Чому багатіють наші олігархи? Факти та маніпуляції

Нещодавно журнал «Форбс Україна» оприлюднив п’ятірку українських олігархів, які суттєво збільшили свої статки.

За їх підрахунками, статки найбагатшої людини України Ріната Ахметова зросли з 2,8 до 7,6 мільярда доларів. На другому місці Віктор Пінчук, кошти якого зросли з 1,4 мільярда до 2,5 мільярда доларів.

Третій — Костянтин Жеваго, який збільшив власне майно з 1,1 мільярда до 2,1 мільярда доларів. Також до переліку потрапили Ігор Коломойський (1,8 мільярда), Геннадій Боголюбов (1,7 мільярда), Петро Порошенко (1,6 мільярда) та Вадим Новинський (1,4 мільярда).

Цей перелік викликав хвилю інсинуацій у вітчизняних ЗМІ та соціальних мережах, з’явилися й конспірати вні теорії на тему, завдяки чому ці люди зуміли наростити своє багатство? Втім, як вважає економічний експерт Борис Кушнірук, подібні рейтинги — більше маніпуляції, ніж серйозний аналіз.

«Наші та іноземні ЗМІ, наводячи інформацію про розмір статків цих дуже багатих людей, не пояснюють методику розрахунку. А саме розуміння цієї методики дозволяє краще усвідомлювати, що відбувається, — написав експерт.

— Насправді, коли ми бачимо регулярні повідомлення, що в Ілона Маска, Білла Гейтса, Джеффа Безоса чи у якихось інших мільярдерів на мільярди, інколи навіть на десятки мільярдів доларів збільшився чи зменшився рівень статків, бо на фондових біржах ціна їхніх акцій зменшилася чи зросла, то це насправді у переважній частині випадків зовсім ні про що не свідчить. У реальності, в них є ті самі активи, які були й раніше. Говорити про їх зміну доцільно лише тоді, коли вони фізично їх продають».

Те саме, на думку Кушнірука, стосується й українських мільярдерів та мультимільйонерів.

«Оціночний розмір їхніх статків значною мірою залежить від процесів, які відбуваються на зовнішніх ринках. Якщо зростає попит і ціна на сировинну продукцію, тоді зростає й оцінка статків більшості з них. І навпаки, якщо попит і ціна на сировинні види продукції на зовнішніх ринках падають, то й оцінка вартості їхніх активів знижується, — каже він.

Трохи відмінна ситуація у тих мільярдерів та мультимільйонерів, у яких ринок збуту продукції їхніх компаній значною мірою є у межах України.

Так, наприклад, статки Порошенка, особливо в частині ключового активу — кондитерської компанії «Рошен» — значною мірою залежать від доходів населення. Їхнє зростання стимулює загальний споживчий попит, у тому числі на кондитерську продукцію, відповідно, зростають доходи і оціночна вартість компанії «Рошен».

За словами експерта, відмінність тих чи інших українських мільярдерів та мультимільйонерів значною мірою залежить від того, яким бізнесом вони займаються.

«Якщо переважна частина чи взагалі весь бізнес пов’язаний із виробництвом та експортом сировини та напівфабрикатів, тоді такі бізнесмени цілком цинічно зацікавлені в курсовому знеціненні гривні та падінні доходів населення. Бо це знижує їхні витрати на фактори виробництва в межах країни, насамперед на робочу силу, а натомість експортні валютні доходи у гривневому еквіваленті зростають. І навпаки — ті бізнесмени, ринок збуту продукції яких переважно перебуває в межах країни, кревно зацікавлені у зростанні добробуту населення та розвитку економіки. Бо саме це сприяє збільшенню попиту на їхню продукцію, відповідно, зро­стають їхні доходи та оціночна вартість їхніх компаній», — резюмував він і додав, що українські мільярдери та мультимільйонери заробляють також на так званій владній ренті.

Це коли вони, завдячуючи своєму впливу на політиків та держчиновників, мають можливість отримувати якісь природні ресурси чи товари та послуги державних підприємств за заниженою ціною.