Четвертий зайвий: як Макрон і Меркель обговорили з Путіним Донбас без Зеленського

Увечері 30 березня президент Франції Емманюель Макрон, канцлерка Німеччини Ангела Меркель та президент Росії Володимир Путін провели три­сторонню розмову в форматі відеоконференції з низки актуальних питань.

Порушувалося і питання України, оскільки з початку року на Донбасі збільшилася кількість випадків відкриття вогню.

Зокрема, 26 березня на передовій загинули четверо українських військових.

Це найбільші втрати української армії в одному бою від початку перемир’я в липні 2020 року. Втім розмова про Україну велася без участі президента Володимира Зеленського, що викликає серйозні питання та занепокоєння.

Четвертий зайвий

Увечері вівторка Єлисейський палац, Кремль і уряд Німеччини випустили офіційні пресрелізи за підсумками переговорів, що пройшли по відеозв’язку.

У повідомленні Єлисейського палацу, в контекстрі розмов про Донбас, зазначено, що на зустрічі «наголошували на необхідності дотримання режиму припинення вогню в Україні та виробленні шляхів виходу з кризи відповідно до Мінських домовленостей».

Також європейські лідери закликали провести зустріч у нормандському форматі щодо реалізації Мінських домовленостей, йдеться на сайті уряду Німеччини.

У свою чергу Володимир Путін «підкреслив важливість» виконання київською владою всіх досягнутих на найвищому рівні домовленостей.

«Насамперед щодо налагодження прямого діалогу з Донецьком і Луганськом та врегулювання правових аспектів особливого статусу Донбасу», — йдеться в повідомленні Кремля.

Водночас Путін звинуватив Україну в провокації ескалації на Донбасі та у відмові від виконання заходів щодо припинення вогню, узгоджених у липні.

На тлі останнього загострення ситуації на Донбасі Володимир Зеленський анонсував обговорення подальших дій щодо врегулювання ситуації з лідерами країн нормандського формату.

Натомість у Кремлі заявили про підготовку тристоронніх переговорів лідерів Росії, Німеччини та Франції без Володимира Зеленського.

Міністерство закордонних справ України виступило проти такого формату переговорів.

«Наша позиція чітка: нічого про Україну без України, — заявив речник українського МЗС Олег Ніколенко. — Лише в повному, а не скороченому складі «Норманду» можна досягти зрушень у врегулюванні російсько-українського збройного конфлікту», — написав він у твіттері.

Із Зеленським нема про що говорити

Уже після переговорів за участі лідерів Франції, Німеччини та Росії радник української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Олексій Арестович сказав, що не бачить нічого страшного в обговоренні України без України.

«Вагу має лише те, як вчинить той, кого обговорюють», — заявив Арестович в ефірі телеканала «Україна 24». І додав, що без України нічого не ухвалять.

Варто також розуміти, що справа Зеленського — ставити підписи під високими документами, а не вести якісь нудні переговори. Можливо, що така позиція представників теперішньої влади і пояснює, чому про Україну говорять без України, чому наша країна стає об’єктом, а не суб’єктом міжнародної політики, як це незмінно було за попередньої адміністрації Петра Порошенка.

У коментарі «Радіо «Свобода» професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань також зауважив: «Наші західні партнери у будь-якому випадку розуміють, що насправді відбувається. Очевидно, що Україна зробила все, щоб перемир’я тривало, а хто його зриває, гадаю, зрозуміло і Меркель, і Макрону. Хоч нас і турбує, що це відбувається без України, але все ж ця зустріч присвячена ширшому колу питань. Безумовно, нам треба наполягати на тому, що мають відбуватися зустрічі у форматі чотирьох, а цьому мають передувати зустрічі у форматі Франція — Німеччина — Україна».

Водночас події в Україні, посилення протестних настроїв і, зокрема, гучна акція протесту під стінами офісу президента України вплинули на сприйняття Володимира Зеленського західними партнерами. Захід воліє вести результативні переговори з впливовими лідерами, припускає у коментарі «Радіо «Свобода» політолог, експерт iз питань міжнародних відносин Геннадій Друзенко.

«Президентів із розмальованих адміністрацій на серйозні зустрічі не запрошують. Це дуже символічно, бо про що з ним говорити? Чим він у цій країні володіє? Я не бачу, про що з Зеленським узагалі можна говорити. Він же у цій країні нічого не контролює. З вакцинації ми найгірші в Європі, добова кількість смертей у нас наздогнала.

Іловайськ, захистити найголовнішу будівлю країни неможливо. Це ж дуже символічна річ. Іноді президентські палаци беруть штурмом, підпалюють, іноді бомблять, але не знайти жодного прецедента, щоб просто обмалювали. Це показує, що тут немає з ким розмовляти. Навіщо з кимось говорити про щось, якщо немає людини, яка може цього дотримуватися? Тому не телефонує і Байден, бо про що говорити?

Про що говорити з Путіним, я розумію, він володіє ситуацією в Росії. Наш президент живе у якомусь віртуальному просторі, тому немає з ним про що розмовляти. Це велика проблема. Бо це ж прагматичні люди, які поінформовані щодо України. Вони готові розмовляти з тим, хто може щось вирішувати. Я це трактую як втрату суб’єктності на президентському рівні», — зазначає Друзенко.

Абсурдність розмов із кривдником без покривдженого розуміють усі неупереджені політики.

Речниця Єврокомісії Дана Шпінант на пресконференції в Брюсселі взагалі відмовилася коментувати переговори Макрона і Меркель з Путіним, коли один із журналістів запитав, як президент Франції та канцлерка Німеччини взагалі можуть обговорювати питання вакцин проти COVID-19 з особою, яка здійснила анексію українського Криму?

Речниця Єврокомісії відповіла: «Прошу запитати лідерів Франції та Німеччини, про що докладно вони розмовляли з Путіним».

З ініціативи Володимира Путіна на зустрічі йшлося про вакцини проти COVID-19. Кремль не втрачає жодної можливості проштовхнути свою вакцину «Супутник-V» на європейські та світові ринки.

Щоправда, Макрон та Меркель якось намагалися вести і свою партію, запитавши у Путіна про стан здоров’я ув’язеного російського опозиціонера Олексія Навального та про ситуацію в Білорусі, натякали російському керманичу на необхідність поваги до прав людини відповідно до Європейської конвенції про права людини та збереження здоров’я.

Цей фрагмент розмови в повідомленні Кремля згадується дуже скупо. Відповіді Путіна не наводяться. Стосовно Білорусі, то російський президент традиційно наголосив на неприпустимості зовнішнього втручання у внутрішні справи цієї країни.