Знов за попит гроші: що коїться з цінами на олію і чому обмеження експорту не допоможе їх знизити

Українські товаровиробники та споживачі перебувають у цілковитій взаємозалежності, яка, з розвитком цього сектору виробництва, може набувати ознак антагонізму.

Приблизно така ситуація сьогодні існує з виробництвом соняшникової олії. Ціни на цей товар суттєво зросли.

А оскільки за виробництвом та експортом цього продукту Україна є державою-лідером, то влада вирішила обмежити його продаж за кордон, аби задовільнити внутрішній попит.

Утім галузеві об’єднання, невдоволені цим рішенням, парирують: мовляв, дефіциту на ринку все одно немає, а тому жодні обмеження недієві. Але своїм рішенням держава може знизити інтерес виробників до цієї культури, відтак наступного року подорожчання буде ще відчутнішим.

Коли експорт встановлює рекорди

Експорт соняшникової олії в минулому році сягнув рекордного показника — 6,9 млн тонн. Тим самим на 12% перевершивши рекорд 2019 року в 6,1 млн тонн. Виручка від продажу соняшникової олії становила 5,3 млрд доларів, що на 24 % більше, ніж попереднього року.

«У товарній структурі вітчизняного експорту традиційно переважає продукція рослинництва, — пояснив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов.

— Головними продуктами в ній, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти її переробки. За даними Державної митної служби України, в 2020 році вартість експорту насіння та плодів олійних культур склала 1,8 млрд доларів. Це на 29 % менше, ніж 2019 року».

За його словами, торік обсяги поставок цієї продукції на зовнішні ринки знизились на 36 % — до 4,4 млн тонн. Експорт ріпаку в натуральному вимірі після рекордної для України позначки в 3,2 млн тонн 2019 року скоротився торік до 2,4 млн тонн.

Більш як наполовину знизився і продаж за кордон соєвих бобів — до 1,8 млн тонн.

Серед країн-покупців є держави Азії та Європи: Німеччина, Туреччина, Бельгія, Нідерланди, Білорусь, Велика Британія, Франція, Велика Британія, яка за 10 років збільшила обсяги закупівель українських олійних культур більш як у 27 разів. Сумарно ці сім країн забезпечили Україні понад 76% експортних доходів від усіх закордонних поставок олійних.

Такий ажіотажний успіх експорту призвів до суттєвого подорожчання цього продукту. Так, тонна соняшникової олії з 700 доларів у серпні подорожчала до 1700 доларів у березні нинішнього року. Покупці одразу ж відчули цю динаміку на своїх гаманцях. Відтак у владі вирішили, що продаж стратегічного товару за кордон треба зменшити.

Домовилися на двох

Відтак Міністерство економіки та асоціація «Укроліяпром» підписали меморандум, яким узгодили граничні обсяги експорту соняшникової олії на 2020/2021 маркетинговий рік: 5,38 млн тонн. Щоправда, не всі учасники ринку готові до таких обмежень.

«Упродовж останніх тижнів ми вели активний діалог із виробниками та експортерами олії. Були різні думки, але в результаті ми вийшли на консенсусне рішення, яке задовольняє всі сторони. Визначений оптимальний об’єм експорту олії, з одного боку, заспокоїть внутрішній ринок і наших споживачів. З другого боку, погоджений граничний обсяг жодним чином не вплине на наші міжнародні зобов’язання і ми збережемо статус лідера на світовому ринку експортерів такої продукції», — заявив міністр Ігор Петрашко.

За даними Державної митної служби, за 7 місяців нинішнього маркетингового року на зовнішні ринки поставлено 3,52 млн тонн соняшникової олії.

«Щодо балансових показників, то в 2020/2021 маркетинговому році виробництво передбачається на рівні 5,92 млн тонн. До підписання меморандуму з учасниками ринку експорт оцінювали в 5,52 млн тонн. Внутрішнє споживання соняшникової олії в Україні складає 400 тис. тонн», — додали у Мінекономіки.

Іншими словами, потужність вітчизняних переробників соняшнику настільки висока, що місячний обсяг внутрішнього споживання олії Україна готова виробити за 1,5 доби.

«Ми за цивілізовані правила гри. Підписання меморандуму зніме напругу як на внутрішньому ринку, так і стане важливим сигналом для міжнародних партнерів України», — додав генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.

Галузеві лобісти — проти

Але цей позитив не поділяє, скажімо, Українська зернова асоціація (УЗА), яка заявляє: у випадку запровадження в Україні квот на експорт соняшникової олії ми можемо втратити 3 млрд доларів валютної виручки лише до кінця нинішнього сезону.

«Асоціація стурбована чутками про бажання окремих популістів в уряді проштовхнути обмеження експорту соняшникової олії з України через запровадження квотування та встановлення квоти на нульовому рівні», — кажуть в об’єднанні.

Але, на їхню думку, держава втрачає не лише це. Адже обмеження експорту, на твердження представників профільної асоціації, може спровокувати відмову аграріїв від вирощування соняшнику і, як наслідок, виникне великий дефіцит сировини для переробників у новому сезоні. Це спричинить ще більше зростання ціни як на сировину, так і на соняшникову олію.

«На тлі зростання дефіциту бюджету та зменшення валютних резервів із початку цього року, а також відсутності кредитування від міжнародних фінансових організацій — це призведе до вкрай складної ситуації в економіці та бюджеті країни», — заявив президент УЗА Микола Горбачов, додавши, що ухвалення такого рішення негативно вплине й на репутацію нашої країни через невиконання взятих зобов’язань.

Також в Асоціації наголошують на відсутності об’єктивних підстав для обмеження, квотування чи ліцензування аграрного експорту та олійного зокрема, як немає й дефіциту олії на внутрішньому ринку.

Такої ж думки і в Європейській бізнес асоціації (ЄБА). Тут заявили, що вони стурбовані можливим запровадженням обмежень експорту олії соняшникової та закликали не повторювати помилки, які були допущені в минулому.

«Запровадження квот на експорт соняшникової олії матиме критично негативний вплив на олійну галузь України, — вважають у цій структурі.

— Варто нагадати, що протягом шести років з 2006 по 2011 роки в Україні декілька разів вводили обмеження на експорт зернових шляхом запровадження квот. Таке запровадження обмежень мало вкрай негативні наслідки як для аграрної галузі, так і для іміджу країни на міжнародній арені».

«Зробимо гірше всім»

На думку ЄБА, рейтинг України як сприятливого середовища для ведення бізнесу та надійного постачальника зерна на світові ринки суттєво погіршився у зв’язку із запровадженням відповідних обмежувальних заходів. До того ж обмеження експорту спричинили значні збитки власне аграрній галузі.

Зокрема, за оцінками представників бізнес-спільноти, втрати доходів аграрних виробників від запровадження експортних квот у 2010/11 маркетинговому році коливаються від 1,9 до 2,6 млрд доларів.

«Варто зауважити, що ці обмеження, на жаль, передбачають використання механізмів, які вже застосовувалися в минулому та були неефективними в аграрному секторі. Відповідно, Україна ризикує дати негативний сигнал для міжнародної спільноти та інвесторів. У такій ситуації запровадження квот у будь-якому розмірі на олію соняшникову не відповідає національному законодавству та міжнародним зобов’язанням України щодо Світової організації торгівлі. Порушено, зокрема, статтю 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», — стверджують експерти ЄБА.

— Державна політика в цьому секторі та її наслідки мають бути ретельно проаналізовані та спрямовані на розвиток сектору на довгостроковий період. Тож бізнес закликає уряд не допустити запровадження будь-яких обмежувальних заходів експорту соняшникової олії».