законодавчої бази для створення нової галузі, але є важливі переваги: два виходи до моря, гірський масив, а також інфраструктура газотранспортної системи, яка має підключення до європейської системи. Експерти вважають, що її можна ефективно використовувати для транспортування водню в Євросоюз», — заявила народний депутат Вікторія Гриб.

Як відомо, понад 20 українських компаній увійшли в водневий альянс ЄС. У Європі бачать прогрес України, тому прямо заявляють про зацікавленість у співпраці в водневій енергетиці та сфері ВДЕ.

«А ось українська влада, навпаки, не любить і не цінує вітчизняну зелену енергетику, звинувачуючи її в лобізмі завищених тарифів і дотацій. Якщо судити за реальними справами нашої влади, то з’являється думка, що наш пріоритет — це імпорт електроенергії з Білорусі та країни-агресора Російської Федерації. За три місяці 2021 року ми вклали в їхнi економіки понад 1 млрд грн», — наголосила політик, додавши, що в минулому році український уряд підписав меморандум з Німецьким співтовариством міжнародного співробітництва — GIZ — щодо трансформації вугільної промисловості і водневої співпраці.

«Німеччина має великий досвід у розвитку відновлюваних джерел електроенергії і бачить потенціал у розвитку водневої галузі. Співпраця з GIZ важлива для України, але ми, як завжди, втрачаємо час. Дорожню карту водневої галузі Мін­енерго обіцяло ухвалити в січні 2021 року. Але до березня був підготовлений лише проєкт документа, — сказала депутат.

— Воднева галузь може стати драйвером зростання української економіки і зміцнити економічне співробітництво України і Європейського Союзу. Ми не маємо права втратити цей шанс. Необхідно вирішити проблеми з боргами перед зеленою енергетикою, розробити й ухвалити необхідне законодавство і терміново запустити українську водневу галузь».

Західні країни, на відміну від нас, уже давно перебувають на цьому шляху. Зокрема, єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон озвучила бачення ЄС з водневої стратегії. Так, за її словами, влада ЄС планує інвестувати в розвиток зеленої енергетики до 2030 року 320-460 млрд євро.

З них до 42 млрд євро інве­стують в електролізери, 340 млрд євро — в розвиток ВДЕ генерації, і 65 млрд євро — у створення системи зберігання, транспортування і розподілу електричної енергії.