Танки проти грошей: стягування РФ військ змушує Україну швидше домовлятися з МВФ

Україна перебуває у доволі непростих взаєминах із Міжнародним валютним фондом — утім переважно з нашої вини.

Так, Україна вперто не хоче проводити обіцяні реформи, запроваджувати верховенство права та долати корупцію.

Але при цьому наша залежність від фінансових донорів не зменшується, а враховуючи напружену ситуацію на нашому східному кордоні, потреба у дешевих кредитах та позитивний сигнал для приватних інвесторів стають ще необхіднішими, ніж раніше.

Новий кредит — квота для України

Україна може розраховувати на новий кредит Міжнародного валютного фонду. Він буде складовою ініційованої директоркою МВФ Крісталіною Георгієвою алокації спеціальних прав запозичення для посилення світової економічної системи.

«На днях відбулася важлива зустріч із директором європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером. На зустрічі ми обмінялися думками щодо ініціативи директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої стосовно додаткової алокації спеціальних прав запозичень на суму близько 650 млрд дол., яка спрямована на забезпечення додатковою ліквідністю світової економічної системи через поповнення міжнародних резервів держав-членів МВФ.

Зважаючи на розмір квоти України у розмірі 0,42%, наша держава може отримати близько 2,73 млрд доларів. Це сприятиме нарощенню золотовалютних резервів України та покращенню, за нашою попередньою оцінкою, показника композитного критерію МВФ щодо достатності міжнародних резервів із поточного рівня 91% до близько 98%», — заявив голова Національного банку Кирило Шевченко.

Пан Каммер висловив сподівання, що Україна також приєднається до цієї ініціативи. Рішення не потребуватиме сплати реальних грошей від України, резерви під це МВФ уже зробив, але таке питання потребуватиме відповідного рішення уряду України.

Чи є у нас план Б?

Тим часом українська влада розраховує на перший перегляд програми з МВФ до липня 2021 року. Якщо перемовини пройдуть успішно, то в такому випадку транш кредиту буде виділено у вересні.

«У базовому сценарії ми рухаємося шляхом, що угода між Україною і МВФ існує. І в цьому випадку гроші повинні бути в країні до вересня. Останній бажаний термін, коли питання щодо України можуть винести на раду директорів Фонду — липень, оскільки в серпні в МВФ місяць відпусток», —  сказав радник президента з економічних питань Олег Устенко, додавши, що до цього місяця має бути повністю зроблено все, що передбачено програмою.

«І назагал вже багато зроблено. Що стосується Мінфіну, то зараз відбувається обговорення з МВФ дефіциту бюджету на 2022 рік. Це не бар’єр у переговорах. Із приводу НБУ вони про все домовилися. Будуть внесені зміни в закон про банки та закон про Нацбанк, які підвищують його незалежність», — додав радник Зеленського.

Якщо ж МВФ не надасть Україні кредит до вересня, видатки державного бюджету будуть скорочені, проте шанси отримати кошти досить високі.

«З програмою МВФ пережити цей рік, вийти оновленими і стати на шлях сталого економічного зростання набагато легше, — продовжив Устенко. —  Чому програма важлива в цьому році? У нас є два пікові місяці з виплат держборгу — березень і вересень. У цьому році потрібно повернути 600 млрд гривень боргу, з них 150 млрд гривень — відсот­ки. Березень ми пройшли, до вересня готуємося, там буде більша виплата.

За словами радника, важливо, щоби Рада впоралася зі своїм завданням вчасно. «В іншому випадку доведеться задіяти план Б», — наголосив він, маючи на увазі підготовку до перегляду бюджету.

«Потрібно буде вирішувати питання, де можна заощадити, доведеться переглянути витрати. Необхідно бути готовими до виходу на зовнішні ринки і позичати під вищі відсотки, чого, звичайно, не хотілося б, — додав Устенко. — Наголошую, що шанси на те, що ми встигнемо все вчасно й отримаємо фінансування МВФ, досить високі. Точно вищі, ніж 50%».

Облігацій продали вдесятеро менше

Тим часом потреба України у грошах міжнародних інвесторів останнім часом зростає.

У тому числі й через останні воєнно-політичні виклики, які ми маємо на сході держави. Так, попит на облігації внутрішньої держпозики останнім часом суттєво впав — через стягування російських військ до кордону з Україною. Як наслідок, президент Володимир Зеленський активізував процес щодо отримання макрофінансування МВФ.

«Дійсно, через стягування Росією військ до кордону з Україною знизився попит інвесторів на облігації внутрішньої державної позики Мінфіну. Як наслідок — скоротився обсяг державних запозичень, який в останні тижні склав 1—1,6 млрд гривень, при тому, що раніше середнє залучення становило близько 10 млрд гривень. Але як тільки ситуація на кордоні стабілізується, інвестори знову почнуть купувати ОВДП», — заявив керівник парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

За його словами, президент України Володимир Зеленський по­ставив завдання прискорити досягнення домовленостей з МВФ щодо тих питань, які Україна ще повинна реалізувати. За його словами, продовження співпраці з Фондом дозволить зберегти фінансову стабільність в Україні в довгостроковій перспективі.

Вакцинація та економічні перспективи

Міжнародний валютний фонд переглянув свій прогноз зростання для деяких регіонів світу.

Очікується, що в 2021 році реальний ВВП, зокрема в регіоні Близького Сходу і Північної Африки, зросте на 4% в порівнянні з жовтневим прогнозом фонду в 3,2%.

Проте перспективи будуть значно різнитися залежно від країни та таких факторів, як розгортання вакцини, туристські потоки й урядова політика.

При цьому в МВФ стверджують, що відновлення буде нерівномірним між країнами і нерівномірним для різних верств населення. Іншими словами,  зростання відбуватиметься переважно завдяки країнам-експортерам нафти, які виграють від прискорення програм вакцинації та відносного зростання цін на вуглеводні.

Про те, що саме вакцинація сьогодні стає важливим чинником економічного зростання низки країн, стверджує значна частина експертів. Адже, за їхніми словами, вакцина — важлива похідна нинішнього року, і саме  прискорення вакцинації може сприяти майже одному додатковому відсотку ВВП у 2022 році», — сказав Джихад Азур, директор департаменту Близького Сходу і Центральної Азії МВФ.

На думку експертів МВФ, деякі держави, як, наприклад, Казахстан і Марокко, почали вакцинацію населення досить швидко, і в них є можливість вакцинувати значну частину свого населення до кінця 2021 року.

Інші країни, включаючи Афганістан, Єгипет, Іран, Ірак і Ліван, були класифіковані як країни з повільними темпами вакцинації, які, ймовірно, зможуть вакцинувати більшу частину свого населення лише до середини 2022 року.

За твердженнями аналітиків Фонду, країни, що належать до «повільної» категорії, відновляться до рівня, що передує пандемії коронавірусу, у період з 2022 по 2023 рік. При цьому, на думку експерта, новаторські стратегії допомогли керівництву ­деяких держав прискорити відновлення — проте сьогодні необхідно рухатися в цьому напрямку ще старанніше.

«Така стратегія може включати заходи щодо поліпшення економіки, залучення інвестицій, розширення регіональної співпраці та усунення «економічних шрамів», нанесених кризою «Ковід-19», — сказав Азур. — Усі ці елементи є проблиском надії, який може допомогти прискорити відновлення і вивести економіку регіону на рівень зростання, який існував до шоку пандемії».

А ТИМ ЧАСОМ...

Грузини змогли

Економіка Грузії відновить зро­стання з другого кварталу 2021 року, ВВП країни виросте на 3,5% протягом року.

«Проведення розумної макроекономічної політики і структурних реформ зробить процес відновлення економіки більш стійким і всеосяжним», — вважають в Банку Грузії, додавши, що незабаром завершиться восьмий огляд програми фінансової підтримки Міжнародного валютного фонду, яка підвищила рівень стійкості Грузії до шоків і її здатність успішно справлятися з пандемією коронавірусу.

«Виконавча рада Міжнародного валютного фонду завершила восьмий огляд Програми економічних реформ Грузії без формального огляду. Ця програма підтримується в рамках «Механізму розширеного фінансування» МВФ із чотирирічним фінансуванням. Це заключний огляд цієї програми, після його завершення для Грузії буде доступно приблизно 111 млн доларів», — сказали в Банку Грузії.

ДО РЕЧІ

Туреччина проти «битка»

Котирування біткоїна впали на 4,6% на тлі новин, що центробанк Туреччини заборонив розрахунки у криптовалюті, пославшись на можливу «непоправну» шкоду та ризики.

«Постачальники платіжних сервісів не зможуть будувати бізнес-моделі з використанням криптовалюти прямо або побічно і не зможуть надавати подібні послуги», — заявили представники турецького регулятора, наголосивши, що використання криптовалют у платежах може підірвати довіру до традиційних методів та інструментів оплати.

Заборона набуде чинності з 30 квітня — вона не стосуватиметься торгівлі криптовалютою на біржах. «Таке рішення може зупинити криптовалютний ринок Туреччини, який останніми місяцями набрав обертів на тлі того, що інвестори намагаються захиститись від знецінення турецької ліри, яке минулого місяця сягнуло 16%», — пишуть турецькі ЗМІ.