Від Бандери до Деркача: виборцям Конотопа агресивно нав’язують команду російського агента

Уже цілий місяць вулиці Конотопа на Сумщині рясно завішані бігбордами з вітанням до «свята весни, краси і любові» від партії «Наш край».

Стільки біло-блакитної реклами в місті не бачили ще з часів президента-втікача Януковича, який теж полюбляв ці кольори.

Втім це й не дивно, адже «Наш край» якраз і було створено на уламках розваленої «Партії регіонів». А відтак нова політична сила успадкувала не тільки кольори, а й людей, проросійську орієнтацію та регіональну ідеологію.

У грудні 2020 року головою Конотопської районної ради став «нашкраєвець» Віктор Бик. Власне, саме його конотопці щодня бачать із вищезгаданих білбордів.

Та не самого, а в дуеті з одіозним народним депутатом Андрієм Деркачем. Тим самим, якого Держдеп США нещодавно назвав «активним російським агентом, що підтримує тісні зв’язки з російськими спецслужбами».

Нагадаємо, ще у вересні минулого року Сполучені Штати запровадили санкції проти Андрія Дер­кача за втручання у вибори в США. Цьому передувала інформаційна атака проти Байдена і Порошенка, що отримала назву «плівки Деркача».

Та замість давати пояснення правоохоронним органам з приводу своєї підривної діяльності нардеп як ні в чому не бувало посміхається з рекламних щитів.

Випускник Академії ФСБ Росії Андрій Деркач узагалі має дивовижну здатність виживати за будь-якої влади, а свої політичні вподобання він змінював так часто, як змінювались у країні президенти. Блогер Ярослав Бондаренко у своєму відеоролику називає Деркача «партнером кримінальних авторитетів і лобістом Росії».

Втім це не завадило останньому понад 20 років сидіти в українському парламенті, прикриваючись депутатською недоторканністю. Деркач незмінно є народним депутатом із 1998 року — відтоді не пропустив жодного скликання, а голоси йому забезпечує 159-й округ на Сумщині, до якого входить місто Глухів.

Тут Андрій Дер­кач вибудував під себе потужну вертикаль влади (єдиним непорозумінням був мер Мішель Терещенко, якого зрештою таки «з’їли» впродовж першої каденції), щедро вкладав у «свій» округ гроші, в результаті чого офіційно отримав звання Почесного громадянина Глухова, а неофіційно — «хазяїна Сумщини».

Тож портрети Деркача у цьому місті викликали б, можливо, менший подив.

Інша справа Конотоп. До цього міста Деркач жодним чином не причетний: тут не народився, не живе, не є депутатом місцевих органів влади.

Та й виборчий округ для Деркача чужий — Конотоп входить до 160-го. Тож місцевих неабияк дивує, чому це раптом Деркач «торгує» обличчям на вулицях їхнього міста? Та й як у місті, мером якого є висуванець «Свободи» Артем Семеніхін, могли з’явитися білборди з російським агентом?

Семеніхін не раз хизувався тим, що замість зображення президента в його робочому кабінеті висить портрет Степана Бандери. Бандера в мерському кабінеті і Деркач, на голові якого хіба що російського кокошника не вистачає, на вулицях — хіба це в міського голови не викликає дисонансу? Втім, подейкують у місті, мер-«свободівець» давно танцює під деркачеву дудку.

Один із білбордів розташований навіть біля собору Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України. Цікаво, про що «думає», дивлячись на величний храм зі свого рекламного щита, член Міжсоборної присутності Російської православної церкви? Саме таку «посаду» отримав у 2010 році Андрій Деркач від Священного синоду РПЦ.

Нагадаємо, що у вересні 2018 року прихожанин РПЦ Деркач був одним із п’ятьох осіб, які написали листа до Вселенського патріарха Варфоломія із закликом відтермінувати надання Томосу Українській церкві.

А в лютому цього року Деркач написав «свіже» послання Вселенському патріарху, в якому звинуватив екзарха в тому, що надання Томосу лише поглибило розкол в українському православ’ї.

А відтак закликав очільника Вселенського Патріархату, якого президент Зеленський запросив на 30-річчя української Незалежності, приїздити в Україну тільки тоді, коли буде «реальний пакет і дорожня карта» «реального і всеосяжного примирення православних в Україні» замість «загарбницького і підступного «плану Барбаросса», під яким, очевидно, і має на увазі Томос.

Єдине, що хочеться сказати після цього: вбережи, Боже, Конотоп від таких «господарників і професіоналів». Щоб не довелося вітати містян з іншою весною — російською...