Від Конституції до «Ханституції»: новий президент примусив Киргизстан до президентської форми правління

У Киргизстані відбувся референдум про нову Конституцію і вибори до місцевих рад.

З ініціативою змінити Основний закон і посилити президентські повноваження виступив Садир Жапаров відразу після приходу на пост глави держави.

Проти поправок виступають як киргизькі експерти і правозахисники, так і міжнародні організації, в тому числі Венеційська комісія Ради Європи та Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Ініціатива щодо зміни Конституції стала наслідком політичної кризи жовтня 2020 року, коли в результаті протестів проти підсумків парламентських виборів до влади прийшов звільнений мітингувальниками з в’язниці ексдепутат Садир Жапаров, який відбував восьмирічне ув’язнення за кримінальні злочини.

Погрожуючи депутатам парламенту та ігноруючи координаційну раду опозиції, він за лічені дні став спочатку прем’єр-міністром, а потім і виконуючим обов’язки президента.

Опинившись при владі внаслідок президентських виборів 10 січня цього року, Жапаров запропонував змінити Конституцію Киргизстану і перейти від парламентської до президентської форми правління. Перший проєкт поправок до Основного закону опублікували вже 17 листопада.

Противники реформи назвали документ «Ханституцією» через дуже широкі повноваження, які отримував глава держави, зазначає RFI.

Референдум про поправки спочатку планували провести разом iз президентськими виборами 10 січня, однак через критику голосування відклали. 11 березня депутати Жогорку Кенеша (Верховної Ради) проголосували за проведення конституційного референдуму 11 квітня.

Проєкт нової Конституції передбачає перехід Киргизстану до президентської форми правління. Одна й та сама особа може займати посаду глави держави не більше двох п’ятирічних термінів.

За старою Конституцією, одна людина могла обратися президентом один раз на шість років. Президент отримує право законодавчої ініціативи, визначає структуру і склад кабінету міністрів, а глава уряду очолює адміністрацію президента.

Також президент призначатиме членів ради безпеки, голови та заступників Верховного і Конституційного судів. Для оголошення президенту імпічменту будуть потрібні голоси не менше 2/3 парламенту, а також схвалення генпрокурора і Конституційного суду.

Повноваження парламенту суттєво скорочуються, як і число самих депутатів. За новою Конституцією, їх залишиться тільки 90 замість нинішніх 120. Їх обиратимуть не лише за партійними списками, а й по одномандатних округах. Парламент більше не буде впливати на склад уряду і не зможе висловлювати йому недовіру. Мандат депутата може бути відкликаний, також депутат може бути позбавлений недоторканності.

Частина повноважень парламенту відійде також новому органу державної влади — Народному Курултаю (Народним Зборам). У проєкті нової Конституції, — це «вищий дорадчий, консультативний i координуючий орган народовладдя», який формуватиметься за принципом територіального представництва.

Теоретично він отримає повноваження висловлювати вотум недовіри уряду і президенту. Проєкт нової Конституції розкритикували міжнародні організації.

«Деякі положення проєкту нової Конституції Киргизстану загрожують необхідному балансу гілок влади і захисту особистих свобод, що мають істотне значення для демократії і верховенства права», — йдеться в спільному висновку Венеційської комісії Ради Європи та Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.

Із закликом дослухатися до висновку цих інституцій звернувся до влади Киргизстану Європейський Союз.

Кілька місяців поспіль щонеділі в Бішкеку проходили мітинги проти конституційної реформи. Противники поправок сформували рух «Проти Ханституції» й обіцяли подати до суду на президента і депутатів через узурпацію влади.

Деякі активісти пропонували бойкотувати референдум: якщо число тих, хто проголосував, буде нижче 30%, то підсумки плебісциту визнають недійсними.

Але сподівання не справдилися. Оприлюднені в понеділок дані Центральної виборчої комісії країни свідчать, що в референдумі взяли участь 36,75% виборців.

Згiдно з результатами попереднього підрахунку голосів, внесення змін в Основний закон країни підтримали 79,25%. А тих, хто проголосував проти, нарахували всього 13,69%.