ПРИКОЛИ про татусів і дітей
Дружина поїхала у відрядження. >>
Житель французького містечка Море, який отримав у спадок від покійних родичів будинок у самісінькому центрі містечка, вирішив продати його, адже приміщення було старе і потребувало чималих капіталовкладень на ремонт.
Мерія міста з задоволенням придбала будівлю, адже керівники європейських міст намагаються залучити не лише туристів до своїх населених пунктів, а й привабити місцевих жителів реставрувати будинки і жити в них, а не виїжджати до мегаполісів, де життя, звісно ж, цікавіше, та й заробітки там більші.
Мер міста Лоран Петі розповів, що в будинку проживали четверо братів та сестер, у яких не було дітей.
Жили вони скромно, нічого з нажитого майна не викидали, тож коли помер останній із власників — 90-річний дідусь, спадкоємець домовився з мерією, що продасть за 130 тисяч євро приміщення з усім скарбом, а вже місцева влада сама вирішить, що залишати, а що викинути на смітник.
Помешкання буквально було завалене старовинними меблями та предметами побуту. Коли ж працівники мерії вирішили навести лад із речами, що були в триповерховому приміщенні, то знайшли на полицях три банки з варенням, у яких були... золоті злитки на 500 тисяч євро!
Коли ж заглянули далі, за полиці, то виявили сейф, заставлений коробками й іншим непотребом, у якому були золоті монети ще на 150 тисяч євро.
Як кажуть місцеві жителі, колишній власник будинку досить стійко переніс таке фіаско, адже якби він лишень захотів поколупатися в тому непотребі, то міг би розбагатіти на суму в п’ять разів більшу, ніж отримав від мерії за продаж будинку.
Проте він не повірив у сімейні легенди про скарби, що нібито були в будинку. Як кажуть французи, така се ля ві.
Дружина поїхала у відрядження. >>
Зустрiлися два братки:
— Я в Німеччині був, 10 тисяч марок за тиждень заробив. >>
— Звідки в тебе синець під оком?
— Познайомився з жiнкою, вона попросила вгадати її вік. >>
Лікар каже чоловікові:
— Передайте вашій дружині, що ослаблення слуху — це в неї вікове. >>
Насправді чоловіки визнають жiночу інтуїцію, але називають її по-своєму — «накаркала». >>
— Куме, а коли вже почнеться та діджиталізація?
— А тоді, коли баба Мотря з Мотовилівки зможе вимовити слово «андбалндінг». >>