Ціни на продукти зростають десятий місяць поспіль: що відбувається

Що таке ОВДП, сьогодні знає навіть пересічний громадянин — в Україні ці цінні папери можуть купувати не тільки юридичні, а й фізичні особи, дохідність за ними вища, ніж у банківських депозитів.

Додає популярності гарантія держави на 100% придбаних ОВДП, відсутність прибуткового податку на дохід, отриманий від ОВДП, i можливість використовувати на вториному ринку. Вельми цікаві ОВДП і для банків, і для нерезидентів.

20 квітня на аукціоні з продажу ОВДП Міністерство фінансів залучило коштів на 4,59 млрд грн, суттєво підвищивши ставки: так, при розміщенні найбільш коротких тримісячних облігацій на 33,03 млн грн довелося підвищити ставку до 8,5% (минулого разу 7,7%), облігації терміном на один рік було розміщено на 4,41 млрд грн і ставка по них зросла до 11,15% (за попередній період — 10,75%), нарешті розміщення півторарічних облігацій принесло в бюджет коштів усього 2,58 млн грн, але ставка зросла до 11,3% (раніше 11,1%).

Уряд змушений піднiмати вартість  цінних паперів: провокаційна активність Росії на сході країни погіршила оцінку інвесторами перспектив українського ринку, тільки за останній тиждень обсяг вкладень нерезидентів в ОВДП скоротився на 2,8% (частка нерезидентів складає 9,8% або 98 млрд грн).

Але маємо й більш неприємну новину. Голова правління Національного банку України Кирило Шевченко повідомив, що сьогодні ОВДП становлять 39,6% від депозитів банківської системи. При тому, що граничні показники портфеля ОВДП до настання ефекту фіскального витіснення — 35%.

«Ми стали на слизький шлях фіскального витіснення», — додав очільник фінрегулятора, і з цим я згодна. Уряд усе більше залучає коштів для фінансування бю­джетного дефіциту, це, в свою чергу, тягне за собою зростання процентної ставки.

Банки, які сьогодні «тримають» 52% портфеля ОВДП (на початку 2020 року — 40,6%), не зацікавлені в інвестиціях у реальний сектор економіки — гарантовані державою цінні папери практично безризикові.

До того ж пам’ятаємо, що в бюджеті 2021 року заплановано 180 млрд грн запозичень на зовнішньому ринку, яких, проте, не було. Ризики фінансування вимагають активізації переговорів з МВФ та іншими міжнародними партнерами щодо надання фінансової підтримки.

Інтерв’ю міністра фінансів Олександра Марченка LB про перемовини з МВФ і впевненість, що восени транш буде — це просто взірець безпідставного оптимізму.  

Проте викристалізувалися інші цифри. В березні індекс продовольчих цін виріс на 2,1% у порівняні з лютим. У перекладі на «людську» мову: десяток яєць коштував 20 грн, а тепер 39 грн, це абсолютний рекорд у продуктовому кошику (а ще ж Великдень попереду). 

Споживчі ціни стануть серйозним економічним подразником упродовж най­ближчих місяців, це вже очевидно.

Індекс продовольчих цін зростає десятий місяць поспіль і сягнув найвищого значення з червня 2014 року.

Інформація про рекордне прискорення інфляції в США — до 2,6% у березні 2021 року в порівнянні з березнем попереднього року — не втішає: природа інфляції тут і там відмінна: за океаном це вважають платою за можливість відновлення економіки на тлі рекордних урядових програм підтримки.

Не минуло й року, як у представників уряду бажання пропагувати інфляцію як один із факторів прискорення динаміки економічного зростання суттєво знизилось, ба, навпаки, почалася боротьба з нею. Наслідки передбачувані: історично боротьба з інфляцією призводила не до її зниження, а до погіршення бізнес-клімату.