Фактор зайвих грошей для України: чому МВФ може стати поблажливішим до країн-«двієчників»

Українська економіка доволі гідно пережила складний для всього світу минулий рік і зараз планує швидкий вихід із кризи.

Серед аргументів «за»: загальні світові тенденції та прогноз ситуації на головних світових ринках.

«Проти» України зазвичай виступають наш невисокий інвестиційний рейтинг i складнощі наших взаємин із Міжнародним валютним фондом.

Утім останній фактор сьогодні суттєво нівелюється: у світі стало багато «зайвих» грошей і їх треба десь «прилаштувати». А тому шанси України на успіх — на жаль, незалежно від нас — стають усе кращими.

Дно пройдено?

Вітчизняні урядовці відчувають оптимізм: Україна, за їхнiми словами, витримала виклики пандемії «Ковід-19», пройшла пік падіння та перейшла до поступового налагодження виробничої діяльності й пристосування бізнесу до змін умов як у середині країни, так і поза її межами. Ці тези, зрештою, підтверджують і підрахунки Держстату, за якими падіння ВВП за 2020 рік становило 4%.

«На 2021 рік ми зберігаємо прогноз росту економіки України в 2021 році на 4,6% ВВП, — заявив міністр економіки Ігор Петрашко. І додав: — Підтримкою економіки виступав внутрішній споживчий попит. Так, споживчі витрати за підсумком року зросли на 1,6% в умовах підвищення мінімальної, до 5 тис. грн, заробітної плати, та, відповідно, середньомісячної заробітної плати, зростання якої за підсумком року становило 7,4%».

Також, за словами Петрашка, важливу роль у цілому зіграла підтримка з боку держави, зокрема пріоритетність розподілу бюджетних коштів на забезпечення медичних потреб та відбудову транспортної і соціальної інфраструктур, а також на підтримку населення та бізнесу з метою стимулювання попиту.

Утiм досягти більших успіхів влада не змогла через низьку інвестиційну активність у реальному секторі економіки, адже бізнес поніс серйозні втрати через коронавірусні обмеження.

Також найглибше падіння з основних складових ВВП спостерігалось саме з боку інвестиційного попиту.

Негативний вплив на нашу економіку мали і результати зовнішньоекономічної діяльності через відносно низький зовнішній попит та світові протекціоністські тренди.

Саме це не дозволило вітчизняним виробникам наприкінці року скористатися певним відновленням зростання світових цін на товарних ринках. Відтак падіння експорту товарів i послуг за підсумком року становило 5,6% при більших темпах падіння імпорту — на 9,6%.

У Міністерстві економіки також зазначили: в галузевому розрізі найвідчутнішого удару від впливу карантинних обмежень зазнали переважно сфери послуг. Зокрема, сфера організації харчування за обсягом скоротилася на 28,5%. Сфера транспорту — на 16,4%.

Без донора буде колапс

У подальшому ж успіхи вітчизняної економіки залежатимуть від відновлення нашої співпраці з міжнародними донорами.

Насамперед iз Міжнародним валютним фондом, який виконує своєрідну роль маркера в діловому світі — якщо дер­жава працює з цим фондом, то з нею працюватимуть й інші фінансові структури.

А отже, відновлення діалогу з МВФ для нашої держави — питання економічного зростання та подолання інфляційних процесів.

Адже, скажімо, для розвинених країн інвестори беруть до уваги оцінки рейтингових агентств — «Модіс», «Стандарт енд Пур», «Фітч» та інших, щоби обґрунтувати свої інвестиційні рішення перед власними ж акціонерами.

А ось для країн, чий рейтинг нижчий від інвестиційного, основний сигнал — це співпраця з МВФ. Працює МВФ з країною — можна вкладатися, не працює — країна підозріла, а тому краще з нею на зв’язуватися…

Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб заявив: відмова України від співпраці з МВФ призведе до зростання витрат на обслуговування боргу, скорочення припливу іноземних інвестицій та тиску на валютні резерви НБУ.

Причому, за його словами, така відмова від співпраці з МВФ можлива лише за двох умов. перше — збереження дуже сприятливого зовнішнього середовища для України.

Тобто світові ціни на товари нашого експорту мають бути дуже високими, а енергоресурси — дешевими.Крім того, на світових фінансових ринках має зберігатися високий апетит до інвестицій у країни з ринками, що розвиваються. Це дозволить Україні фінансувати дефіцит бюджету шляхом зовнішніх та внутрішніх запозичень.

«На мою думку, ці припущення доволі оптимістичні й суперечать останнім тенденціям. Нафта і газ поступово дорожчають, що погіршує умови торгівлі для України. За оцінками Національного банку, така тенденція триватиме», — сказав заступник голови НБУ.

Друга умова, за словами банкіра, — це зміни в макроекономічній політиці. «Відмова від співпраці з фондом найімовірніше призведе до зростання витрат на обслуговування боргу, скорочення припливу іноземних інвестицій, тиску на валютні резерви Національного банку.

Відтак уряду доведеться скорочувати дефіцит держбюджету, курс гривні буде слабшати, щоб нівелювати негативний вплив на платіжний баланс, відповідно, інфляція прискориться. Адже за все потрібно платити», — наголосив Сологуб.

І додав, що за відмову від співпраці з МВФ та право проводити «суверенну економічну політику» Україні доведеться платити зменшенням витрат на важливі бюджетні проєкти: інвестиції в дорожню інфраструктуру, підвищення соціальних стандартів, підтримку малого та середнього бізнесу, а також зростанням відсоткових ставок, оскільки НБУ буде змушений проводити жорсткішу монетарну політику для стримування інфляції.

«З МВФ? Почекайте в коридорі...»

Тим часом, на думку економістів, глобальне пом’якшення монетарної політики, яке ми спостерігаємо сьогодні, дещо зменшує вагу фактора МВФ, і послуги Фонду стають менш затребуваними такими країнами, як наша.

Виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук на своїй сторінці у фейсбуці стверджує: саме тому українська влада не поспішає виконувати вимоги кредитора.

Адже, на його думку, світовий інвестиційний бізнес базується на системі оцінки ризиків. Інвестиційні фонди володіють сотнями мільярдів доларів, і вони вкладають ці кошти по всьому світу: левова частка йде в надійні, але низькодохідні інструменти.

Але існує і певний невеликий обсяг коштів, який скеровують на проблемні країни, що дають хорошу прибутковість на позикові кошти.

До таких проблемних країн традиційно відносять Україну — і ліміти, які виділяють для України, також традиційно обмежені. Так працює система до тих пір, поки не починається кількісне пом’якшення.

Утім сьогодні ситуація почала змінюватися. Кількісне пом’якшення, на думку економістів, руйнує всі запобіжники до ризиків і змушує інвестиційні фонди шукати, куди можна вкласти кілька додаткових мільярдів доларів. А тому розширюються ліміти навіть країн із невисокими економічними рейтингами.

Ось у таких умовах МВФ стає менш важливим, ніж був раніше. І саме це відчули українські чиновники останні кілька місяців, а може, навіть раніше. Можеш робити все, що завгодно — гроші тобі все одно позичать. А якщо пощастить і МВФ просто оголосить про початок місії, то обидві сторони будуть задоволені.

А тому Україна — яку у Вашингтоні, де розташована штаб-квартира МВФ, вважають доволі непослідовним партнером — отримала додатковий шанс на отримання фінансування.

Наші головні гріхи — це грубе втручання в роботу Національного банку, перипетії навколо НАБУ і його керівника Артема Ситника, масштабна емісія гривні з допомогою держбанків, повернення регулювання тарифів на природний газ. Це — головні вимоги МВФ.

А тому, з одного боку, ми можемо обійтися без Фонду — але це не найкраще рішення для української економіки. Адже Фонд давно і наполегливо вимагає від нас реформ. Які ми зараз можемо не проводити.

Дожити до осені

Тож експерти прогнозують: поки доступ до ринків капіталу порівняно легкий, українські чиновники навряд чи будуть напружуватися і робити неприємні для себе речі. Тому МВФ, швидше за все, не буде щонайменше до другого півріччя. Можливо, певний прогрес почнеться до осені, коли будуть виплати за єврооблігаціями у розмірі 2 млрд доларів.

Хоча і це не факт — країна накопичила достатньо валютних резервів, які дозволяють легко впоратися з цими зобов’язаннями. А тому не матимуть достатньої мотивації почати активні дії раніше: в тому числі проводити судову реформу, звільняти корумпованих чиновників.

«Прискорити» їх може тільки ситуація, коли на світовому ринку поміняються полюси, тобто закінчаться дешеві гроші. А тому бюджетний дефіцит, що може виникнути за такої ситуації, стимулюватиме владу проводити реформи.

В іншому випадку «дурні» гроші хоча й не дозволять Україні наблизитися до фінансового колапсу, але шанси на оздоровлення економіки також зменшуються: «тепла ванна» ніколи не стимулює розвиток.

А ТИМ ЧАСОМ...

Прибуток усе менший

Прибуток українських банків у січні-лютому 2021 року становив 6,49 мільярда гривень: 4,05 млрд грн банки заробили в січні та 2,44 млрд грн — у лютому. За даними Національного банку України, нинішній показник за підсумками двох місяців 2021 року — в 2,45 раза менший показника за відповідний період минулого року, який становив 15,87 млрд грн.

Водночас доходи банків за січень-лютий становили 35,089 млрд грн, витрати — 28,6 млрд грн. При цьому процентні доходи за ці два місяці становили 24,9 млрд грн, процентні виплати — 8,48 млрд грн.

Експерти, зокрема голова Ради НБУ Богдан Данилишин, заявляють, що скорочення прибутку банків стало результатом як загальної кризи в економіці внаслідок епідемії коронавірусу та від’ємної переоцінки вартості ОВДП, а також зниження ставок за основними операціями, що генерують процентний дохід банків.

Водночас рентабельність капіталу банків залишається досить високою порівняно з іншими країнами — понад 18%, а його адекватність — перевищує 22% (за нормативного значення плюс-мінус 10%). Високою залишається й ліквідність банківської системи — понад 195 млрд гривень, із них 53,5 млрд гривень — норматив обов’язкового резервування.

ДО РЕЧІ

Три мільярди за землю

Міжнародна фінансова корпорація, що входить до групи Світового банку, планує інвестувати в економіку України близько 3 мільярдів доларів до 2024 року, проте це можливо лише за умови повної реалізації земельної реформи.

«В IFC дуже великі амбіції щодо України», — заявив голова регіонального представництва корпорації в Україні Джейсон Пелмар, додавши, що вже бачить кроки виходу з економічної кризи.

За словами Пелмара, за умови стабільних макропоказників та впровадження реформ, IFC зможе інвестувати в економіку країни близько 3 мільярдів доларів до 2024 року. Такий прогноз, на його думку, базується на умові повної реалізації земельної реформи.

«Нині юридичні особи не можуть купувати земельні ділянки, а іноземці не є учасниками ринку землі. В таких умовах про нові іноземні інвестиції в цьому секторі не може йтися», — пояснив він, додавши, що такі фактори обмежують можливість мобілізації великомасштабних інвестицій у сільське господарство.

Адже, за його словами, ніхто не буде інвестувати в іригацію на ділянці землі, в якої немає власника.

«І в цьому випадку потрібно володіти великою кількістю землі, можливо, більше, ніж десять тисяч гектарів. Проте наразі діє обмеження на кількість землі, яка може йтися продана, і обмеження на участь іноземців на ринку — це все впливає на економічні вигоди відкритого ринку землі, — сказав представник інвестора.

— Реформи проводять для того, щоб отримати певний ефект — інвестиції в агросектор України, а також підтримку малих і середніх фермерів, які зможуть правильно монетизувати свою землю й отримати велику цінність».