Магдебурзька трагедія: підозрюваний у вбивстві людей - симпатик ультраправої «АдН»
Злочинець, який на різдвяному ринку в Магдебурзі вбив щонайменше 2 людей і поранив близько 60, є психотерапевтом і підтримував праву «Альтернативу для Німеччини». >>
Армін Лашет (ліворуч) та Маркус Зедер змагаються за право стати кандидатом у канцлери від консерваторів.
Провідні німецькі політичні партії визначилися зі своїми кандидатами на посаду наступного канцлера ФРН на парламентських виборах, які заплановані на 26 вересня.
Чинна канцлерка Ангела Меркель не претендуватиме на них на переобрання.
Зазвичай у німецьких парламентських виборах беруть участь близько 40 партій та виборчих блоків. Але переважна більшість з них змагається лише за можливість подолати п’ятивідсотковий виборчий бар’єр та пройти до федерального парламенту — Бундестагу.
З цих десятків політичних сил шанс посадити свого висуванця в крісто глави федерального уряду — канцлера — мають лише дві-три. І всі вони на цей час зібрані в широкій правлячій коаліції.
Це праві консервативні партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) та Християнсько-соціальний союз (ХСС), які виступають на виборах одним консервативним блоком ХДС/ХСС, та їхнiй молодший коаліційний партнер — Соціал-демократична партія (СДП).
Соціал-демократи втратили колишню силу та славу, коли їхні висуванці перебували на посаді канцлера. Тож майбутній канцлер Німечччини, наступник «мутер» («матінки») Меркель буде походити або з більш сильного ХДС, або з, можливо, менш потужного, але не менш впливового баварського ХСС.
У понеділок керівництво кожної з партій консервативного блоку ХДС/ХСС висунуло кандидатом на пост канцлера ФРН лідера своєї політсили.
Майже всі члени президії ХДС підтримали кандидатуру голови партії, прем’єр-міністра найбільшої за чисельністю населення федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Арміна Лашета.
У той же день президія баварського Християнсько-соціального союзу одноголосно виступила за висунення голови ХСС, прем’єр-міністра Баварії Маркуса Зедера. Єдиного кандидата, який і стане наступним канцлером ФРН, визначатимуть найближчим часом, повідомляє «Німецька хвиля». Тож «мутер» на посаді однозначно замінить «фатер» («батько»).
На пресконференції у Мюнхені Маркус Зедер заявив, що не має наміру відмовлятися від подальшої боротьби за право очолити список консерваторів на виборах у вересні. Він наголосив, що не вважає результати голосування керівництва ХДС достатніми для висунення Лашета єдиним кандидатом.
Тим самим лідер ХСС відхилив вимоги низки провідних політиків ХДС, яка є більшою партією у консервативному блоці, поступитися християнським демократам правом висунення кандидата в канцлери.
У свою чергу, Армін Лашет після засідання керівництва ХДС заявив, що «дуже радий широкій підтримці» його кандидатури. Він також нагадав про слова Маркуса Зедера, який напередодні заявив про намір стати кандидатом у канцлери лише у разі підтримки ХДС. Лашет вказав на відсутність такої підтримки. При цьому він не став відкрито закликати свого суперника відмовитися від подальшої боротьби.
За даними опитувань, Зедер випереджає за популярністю Лашета. Лише 12 відсотків виборців хотіли б висунення Арміна Лашета як кандидата на пост канцлера від ХДС/ХСС, свідчать дані опитування інституту Yougov, проведеного на замовлення ділового видання Handelsblatt. 46 відсотків респондентів заявили, що виступають за висунення Маркуса Зедера, ще 29 відсотків виступили за будь-якого іншого кандидата.
Спочатку очікувалося, що рішення про кандидатуру на пост канцлера ФРН консерватори ухвалять у січні після того, як Армін Лашет був обраний головою ХДС.
Однак потенційним кандидатом у канцлери дедалі частіше називали і баварського прем’єра, популярність якого значно зросла в масштабах всієї країни під час пандемії COVID-19.
Чинна канцлерка Німеччини, колишня голова ХДС Ангела Меркель, яка очолює уряд країни вже 15 років, відмовилася знову висувати свою кандидатуру.
У жовтні 2018 року вона заявила, що не братиме участі у виборчій кампанії на наступних виборах до Бундестагу. Її наступниця на посаді голови партії Аннеґрет Крамп-Карренбауер у лютому 2020 року повідомила, що відмовляється від посади голови ХДС і не висуватиметься кандидаткою у канцлери.
З того часу керівництво християнських демократів через пандемію коронавірусу майже рік не могло визначитися з датою проведення з’їзду з виборів голови партії, а в січні нинішнього року Армін Лашет здобув перемогу над своїми однопартійцями Фрідріхом Мерцом і Норбертом Реттґеном. Здавалося, що прізвище нового канцлера вже відоме, якби не цілком несподіване, оголошене в неділю рішення Маркуса Зедера.
У німецьких виборах з’явилася хоч якась інтрига. Хоча дещо менша існувала і до цього. Одночасно з двома провідними політичними силами Німеччини свого кандидата в канцлери висунула і скандальна правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини».
Висуванцем виявився співголова цієї крайньо правої партії Йорг Мойтен. Вся його канцлерська програма базується на трьох «анти», тобто запереченнях.
Популісти виступають проти всякої міграції до Німеччини чужинців, заперечують існування і загрозу коронавірусу і заперечують Євросоюз, зате Росія в них у друзях.
На дводенному з’їзді партії в минулі вихідні була розроблена політична програма «Декзиту» (від поєднаня слів «Німеччина» і «вихід») за зразками «Брекзиту», щоб ФРН вийшла зі складу ЄС як Великобританія.
Злочинець, який на різдвяному ринку в Магдебурзі вбив щонайменше 2 людей і поранив близько 60, є психотерапевтом і підтримував праву «Альтернативу для Німеччини». >>
Українська влада досліджує європейський досвід у сфері виборчого права, включно з електронним голосуванням. Особливу увагу приділяють питанням ІТ-безпеки та технічної реалізації. >>
Центр ремонту важкої військової техніки для ЗСУ Німеччина вирішила перенести зі Словаччини через проблеми з організацією роботи та негнучкість процесів на території союзника по НАТО. >>
Міхаїла Кавелашвілі обрала президентом Виборча колегія Грузії, абсолютну більшість якої становить провладна партія «Грузинська мрія», >>
У суботу, 14 грудня, в грузинському парламенті починають процедуру президентських виборів, вперше через Колегію виборників, які чинна президентка та опозиція не вважають легітимними. >>
Фрідріх Мерц, який перебуває 9 грудня з візитом у Києві, і є лідером німецької опозиції та кандидат у канцлери від консервативного блоку ХДС/ХСС, заявив, що правитель Росії Володимир Путін піде на переговори лише тоді, коли Україна зможе себе захистити. >>