«Чорна» рулетка: Зе-влада хоче суттєво здешевити ліцензії для грального бізнесу

Держава Україна не так давно вирішила легалізувати гральний бізнес, пояснивши це необхідністю наповнення державного бюджету.

І аргументувала: цей бізнес, який займається не особливо суспільно важливою працею, а навіть навпаки, платитиме суспільству великі кошти за дозвіл займатися цим видом діяльності.

Але доволі швидко влада передумала і зараз намагається суттєво знизити розмір ліцензій.

Як допускають експерти галузі, йтиметься про фактичне запровадження «чорного» оподаткування галузі, яке, втім, існувало і раніше: гральний бізнес платитиме за свою діяльність не в державну касу, а «смотрящим» від влади. Ці ж кошти можна буде використати для багатьох «потрібних» справ, — наприклад, для фінансування виборів.

Нещодавно керівник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив: «Видано перші три ліцензії представникам грального бізнесу на суму 70 мільйонів гривень».

Зараз сума надхо­джень держави від цього виду бізнесу зросла втричі і з початку нинішнього року становить понад 201 млн грн.

За даними Держказначей­ства, торік дохід від податків, сплачених компаніями-організаторами державних лотерей, становив майже 52 млн гривень, а станом на 16 березня нинішнього року ця сума становить уже понад 14 млн гривень.

Торік податки на дохід та на прибуток від підприємств, які займаються лотереями, належали до загального фонду державного бюджету, а цьогоріч їх віднесли до доходів спецфонду.

Всього ж у Державному бюджеті-2021 заплановано від плати за ліцензії за азартні ігри отримати 7,4 млрд грн, які повністю підуть до спецфонду держбюджету.

Ці гроші мали піти в тому числі й на соціально-економічний розвиток округів — обіцяні депутатами ремонти місцевих доріг, сільських амбулаторій та шкіл. Але цілком може статися, що громадяни України цих коштів не дорахуються.

Адже, як відомо, у профільному комітеті Верховної Ради запропонували підтримати у другому читанні законопроєкт № 2713-д, який передбачає зниження ставок оподаткування для організаторів азартних ігор та лотерей. Якщо Рада проголосує за нову редакцію закону №2713-д, від цих планів доведеться відмовитися — грошей не буде.

Документ передбачає встановлення ставки податку на дохід, тобто валовий ігровий дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор казино в мережі інтернет та ігор у покер у мережі інтернет, в розмірі 10%. При цьому ставка податку для букмекерів і казино буде знижена з 18% до 10% від доходу.

Також цей законопроєкт пропонує вилучити необхідність оподаткування виграшів у сумі до 50 тис. грн уже з боку фізичних осіб, при цьому 90% доходу від лотерей буде отримувати приватний організатор, і лише 10% — держава.

Свою точку зору ініціатори законопроєкту пояснюють тим, що, мовляв, у жодній іншій державі немає такої високої вартості ліцензії для казино, яка погоджена у вітчизняному законі про гральний бізнес: 2 млн доларів за рік для Києва і 1 млн — для інших регіонів.

Також погоджена раніше щорічна плата за онлайн-казино у сумі 200 тис. доларів є однією з найвищих у Європі, де ставка GGR (валовий ігровий дохід) становить 15%.

При цьому автори законопроєкту стверджують: навіть така ставка, про яку йдеться, була встановлена вже тоді, коли ринок став на ноги. А до цього використовували стимулювальну ставку в 5-7%.

Наприклад, у Болгарії ставка податку GGR до 2013 року була 7%, і тільки після того, як галузь розвинулась, ставку податку збільшили до 15%.

Опоненти ж чинної влади стверджують: сам керівник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев раніше був власником акцій лотерейного оператора МСЛ і свого часу в інтерв’ю ЗМІ визнавав у себе наявність конфлікту інтересів у питанні грального бізнесу.

«Мої погляди на гральний бізнес сформувалися від імені одного з гравців ринку. Власне, тому в Зе-команді я утримуюся від участі в роботі над законопроєктом про гральний бізнес. У мене залишається певний конфлікт інтересів, який я не приховую», — казав раніше політик, але потім від цих слів відмовився.

Цілком можливо, що цей «конфлікт» влада намагатиметься використати у своїх інтересах.