Коли немає сили жити: що за недуга ВСД і як її позбутись

Вірус зник — проблема залишилась

Перехворіла грипом — а сили жити немає. Кілька тижнів боролася з вірусною недугою — як наслідок: повне виснаження. З такими ситуаціями людина часто стикається після тривалої хвороби і пояснює собі тотальне безсилля наслідками недавнього нездужання.

Але так може проявляти себе вегето-судинна недуга — хвороба, яку донедавна самі лікарі не поспішали трактувати як окремий діагноз і не могли визначити спільного протоколу для її лікування.

Столичний лікар сімейної медицини Євгенія Кравченко підтверджує, що вегето-судинна дистонія (ВСД) часто виникає (або загострюється) після того, як людина перехворіла складною вірусною недугою.

Вірус ослаблює організм, відчутно впливає на стан нервової системи, на функціональну спроможність серця і судин. Людині починають докучати сильні головні болі і запаморочення, прискорене серцебиття, навалюється страшенна втома.

«Таким чином проявляє себе ВСД, або — іншими словами — нейроциркулярна дистонія, — наголошує пані Євгенія.

— Так трапляється через невідповідність у регуляції нервової системи, коли організм не зовсім адекватно реагує на внутрішні зміни, а також на фактори зовнішнього середовища. Якщо цей стан вчасно не врівноважити, не заспокоїти нервову систему ліками чи за допомогою психотерапевтичних сеансів, то організм починає «пробуксовувати» на рівні багатьох систем. Хворого турбують періодичні головні болі, які виникають упродовж дня, неприємні відчуття в області серця, плаксивість, відчуття розбитості, з’являється нервозність, депресія».

Вегето-судинна дистонія — діагноз суперечливий. Тому й терапія недуги вимагає особливої уваги з боку лікаря. Часто недугу «розбирають» на багато різних діагнозів — невроз, тахікардія, мігрень — тоді як лікувати недугу необхідно комплексно.

При ВСД порушується більшість функціональних систем організму. Це дуже неприємний, болісний і небезпечний стан.

Якщо на ВСД вчасно не звернути уваги, вона створить «поживне» тло для багатьох хвороб. Звідси, зокрема, й інсульти, які «молодшають». Діагноз «вегето–судинна дистонія» найчастіше ставлять людям від 16 до 45 років, — зауважує Євгенія Кравченко.

— Причини недуги — несприятлива екологічна ситуація і реакція на неї людського організму, ненормований робочий день і брак фізичної активності, спадковість. А ще кількість хворих на дистонію у сотні разів збільшують стреси, спричинені різними негараздами — від дрібних побутових скандалів до загальнолюдських трагедій. Як наслідок грипу і вірусної інфекції ВСД також настає дуже часто.

Людина хвора, а лікар недугу «не бачить»

Прояви ВСД можуть «пасувати» до багатьох хвороб, тому діагностувати недугу не так просто. Вегето-судинна дистонія, за словами лікарів, належить до тих недуг, які можна встановити тільки за їх симптомами.

При ВСД немає структурних змін у мозку, а інші методи діагностики не вказують на суттєві зрушення в організмі.

Шлунок болить, а лікар не знаходить жодних патологій у роботі шлунково-кишкового тракту. Болі в серці не дають заснути, а кардіограма в нормі, як і основні аналізи, що їх зазвичай призначає терапевт. Людина хвора, а лікар недугу «не бачить».

Тому медики часом не вірять, що людина хвора, і звинувачують пацієнта в симуляції та ухилянні від роботи. А хворому насправді бракує сили жити.

Адже при ВСД, як підтверджують дослі­дження, порушується тонкий баланс між найважливішими відділами вегетативної нервової системи — симпатичним і парасимпатичним.

Тому всі симптоми хвороби ґрунтуються на дисбалансі внутрішніх біохімічних та фізіологічних процесів.

Медики поділяють вегето-судинну дистонію на чотири типи: гіпертонічний, гіпотонічний, кардіальний і змішаний. Найчастіше, за спостереженнями лікарів, зустрічаються гіпертонічний і кардіальний різновиди.

— Коли людина скаржиться на поколювання, тяжкість в області серця, відчуття неритмічного чи прискореного серцебиття, її турбує кардіальний тип ВСД, — розповідає лікар-кардіолог Валентин Савицький.

— Якщо дистонія гіпертонічного типу, тиск «скаче» вгору — найчастіше до 140/90 і 150/90 міліметрів ртутного стовпчика. Часом непросто відрізнити ВСД від гіпертонічного кризу. Перша ознака, що вказує на дистонію, — тиск, який постійно, без видимих причин, змінюється впродовж дня. Іноді гіпертонічний тип дистонії протікає безсимптомно, і зафіксувати його можна лише при регулярному вимірюванні тиску.

Натомість гіпотонічний тип недуги, окрім нестійкого і пониженого тиску, сигналізує про себе дратівливістю, відчуттям страху, пацієнт може мати запаморочення і навіть непритомніти. Змішаний тип дистонії об’єднує всі згадані ознаки.

За словами лікарів, ВСД може турбувати людину роками. З часом хвороба або минає — з допомогою вдало підібраного лікування і коригування способу життя, або переростає в інше захворювання — скажімо, в артеріальну гіпертензію.

Практикуйте аутотренінг і відмовтесь від шкідливих звичок

Окремого ефективного способу лікування, одночасно спрямованого на усунення всіх симптомів ВСД, не існує. З допомогою медикаментів можна лише підтримати серце і втамувати головний біль.

«Оскільки ВСД — насамперед сукупність симптомів, то й лікування має бути комплексне, — пояснює Валентин Савицький. — Важливо усунути основні фактори-провокатори недуги — стреси, перевтому, безсоння. Потрібно більше рухатися, зайнятися лікувальною гімнастикою».

Вкрай важливо, аби судинна система була в тонусі. Досягти цього можна завдяки водним процедурам. Допоможуть контрастний душ, гідромасаж (приймаючи душ, періодично змінюйте напір води), обливання холодною водою.

Такі процедури тренують організм, судини і нервову систему, покращують кровообіг, стимулюють обмін речовин і лімфотік. Дуже добрий ефект справляє лікувальний масаж, який підвищує загальний тонус організму.

«Якщо відчуваєте, що нерви «розхитуються», — пийте заспокійливе. Бажано — на рослинній основі: настоянку собачої кропиви, заспокійливі чаї, — радить кардіолог. — Але схему і дозу препаратів має призначити фахівець».

При вегето-судинній дистонії, як і при неврозах, допомагає аутотренінг. Його техніку допоможе опанувати психотерапевт. А загалом, за словами лікарів, успіх у боротьбі з вегето-судинною дистонією часто залежить від повної зміни способу життя.

Насамперед слід дотримуватися режиму праці та відпочинку, спати 7—8 годин. Уникайте конфліктів на роботі, вдома, з друзями. І — найголовніше — позбувайтеся шкідливих звичок (алкоголь, тютюнопаління), які суттєво підривають здоров’я».

ДО РЕЧІ

При вегето-судинній дистонії корисні продукти, які містять калій і магній: гречана каша, вівсянка, квасоля, горох, соя, шипшина, абрикоси, курага, родзинки, морква, баклажани, цибуля, салат, горіхи, петрушка.

Їжте якомога більше помідорів (свіжих — у сезон і в’ялених — в інші пори року) — вони містять речовини, які зміцнюють нервову систему.

Як природний антидепресант використовують напій із неочищеного вівса. Овес потрібно залити окропом (у пропорції 1:4), настояти ніч у термосі, пити тричі на день по склянці. Віддавайте перевагу їжі, яка покращує обмін речовин: рибі, продуктам рослинного походження.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Відпочинок — дієвий засіб проти вегето-судинної дистонії. Звісно, людина не може повністю залишити роботу. Однак за можливості частіше виїжджайте на вихідні за межі міста, більше часу проводьте на природі. Ефективними є заспокійливі ванни, циркулярні душі, кисневі коктейлі, психотерапевтичні сеанси — все це добре діє при лікуванні ВСД.