Поможи нам, ізбави нас вражої наруги
Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>
У результаті зомбування українського суспільства інформаційними військами Путіна та внутрішніми ворогами з оточення олігархів на виборах 2019 р. перемогу отримали політичні аматори, які сформували сьогоднішню нестійку та недієву владу.
Наша молода Українська держава опинилася на краю прірви. Ситуацію ускладнює національно-визвольна війна проти путінського агресора, невдачі у боротьбі з ковідною пандемією, економічний спад та різке погіршення соціально-економічного становища більшості населення країни.
«Зелена» влада не може впоратися зі своїми повноваженнями, але для свого збереження формує стратегію і тактику, яка є смертельною загрозою для української нації.
Протистояти цьому здатна лише консолідація та єдність усіх патріотичних сил навколо національної ідеї, яку так ретельно підривають наші воріженьки.
Основою цієї ворожої політики є старий як світ лозунг «Поділяй та володарюй», який ніколи не підводив окупантів і загарбників.
Так діяли царська влада, Ленін, Сталін, Хрущов, Брежнєв, так діяв Єльцин, а тепер — Путін. Їхнім завданням завжди було обезголовити українську націю, знищити або асимілювати освічену еліту, посварити між собою різні соціальні верстви населення та регіони. Це зрозуміли і так діяли наші сусіди, під владою яких опинилися окремі українські регіони.
Яскравим прикладом цьому була заява одного з керівників польської Армії Крайової у 1945 р. на Холмщині, який у зверненні до своїх вояків подякував товаришу Сталіну за те, що він знищив українську еліту, завдяки цьому «ми з бидлом швидко впораємося самі».
Тому слуги Коломойського постійно і вперто, майже відразу ж після Революції гідності, почали смертельну війну з лідерами українських національно-патріотичних сил, залучаючи до цього всі ворожі нам сили як у країні, так і за кордоном.
Такою була шалена атака на українство з боку Сталіна у 30-х роках, з боку Хрущова та Брежнєва — у 60-80-х. Сьогодні ж основною мішенню обрали Петра Порошенка як лідера і виразника інтересів української нації, який практично врятував державу і націю від путінської агресії і зараз захищає її інтереси.
«Зелена» влада намагається перетворити більшість українців, найбідніших і найзатурканіших, на таке бидло, яке, крім рабства у чужинців, нічого іншого не захоче і мрією якого мають стати подачки з панського (олігархічного) столу, а національні інтереси і власна європейська держава їм буде по цимбалах.
Для цього потрібно зганьбити і послабити українську національну еліту та її лідерів, відчужити її від найменш свідомої частини українства, щоб та навічно відреклася від української ідеї.
За століття боротьби з хижим ординським сусідом українці ставали справжніми пасіонаріями, незламними борцями за волю і свою державність. У прямому герці московіти нас ніколи не перемагали, а волю ми завжди втрачали через внутрішні чвари, міжусобиці, зраду та байдужість.
А тому запорукою нашої перемоги в майбутньому має стати міцна національна єдність, синівська жертовність, переконання, що це остання битва за європейську, демократичну і процвітаючу українську Україну. Ми переможемо!
Степан ТРОХИМЧУК, професор, голова Львівського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів
Львів
Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>
Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>
Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Дванадцять років відділяють нас від Революції гідності, що стала апогеєм спротиву авторитаризму в незалежній державі. >>