Що винен — віддать повинен: що потрібно знати українцям про Єдиний реєстр боржників

В Україні спростили процедуру виявлення рахунків боржників та отримання інформації про наявні на них суми грошей і впровадили автоматичне списання коштів у рахунок боргу. Відповідне рішення прийняло Міністерство юстиції.

Раніше приватні й державні виконавці через банки могли примусово списувати лише кошти за несплату аліментів, в інших випадках банки просто блокували рахунки боржників.

Тепер ситуацію спрощено: онлайн проводитимуть процедуру списання боргів як зі сплати аліментів, так і за кредитами, штрафами за порушення правил дорожнього руху, комунальними послугами тощо.

На сьогодні до автоматичної системи виконавчого провадження вже приєдналися ПриватБанк, ТАСкомбанк, Універсал Банк, ОКСІ Банк, Банк Восток, Індустріалбанк і ПроКредит Банк, але найближчим часом гроші з рахунків «автоматом» зможуть списувати 62 банки з 73.

Як і раніше, кошти на банківських рахунках можуть бути заарештовані винятково на підставі рішення суду або постанови державного чи приватного виконавця. Але тепер створено більш модифікований механізм.

Раніше процедура стягнення коштів була тривалою і забюрократизованою: судові виконавці возилися з паперовими листами, паперовими платіжними дорученнями, паперовими листами в банк... ці дії тривали тижнями.

І боржник всти­гав «вивести» гроші з банку. Після нововведення всю «паперову бюрократію»  перенесуть в онлайн. Це зменшить витрати і підвищить ефективність виконання рішень.

Банки будуть зобов’язані протягом години відповісти на вимогу інформації про рахунки неплатника і кошти на них. Після цього виконавець надсилає в банки постанову про арешт рахунків — і ті її виконують.

Потім виконавець (якщо на рахунку боржника є гроші) направляє в банк платіжні вимоги про примусове списання коштів, фінустанова переводить гроші Державній виконавчій службі або приватному виконавцю, який ініціював стягнення.

Таким чином заарештувати кошти можна буде впродовж кількох годин, а списати — за кілька днів, при цьому з рахунку буде списана вся сума боргу. Якщо ж грошей на рахунку менше, ніж розмір боргу, — заберуть усе.

Треба зауважити, що Україна йде шляхом подібного зарубіжного досвіду. У Литві схема стягнення боргів дозволяє практично за один робочий день виявити, заарештувати і стягнути необхідну суму з рахунку боржника.

Інформацію направляють в усі банки, що функціонують у країні, і гроші списуються автоматично. Якщо борг закритий, арешт автоматично знімається.

У Німеччині злісним неплатникам заарештовують зарплатні кошти, залишаючи мінімум на життя. На тих, хто намагається приховати фінансовий стан або отримує зарплатню готівкою, чекає штраф або навіть три роки за ґратами.

Хорватія, після того як ввела в 2011 році електронний арешт коштів боржників, через кілька років увійшла в десятку країн, які подолали злісну заборгованість (вона стала сьомою, а була на 52-му місці).

Але, крім плюсів, нововведення має ще чимало підводних каменів. Нацбанк зобов’язав комерційні банки надавати інформацію про рахунки громадян Державній виконавчій службі, приватним виконавцям, СБУ, Держбюро розслідувань, Національній поліції, Антимонопольному комітету, Державній патрульній службі, приватним виконавцям, Комісії з цінних паперів та фондового ринку і в багато інших державних установ.

Таким чином фактично скасовується банківська таємниця. Багато питань і до сфери відповідальності виконавців.

Арешт і списання грошей iз рахунків боржників прискориться, але рівень інформування боржників залишиться на сьогоднішньому, вельми незадовільному, рівні.

Зараз громадяни часто навіть не підозрюють про те, що у них є борги, і дізнаються про це тільки після того, як банк заблокував картку.

«Оскiльки автоматизується процес списання коштів, то потрібно автоматизувати і процес оповіщення — люди повинні отримувати СМС або повідомлення в додаток, ту ж «Дію». Навіть якщо списали кошти — поясніть, чому», — вважає адвокат Дмитро Лошаков.

А якщо державний виконавець просто «забув» вказати, що борг списується «в межах сум, зазначених у виконавчих документах» і при штрафі за порушення правил руху в розмірі 170 грн вам накладуть арешт на все майно?

При тому, що в період карантину багато відділів Державної виконавчої служби не пускають громадян всередину своїх приміщень навіть для подачі заяв та запитів, скарг i звернень, не кажучи про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

І поки боржник звертатиметься в суд із заявою про визнання дій виконавця незаконними та вимогою скасувати арешт усіх коштів, крім тих, які стосуються виконавчих документів, він не зможе розпоряджатися своїми коштами. Замкнуте коло. Виникає питання: хто буде компенсовувати ці втрати?

І тільки втручання адвоката може зрушити ситуацію з мертвої точки, але не гарантовано, тому боржник змушений подавати скаргу на дії та бездіяльність виконавця до суду.

Нарешті далеко не всі боржники будуть так легкодоступні, як передбачається. Незважаючи на більш швидкий порядок списання заборгованості зі сплати комунальних послуг (на сьогодні вже понад 80 млрд грн) постачальники комунальних послуг не будуть поспішати їх стягувати.

Більшість боргів за житлово-комунальні послуги приходиться на неефективні ЖЕКи, які просто не мають персоналу, який би займався подачею позовів, у 2020 році було порушено тільки 342 тис. подібних позовів.

Приватні ЖЕКи в цьому питанні більш ефективні. Але ще більш ефективні ті постачальники послуг, які мають можливість просто відключити боржника за несплату. В такому випадку борги погашають дуже швидко.