Україна вивчає європейський досвід онлайн-голосування на виборах
Українська влада досліджує європейський досвід у сфері виборчого права, включно з електронним голосуванням. Особливу увагу приділяють питанням ІТ-безпеки та технічної реалізації. >>
Лідер перегонів.
Довготривала епопея з виборами ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка нарешті скінчилася в другому турі перевиборів 24 березня: проректор із науково-педагогічної роботи, кандидат філософських наук, професор Володимир Бугров став переможцем виснажливих «перегонів».
За професора Бугрова проголосували 74,31% від загальної явки виборців, це — 1 тис. 944 голоси.
А другий кандидат на престижне крісло очільника КНУ, професор кафедри фінансів цього ж університету Олександр Рожко, набрав лишень 20,45% (535 людей, що прийшли на вибори, його підтримали).
Як повідомили представники виборчої комісії, загальна явка виборців становила 2 тис. 616 осіб, тобто лише 63,2% від заявленої кількості в 4 тис. 139 особи.
Напередодні останнього «бою» пан Бугров так аргументував виборцям необхідність проголосувати саме за нього: «Інколи говорять, що ректор має бути науковцем чи таке інше, але ні.
Ректор повинен бути управлінцем: він повинен знати, як розподіляти повноваження, делегувати їх. Друга якість — патріотизм. Третя — чесність. Я вважаю для себе абсолютно некоректним, коли людина неакадемічним шляхом отримує кошти з університету. Ми повинні створити умови, щоб кожен представник університету (викладач, співробітник, науковець, студент) мав можливість чесно заробляти».
Додамо, що новоспеченому ректору КНУ — 54 роки, 29 із яких пан Бугров працює в системі освіти. Він — автор понад 100 наукових та навчально-методичних праць.
Згідно з декларацією за 2019 рік, Бугров має: автомобіль Mitsubishi Outlander 2016 року випуску; майже 245 тисяч гривень, 700 доларів та 188 євро на банківських рахунках; 50 тисяч гривень, 5 тисяч доларів, 4 тисячі євро, тисячу британських фунтів та 320 швейцарських франків готівкою, а ось власної нерухомості, згідно з поданим ним документом, не має.
Нагадаємо, що перші вибори ректора КНУ імені Тараса Шевченка відбулися 25 листопада 2020 року. У першому турі жоден із десяти кандидатів не набрав необхідної кількості голосів.
У другий тур 4 грудня пройшли проректор із науково-педагогічної роботи КНУ Володимир Бугров та директор науково-навчального «Інституту геології» КНУ Сергій Вижва. Оскільки жоден із цих кандидатів не набрав понад 50%, було вирішено провести нові вибори.
У першому турі нових виборів, який відбувся 17 березня, за крісло ректора змагалися шість кандидатів.
Серед них — доктор психологічних наук, професор Сергій Болтівець, кандидат філософських наук, професор Володимир Бугров, доктор геологічних наук, професор Сергій Вижва, доктор історичних наук, професор Володимир Литвин, а також доктор економічних наук, професор Олександр Рожко та доктор соціологічних наук, доцент Ірина Чудовська. У другий тур пройшли кандидат філософських наук, професор Володимир Бугров (44,04%) та доктор економічних наук, професор Олександр Рожко (15,2%).
Зауважимо, що одразу після поразки 17 березня у змаганнях за крісло ректора КНУ відомий одіозний претендент, колишній голова адміністрації президента та Верховної Ради України, Володимир Литвин вийшов із наглядової ради університету Шевченка.
При цьому він невдоволено заявив, що тепер йому не дозволять навіть наближатися до університету, й висловив сподівання, що «колективу вистачить волі, аби протистояти неминучому сповзанню університету в сіру зону».
Українська влада досліджує європейський досвід у сфері виборчого права, включно з електронним голосуванням. Особливу увагу приділяють питанням ІТ-безпеки та технічної реалізації. >>
Міхаїла Кавелашвілі обрала президентом Виборча колегія Грузії, абсолютну більшість якої становить провладна партія «Грузинська мрія», >>
У суботу, 14 грудня, в грузинському парламенті починають процедуру президентських виборів, вперше через Колегію виборників, які чинна президентка та опозиція не вважають легітимними. >>
Один із способів подолання освітніх втрат, який передбачає надання учням додаткового року навчання в тому самому класі запропонувала освітній омбудсмен Надія Ліщик. >>
Міністерство закордонних справ України висловлює солідарність із Румунією на тлі безпрецедентної гібридної атаки Росії проти румунської демократії, про яку свідчать розсекречені цього тижня румунською владою дані. >>
У Міноборони України готують документи, аби звільнити генерал-лейтенанта Павла Ткачука з посади начальника львівської Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. >>