Халтура після шедевру: збірна України розписала дві мирові з різними за силою опонентами

Недовго тривало ейфорійне захоплення нічиєю збірної України у матчі проти чинних чемпіонів світу на старті кваліфікації ЧС-2022.

Втрата «жовто-синіми» очок у домашньому матчі з Фінляндією нічого іншого, окрім глибокого розчарування, викликати не змогла.

Два здобутi очки у двох стартових матчах — відверто слабкий результат для команди, котра на старті відбору кинула виклик фавориту «пульки» в боротьбі за єдину пряму перепустку на майбутній «мундіаль».

Після нічиєї з французами на «Стад де Франс» від команди Андрія Шевченка чекали ще одного футбольного шедевра. Однак поєдинок у Києві проти фінів перетворився на ігрові муки.

Із великими труднощами під завісу поєдинку відкривши рахунок у матчі, через короткий проміжок часу українські збірники дозволили супернику легко вирівняти становище.

Формальною причиною невдалого результату можна назвати грубу помилку в захисті молодого Віталія Миколенка, котрий, привізши на 88-й хвилині пенальті у власні ворота, позбавив свою команду можливості відсвяткувати мінімальну перемогу в матчі.

Утім корінь невдачі — а домашня нічия з фінами за відчуттями більше нагадує поразку — варто шукати десь глибше, а не звинувачувати у відсутності потрібного результату одного лише Миколенка.

«Або хлопці не почули, або ще щось. Не дограли п’ять хвилин», — зазначив Шевченко. Після того, як «синьо-жовті» відкрили рахунок у матчі, в їхніх діях з’явилося багато сумбуру та поспіху.

За словами очільника «синьо-жовтих», підопічні не почули його вимоги про перебудову ігрових редутів, через що не до­грали матч так, як потрібно було.

Від самого початку Андрій Шевченко запропонував підопічним зіграти проти фінів за схемою «5-3-2».

І якщо на «Стад де Франс» вона спрацювала ідеально, то на НСК «Олімпійський» бажаного результату така розстановка не дала. Вочевидь, головний тренер української команди вирішив, що успішну тактичну схему змінювати не варто.

Але гра проти фінів вимагала трохи іншого сценарію. Експерти кажуть, що модель захисного спрямування « 5-3-2» дуже гнучка й добре трансформується в атакувальну, утім завдання з підриву оборони суперника в такому разі лягала й на захисників, а вони, слід визнати, подібними питаннями на системному рівні в українському чемпіонаті практично не займаються.

Тож вийшло, що впродовж майже години ігрового часу потужний український бастіон концентрувався практично на одному-єдиному футболісті збірної Фінляндії, обмежуючи таким чином атакувальний потенціал своєї команди й додатково виснажуючи свої сили.

Освіживши замінами ігровий малюнок, Шевченко досить швидко досяг бажаного.

Проте втомлені українські збірники, особливо представники задньої лінії, виявилися неготовими до фінального штурму фінської збірної й дозволили 31-річному Тіємі Пуккі реалізувати свій шанс.

Хоча Андрій Шевченко й каже, що 85 хвилин ігрового часу його команда демонструвала дуже хорошу гру, проте його емоційна поведінка впродовж  усього матчу виказувала внутрішню тривогу та незадоволення подіями на полі.

«Футболістам УПЛ важко на високому рівні грати два матчі на тиждень», — наголошував перед матчем другого туру очільник «синьо-жовтих».

Зрештою, стара хвороба українських збірників, котрим неймовірно складно даються два поспіль офіційні поєдинки, знову дала про себе знати. У матчі проти фінів українська команда абсолютно нічим не вразила.

Спроба Шевченка вибудувати стратегію, акцентуючись на сильних сторонах суперника, забувши таким чином про козирі власної команди, не принесла бажаного результату. У середу ж на українців чекає третє за останні десять днів випробування у відборі на ЧС-2022.

До Києва завітають футболісти Казахстану, проти котрих «синьо-жовтим» знову доведеться вирішувати проблему забитого гола.

ТАБЛО

Чемпіонат світу. Кваліфікація. Група D. Україна – Фінляндія – 1:1 (Мораес, 80 – Пуккі, 89 (пен.); вилучення: Миколенко, 88 (У)), Казах­стан – Франція – 0:2.
Турнірне становище після двох матчів: Франція – 4, Фінляндія, Україна – 2, Боснія – 1 (1 матч), Казахстан – 0 (1).