Український бізнес, схоже, повірив у прогнози експертів про швидке відновлення економіки держави. Це яскраво видно з очікувань, які оприлюднив Нацбанк.
Утім, аби стати «економічним тигром», нашій країні треба не лише оминути небезпеки позапланового локдауну, а й подолати традиційні болячки — корупцію у верхах, відсутність верховенства права та прогнозованість дій влади.
Бізнес вірить у краще
Індекс очікувань ділової активності, розраховуваний Нацбанком, у минулому місяці підскочив до 48,8 із 37,6, що було зафіксовано у січні. Експерти вважають, що це найкращий результат із жовтня 2020 року.
«У лютому підприємства всіх секторів, залучені до щомісячного опитування, поліпшили очікування за результатами своєї діяльності», — констатує НБУ, додаючи, що підприємства промисловості продемонстрували найкращу динаміку і вперше за останні чотири місяці оптимістично оцінили власні економічні перспективи: в лютому секторний індекс зріс до 50,3 із 38,6 у січні. Промисловці поліпшили свої очікування щодо обсягів виробництва продукції і нових замовлень, зокрема експортних, уточнив центробанк.
При цьому підприємства сфери торгівлі й послуг також суттєво підвищили оцінки своїх економічних перспектив після січневого локдауну: індекси обох секторів зросли в лютому до 49,0 із січневих 33,3 у торговельних підприємств і 39,7 — у підприємств сфери послуг.
Поліпшення очікувань обсягів нових замовлень, товарів для продажу і послуг, на думку експертів, свідчить про відновлення роботи цих секторів.
Найнижчі оцінки залишаються у підприємств будівництва житла. Індекс сектору в лютому лише незначно покращився — до 35,3 після падіння до 33,1 в січні.
Тож будівельники під впливом сезонного скорочення економічної активності очікують урізання обсягів будівництва і нових замовлень з одночасним зростанням вартості послуг підрядників, сировини і матеріалів.
Загалом же очікування підприємств дванадцятий місяць поспіль перебувають на рівні, нижчому за рівноважне значення у 50 пунктів. Підприємства всіх секторів прогнозують зростання цін на свою продукцію та послуги на тлі подорожчання сировини й товарів постачальників і поки що не очікують збільшення чисельності своїх працівників.
Наслідки кризи: хто втратив, хто заробив
Головною ж перешкодою для ведення бізнесу в Україні вважають відсутність верховенства права. Такої думки, зокрема, дотримуються члени Американської торговельної палати в Україні.
«Так вважають 66% наших членів, які взяли участь у дослідженні, — сказав президент Палати Андрій Гундер. — Другою перешкодою члени палати назвали корупцію (54%), третьою — нестачу рішучої програми реформ (45%)».
За словами президента Американської торговельної палати в Україні, у 37% учасників дослідження в період карантинних обмежень скоротилися доходи. Водночас у 40% — зросли.
Близько 20% учасників скоротили штат співробітників. 56% фактично не скорочували працівників, а 24 % наростили цей показник, хоча здебільшого незначно. При цьому близько половини членів палати скоротили інвестиції за цей період, водночас 19% збільшили їх. 60% учасників дослідження не задоволені тим, як держава підтримує бізнес, 1% — дуже задоволені, і 10% — певною мірою задоволені.
«Членів Американської торговельної палати турбує неясність програми вакцинації в Україні. Ходять чутки, що уряд знову оголосить локдаун і продовжить ізоляцію», — сказав Гундер, додавши, що члени палати просять уряд провести реальну й ефективну судову реформу, забезпечити верховенство права і справедливе правосуддя.
«Також, із точки зору відновлення економіки, уряд має захистити населення від ковіду. Це означає тестування, вакцинацію і ефективне лікування, — додав він. — Третім пунктом із того, що має зробити уряд для економічного відновлення, має стати викорінення корупції. Далі йдуть питання податкової політики, співпраці з МВФ, захисту права власності тощо».
Щодо прогнозів на 2021 рік, то лише 9% учасників дослідження очікують подальшого зниження доходів, близько 60% сподіваються на зростання.
12% очікують скорочення персоналу, 32% планують збільшення кількості працівників. Щодо майбутнього, то 2% членів Американської торговельної палати в Україні налаштовані оптимістично, 43% — обережно оптимістично, 35% — нейтрально, 20% — песимістично.
«Ми запитали, хто може найкращим чином залучити прямі іноземні інвестиції в Україну в 2021 році, — сказав Гундер. — І отримали відповідь: президент — людина, яка відстоює судову реформу в уряді та парламенті. Також ділове співтовариство і, що важливо, компанії, які вже є в Україні. Ми — найкращі інвестори».