Три місяці протистояння: у Коломиї вдалося вберегти бібліотеку і навіть розширити її приміщення

Навіть голодували активісти у Коломиї Івано-Франківської області, щоб через 3,5 місяця після закриття все ж запрацювала бібліотека, яка в процесі децентралізації владних повноважень і передачі власності вже фактично зникла.

Про ситуацію, яка склалася навколо центральної районної книгозбірні у Коломиї, «Україна молода» з початку року писала тричі (частина текстів була лише на сайті, оскільки число паперових номерів обмежене, особливо в карантинний період).

І важлива вона для всієї України тим, що засвідчує: активна громада може відстояти заклади культури, навіть якщо місцева влада спочатку вирішила, що саме на них можна заощадити.

Звільнені працівники діяли рішуче

Донедавна спірна бібліотека розташована в центральній частині Коломиї в триповерховому будинку на Театральній, 21а. На площі 707 квадратних метрів сусідували  Центральна районна бібліотека та районний відділ культури, поділивши поверхи.

Від початку 2021 року, згідно з вимогами проведення децентралізації, бібліотека мала перейти на баланс міста. Проте районна та міська ради якось по-різному зрозуміли фразу «приміщення бібліотеки».

Район погоджувався передати місту лише 280 квадратних метрів, на яких функціонувала бібліотека, а місто вимагало всі 707!

Перемовини без результату — коли райдержадміністрація, районна і міська ради не могли знайти спільної мови щодо цього приміщення — мляво тягнулися до 29 березня, допоки звільнені вже як три місяці працівники Коломийської районної бібліотеки не розпочали голодування під стінами райради.

Акцію протесту влаштували з вимогою передати бібліотеку у власність міста. Уже під вечір того дня в однієї з протестувальниць погіршилося самопочуття, і бригада «швидкої» надавала їй допомогу. Через нервове перевантаження у молодої жінки впав рівень цукру в крові. Однак вона продовжила голодувати.

Був до того, 15 березня, і попереджувальний страйк через закриття бібліотеки.

Урешті-решт, після тривалого обговорення депутати на сесії райради 7 квітня ухвалили рішення про передачу приміщення на баланс міста. Коломийська бібліотека отримала статус краєзнавчої. В її штат зараховані з 15 квітня 7 працівниць, які до того працювали у ЦРБ.

«Маємо проблеми з технічним паспортом, юридичні, але це не зупиняє роботу бібліотеки», — розповів «Суспільному Карпати» заступник міського голови Коломиї Володимир Мельничук.

Уже до кінця квітня співробітниці планують завершити облаштування в уже у всьо­му приміщенні, яке отримала бібліотека. Проводять прибирання і ремонт за власний кошт, хоча влада пообіцяла відшкодувати витрати. А понад пів сотні відвідувачів iз дотриманням карантинних обмежень обслужили вже в перший день відновлення роботи.

У Європі не скорочували бібліотеки

Апріорі — книгозбірні загального користування дуже потрібні. 16 тис. 728 бібліотечних закладів в Україні — таку статистику у звіті про роботу в 2020 році дало Мінкультури.

Статистику загального числа бібліотек за нинішній рік точно зіпсують розпоря­дження в районах практично всіх областей про ліквідацію закладів культури, які почали продукувати з жовтня минулого року.

Відвоювати свої бібліотеки й школи мистецтв для дітей змогли не всі — хоча є ще трохи часу до липня, коли має завершитися процес передачі майна закладів усіх сфер у комунальну власність територіальних громад.

Близько 60 листів щодо надання погодження реорганізації та ліквідації бібліотечних закладів та/або надання погодження на виключення з базової мережі закладів культури до Міністерства культури та інформаційної політики України надійшло вже за період iз 1 вересня 2020 року по 15 січня 2021 року.

«За відповідний період, згідно з чинним законодавством, МКІП погодило реорганізацію або ліквідацію лише 17 бібліотечних закладів, а також надало лише 10 погоджень на виключення бібліотечних закладів iз базової мережі закладів культури.

Зазначаємо, серед причин закриття бібліотечних закладів їх неналежний матеріально-технічний стан»,  — таку відповідь «Україні молодій» на запит у січні надало відомство за підписом заступниці міністра Лариси Петасюк.

«...У Європі не скорочували бібліотеки, бо розуміли, що вони є чи не найкращим засобом для прищеплення людям культури. Тільки ці бібліотеки, звісно ж, повинні мати сучасний формат і сучасний книжковий фонд», — констатував в одному з інтерв’ю міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Наприкінці минулого року для закупівлі книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів трьома складами експертних рад, затверджених Українським інститутом книги, було визначено 833 назви книжкових видань: 514 — література для дітей та юнацтва; 160 — літературно-художня література; 159 — інша (нехудожня) література. Загалом на розгляд експертних рад було надано 2975 найменувань. У результаті 383 тис. 748  примірників видань поповнили бібліотеки.

Якщо механічно розділити це число на число бібліотек, то вийде майже 23 нові книжки в кожну книгозбірню. Насправді відібрані книжкові видання (комплекти відповідно до читацької аудиторії) отримують 606 обраних бібліотек.

Однак однозначно: все ще мала кількість нових книжок у сіль­ських, селищних та бібліотеках малих міст не може бути причиною ліквідації цих закладів. Чиновники всіх рівнів мають знайти механізми поповнення всіх книгозбірень новими виданнями, а індивідуально люди це часто роблять.

За державний кошт щедро поповнювалися бібліотеки й раніше. Ігор Ліховий, останні роки  перший заступник гендиректора Шевченківського національного заповідника (Канів Черкаської області), зауважив у коментарі «Україні молодій», що в 2005 році, за часів президентства Віктора Ющенка, за кошти держбю­джету було закуплено для бібліотек книг вітчизняних видавців на рекордну суму — еквівалентну п’яти мільйонам доларів.