Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Завершення весни потенційно несе суттєву загрозу вітчизняному бджолярству.
Деякі агровиробники, використовуючи отрутохімікати, роблять це з порушенням технології та не повідомляють про свої дії пасічникам. Хоча, за законом, мали би координувати свої дії.
Така ситуація призводить до масової загибелі бджіл. Бджолярі зазнають збитків, Україна опиняється з дефіцитом меду, хоча раніше була чи не основним його експортером у світі. Зрештою, проблему відчувають і самі аграрії, адже деякі культури залишаються незапиленими.
Принаймні така ситуація була минулоріч. І, як свідчить навіть побіжний аналіз цьогорічних подій, підстав для оптимізму і сподівань, що все зміниться на краще, немає. Адже, за твердженням експертів, налякати штрафами порушників, які застосовують контрафактні препарати, дуже складно.
Бджоли ж гинуть переважно не від використання аграріями засобів захисту рослин, а від порушення регламентів їх внесення, недостатньої комунікації пасічників із сільгоспвиробниками та використання контрафактних чи фальсифікованих препаратів.
Як вважають в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя, все починається з неконтрольованого доступу в Україну невідомих препаратів та продажу, особливо в роздріб, неконтрольованої кількості контрафакту.
Налякати штрафами порушників, які застосовують ці препарати або порушують правила внесення, поки що складно.
Перший заступник голови Держпродспоживслужби Владислав Седик каже, що навіть у разі фіксації порушення складно притягнути порушників до адміністративної відповідальності через недосконале законодавство. Окрім цього, найбільша передбачена санкція — 150 грн.
Він наполягає, що державі необхідно змінити свої підходи в цьому плані.
У Всеукраїнській аграрній раді переконані, що штрафи мають бути такими, які б у тому числі призводили до закриття бізнесу злісних порушників.
Доктор ветеринарних наук, директор Інституту тваринництва НААН Євген Руденко додає, що самі аграрії та пасічники мають також іти назустріч один одному та вчитися домовлятися. Це зніме відразу чимало проблем, які досі виникали через відсутність порозуміння.
На думку експертів, належна сільськогосподарська практика і належна бджільницька практика стають передумовою не лише відповідального ставлення до довкілля, а й майбутнього існування бізнесу. Це саме те, що зробить обопільний бізнес обох сторін процесу успішним.
Пасічникам, як і аграріям, доведеться озброїтися знаннями. Зараз експерти готують проєкт, у якому звернули увагу на одну з головних проблем галузі — попередження отруєнь бджіл пестицидами. Якщо ж впровадити у життя цю практику не вдасться, наслідки будуть згубними.
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Відбулася презентація результатів програми пільгового кредитування енергоефективності малого і середнього підприємництва України «Додай енергії твоєму бізнесу» за рахунок позики від уряду Німеччини на суму 7 млн євро. >>
Світові засоби масової інформації наприкінці листопада знову були заповнені новинами про чергове блокування польськими фермерами державного кордону з Україною, звідки до країн Євросоюзу не могли в’їжджати авто з найрізноманітнішими вантажами. >>
Кабінет Міністрів України схвалив рішення про погодження зміни цільового призначення земельних ділянок, розташованих на території Золотоніського району Черкаської області. >>
5 жовтня президент Володимир Зеленський вийшов із гучною заявою, пообіцявши виділити по 1 тис. грн кожному українцю — від дітей до пенсіонерів, — аби «підтримати населення в зимовий період». >>
Приїзд академіка НААН України, професора Національного університету біоресурсів і природокористування України Миколи Патики до китайського Університету Ліньї став яскравою подією >>