Називав себе українцем: до проєкту про Габсбурґа-Вишиваного долучилися Сергій Жадан, Олеся Головач та Оксана Линів

У 2021 році чекаємо на прем’єру масштабного мистецького проєкту «Вишиваний. Король України», який присвячено непересічній особистості — Вільгельму фон Габсбурґу.

Це поєднання літератури, музики, сценічного мистецтва, історії, яке називають справжнім культурним проривом.

Серед усіх українських опер ця постановка є першою повномасштабною академічною сучасною оперою незалежної України.

Вивчив українську мову ще юнаком

Народженого в родині Габсбурґів-Лотаринзьких Вільгельма чекали блискуча кар’єра, безтурботне життя, проте замість цього нащадок імператорської династії надав перевагу бурхливому виру політичних і воєнних подій.

Чи не вперше за всю українську історію Василь Вишиваний як представник монаршого роду не тільки підтримував українців, а й палко відстоював їхні інтереси, сприяв визнанню української нації.

Як виник феномен Вишиваного? Трохи зануримося в історичний контекст. Габсбурґи правили значною частиною Європи і навіть світу упродовж 500 років, пів тисячоліття.

Наприкінці ХІХ сторіччя перед ними постало явище націоналізму, що для них був дуже руйнівною силою, бо кожен народ у Європі хотів мати свою національну державу, і тоді багатонаціональні імперії на зразок Австро-Угорщини мали би зникнути.

Один з перших дослідників постаті ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурґа, американський історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер, автор книги «Червоний Принц», в інтерв’ю Бі-Бі-Сі акцентував:

«Отже, ми тут бачимо неординарну творчу родину (родину Габсбурґів. — Ред.), яка шукає відповіді на політичну дилему: що робити з руйнівною силою — націоналізмом?

І відповідь полягала у тому, щоб самому стати націоналістом, аби дозволити імперії існувати далі. І це покоління Габсбурґів сприйняло націоналізм. Вони обрали для себе нації, водночас залишаючись членами династії, що хотіла далі правити Європою.

Елементи цього можна вважати героїзмом, а інші риси тут можна поєднати з корисливістю. Я вважаю, що історія цікава не лише тому, що ми визначаємо героїв та антигероїв, а тому, що ми відкриваємо щось дуже важливе й нове для розуміння.

Наприклад, цей феномен обрання людьми для себе національності, або... як людина вирішила бути українцем і допомагала Україні постати у вигляді держави».

Вільгельм Габсбурґ свідомо став українцем. Ще у Першу світову він підтримував і сприяв українському Січовому стрілецтву.

За його патріотизм і любов до України його прозвали Василем Вишиваним. Вільгельм фон Габсбурґ вважався одним iз неофіційних претендентів на український трон у разі створення монархічного ладу, хоча сам офіційно ніколи не проголошував свої наміри бути монархом. Родина відреклась від нього, він був позбавлений батьківського спадку.

Вивчив українську мову ще юнаком та почав писати нею поезії, які підписував іменем Василь Вишиваний. Ерцгерцог захоплювався творами Івана Франка, Юрія Федьковича, Василя Стефаника, Тараса Шевченка.

Його поетична збірка «Минають дні...» побачила світ рівно сто років тому у Відні, з присвятою «Борцям, що впали за Волю України». У тому ж 1921 році Василь Вишиваний був головою управи Українського національного вільного козацького товариства та заснував газету «Соборна Україна».

Про особисте життя Вишиваного відомо набагато менше, ніж про його громадську діяльність і воєнну кар’єру. Деякі дослідники біографії Вільгельма вважають, що першим коханням юного Габсбурґа була чарівна українка Іванна Шмериковська, обдарована піаністка, віолончелістка та камерна співачка.

Після Другої світової Василь Вишиваний активно спілкувався з відомими політиками на предмет підтримки українського народу. Зокрема, йому вдалося налагодити зв’язок iз Шарлем де Голлем, який погодився допомогти українським повстанцям зброєю.

Але цим планам не судилося реалізуватися: Василя Вишиваного в серпні 1947 році було викрадено радянськими спецслужбами й таємно перевезено до Києва.

Навіть тортури у Лук’янівській в’язниці не змусили його відректися від своїх переконань, i на допитах він принципово говорив українською мовою. Василь Вишиваний помер у тюремній лікарні у 1948 році.

Про зіркову команду проєкту

«Ми від самого початку прагнули створити мистецький проєкт світового рівня з українським характером — емоційним та автентичним — та зібрати для цього зірковий авторський склад», — ділиться Олександра Саєнко, одна з ініціаторів та продюсерка опери «Вишиваний. Король України», голова «Центру українських ініціатив» (Відень, Австрія), засновниця фестивалю української культури UStream. І цей амбітний задум було втілено. Імениті українські митці об’єдналися навколо ідеї створити грандіозну, символічну за змістом оперу.

Кінематографічне лібрето поета, музиканта, лідера громадської думки Сергія Жадана вимагало новаторської музики, саме такої, яку пише Алла Загайкевич — яскрава представниця сучасної української композиторської школи.

В її творінні втілено повний спектр актуальної музичної мови: симфонічний оркестр, хори, солісти та електронні засоби. Це поєднує тенденції сучасної академічної та електроакустичної музики саме на українському матеріалі, зокрема, в опері використовуються автентичні гуцульські мелодії.

Режисером став відомий експериментатор Ростислав Держипільський, генеральний директор і художній керівник Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. А художницею-постановницею, сценографкою, художницею по костюмах запросили Олесю Головач.

Організатори довго «полювали» за найвідомішою українською диригенткою Оксаною Линів, яка має щільно розписаний графік на роки наперед. Але пандемія, на жаль, внесла свої корективи у плани й суворі графіки митців.

Тому диригуватиме прем’єрою інший метр — заслужений діяч мистецтв Юрій Яковенко. Проте Оксана Линів стала справжньою амбасадоркою опери, яка у своїх численних інтерв’ю акцентувала на самобутності лібрето, експериментальному характері музики і на непересічній особистості самого головного героя.

Грандіозний задум реалізує потужна трупа Харківського Національного академічного театру опери і балету ім. М. Лисенка / «Схід Opera», який є одним з найстаріших і найвідоміших вітчизняних музичних театрів та найбільших сценічних майданчиків Європи. У виставі будуть задіяні близько двохсот виконавців. Керівник проєкту — перший заступник генерального директора «Схід Opera» Ігор Тулузов.

Вишиваний король України — Вільгельм фон Габсбурґ.

Поетичне тіло опери

«Це не просто історична опера, не просто історичний твір — він великою мірою спрямований як у минуле, так і в майбутнє, — відразу окреслив собі завдання автор лібрето опери Сергій Жадан. — Постать Вишиваного цікава ще тому, що показує, наскільки циклічною є історія і наскільки події 1918-20 років ХХ століття в чомусь співзвучні подіям, які відбуваються сьогодні в Україні.

По-перше, балансування між державністю і бездержавністю, спроба захистити себе, спроба реалізуватися. А по-друге, дуже важлива річ, яка сьогодні для багатьох є актуальною, — це прийняття української ідентичності. Пригадування цієї ідентичності чи проявлення, чи пошук, чи доходження до неї. Це над­звичайно цікава річ, про яку, я думаю, писатимуть багато наукових робіт».

Уривок з лібрето опери «Вишиваний. Король України»:

Вишиваний:

Що таке громадянство? Наскільки ти
від нього залежиш? Я мав жити в місті,
через яке проходили нерви Європи.
Моя родина впливала на час, вона
коригувала простір. Ми всі відчували
хід історії. Я мав вибір, я справді міг
обирати: і громадянство, і рід занять,
і своє майбутнє. Але я обрав для себе
іншу країну — країну, якої насправді не існувало,
країну, про яку лише мріяли...

Вишиваний, як на думку Сергія Жадана, може стати знаковою особистістю, яка буде не роз’єднувати, а поєднувати як «людина, яка зайшла ззовні і при­йняла бік українців».

Образ вишитої ружі

Вихід оперного лібрето, як проєкт у проєкті, у вигляді подарункової книги стало справжнім прецедентом і надало опері мультидисциплінарного значення.

Це видання, над оформленням якого працював відомий творчий тандем Ольги Жук та Надії Кельм, уже отримало відзнаку конкурсу «Найкращий книжковий дизайн» на міжнародному ярмарку «Книжковий арсенал» у 2020-му.

Ольга Жук поділилася творчою кухнею створення арт-книги: «На образ вишитої ружі, крізь який поступово розкривається портрет Василя Вишиваного, що наскрізно проходить крізь книгу, нас несподівано надихнула композиторка Алла Загайкевич, зацитувавши у розмові рядки Сергія Жадана:

Це небо понад кордоном — лише одне.
Так розганяється вітер — радісно й переможно.
Життя, мов трояндовий кущ, торкає мене.
Ранить долоні мені — так солодко, так тривожно...

З одного боку, «Вишиваний. Король України» — це історичний матеріал, з іншого — це дуже особиста й емоційна історія, сучасна поезія і музика.

«Тож наша ружа, — продовжує Ольга Жук, — фактично схема традиційної вишивки, але подана як сучасний патерн, піксельне зображення, глітч. Інші образи у книзі також дуже мінімалістичні, це атмосферні фрагменти фото, що не домінують над текстом і голосом».

Книга-лібрето стала одним iз бестселерів початку 2021 року. Й уже триває робота над німецькомовним перекладом.

Опера як інструмент євроінтеграції

Сучасна опера — актуальний жанр для поєднання історії та сучасності. І хоча в Україні, так склалося, оперна культура була й досі залишається елітарним мистецтвом, на відміну, наприклад, від Австрії, де опера надзвичайно популярна серед різних верств населення й різних поколінь, нам, українцям, треба себе призвичаїти до європейського рівня сприйняття цього високого музичного жанру.

Бо маємо й потужну оперну школу, і багато наших земляків успішні та дуже затребувані у провідних оперних театрах планети.

І повертаючись до опери «Вишиваний. Король України», продюсерка проєкту Олександра Саєнко щиро переконана: «Ця опера сприятиме нашій духовній і політичній євроінтеграції та викликає потужний резонанс як в Україні, так і у світі».

Оперу створено за ініціативи і на замовлення Почесного консула Республіки Австрія в Харкові Всеволода Кожемяка. Партнери-меценати: Paramonov Foundation та Nix Foundation. Прем’єру заплановано у Харківському Національному академічному театрі опери і балету ім. М. Лисенка 1-2 жовтня 2021 року (через пандемію дата може змінитися).