У бойові бригади на закупівлю дронів спрямували 1,89 млрд грн
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
Після багатьох років зростання обсяг міжнародних поставок озброєнь нарешті стабілізувався.
Про це йдеться в доповіді Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Зниження експорту багато в чому пояснюється розвитком виробництва озброєнь у країнах-імпортерах, стверджується в доповіді. Головними імпортерами при цьому залишаються держави Близького Сходу.
У 2016—2020 роках (в доповіді SIPRI порівнюються дані за п’ятиріччя) обсяг міжнародних поставок основних видів звичайних озброєнь залишився на тому ж рівні, що і в 2011—2015 рр. Подібна стабілізація фiксується вперше з часів закінчення холодної війни.
Тоді як поставки зi США, Франції та Німеччини продовжували зростати, різко знизився експорт зброї з Росії та Китаю.
Згідно з опублікованими даними, переважна більшість зброї надходить на Близький Схід, де імпорт зріс на 25%. Найбільшим покупцем є Саудівська Аравія (+ 61%), за нею йдуть Єгипет (+ 136%) і Катар. Незважаючи на стабілізацію обсягу міжнародних поставок зброї, він залишається близьким до найвищого рівня з моменту закінчення холодної війни.
У минулу п’ятирічку США залишалися найбільшим експортером озброєнь у світі. Їхня частка у світовому обсязі експорту зброї зросла і досягла 37%. Майже половина (47%) поставок припадала на країни Близького Сходу, в тому числі 24% — на Саудівську Аравію.
Росія залишається другим за величиною експортером зброї, її частка у світовому експорті становила 20%. Однак російський експорт знизився на 22%, насамперед за рахунок зменшення імпорту з боку Індії (на 33%).
При цьому Росія істотно збільшила поставки зброї до Китаю, Алжиру та Єгипту, але це не компенсувало втрати від зниження продажів в Індію. У 2016—2020 роках Росія поставила 30% озброєнь країнам Африки на південь від Сахари (20% було поставлено Китаєм, 9,5% Францією і 5,4% США).
Третє, четверте і п’яте місця за обсягом експорту зайняли, відповідно, Франція, Німеччина і Китай.
Експорт iз Франції збільшився на 44% в порівнянні з попередньою п’ятирічкою, а частка Франції у світовому обсязі експорту озброєнь склала 8,2%. 59% французького експорту озброєнь припало на Індію, Єгипет і Катар. Німеччина є експортером 5,5% світового обсягу озброєнь, її частка теж зросла. Частка Китаю склала 5,2%, і вона є нижчою, ніж у попередні п’ять років.
Експерти SIPRI стверджують, що зниження часток Росії і Китаю, а також загальна стабілізація експорту основних озброєнь пояснюється розвитком виробництва озброєнь у країнах-імпортерах.
Так, імпорт зброї до Туреччини впав на 59% через припинення поставок американських бойових літаків F-35 у 2019 році після того, як Туреччина імпортувала російські системи ППО С-400.
Однак Туреччина одночасно збільшила власне виробництво озброєнь, щоб зменшити свою залежність від імпорту. Швидкими темпами розвивається виробництво і в Індії, від чого і постраждав російський експорт.
Ізраїльський експорт озброєнь за останні п’ять років був на 59% вищим, ніж у 2011—2015 роках. На Ізраїль припадало 3% загальносвітового експорту.
Україна, яка ще на початку цього століття посідала п’яте місце у світовому експорті зброї за рахунок бездумного розпродажу арсеналів, які залишилися від Радянського Союзу, за останні десять років знизила експорт на 68% і тепер займає у списку SIPRI 12 місце.
Її частка у світовій торгівлі зброєю в період iз 2016-го по 2020 роки становить 0,6 відсотка, тодi як у період iз 2011-го по 2015 рік ця частка становила 2,6 відсотка.
Найбільшими експортерами зброї з України, за даними доповіді SIPRI, є Китай (на який припадає 36 відсотків експорту), Росія (20 відсотків) і Таїланд (17 відсотків).
Нагадаємо, що Росія, попри конфлікт з Україною, вже не вперше потрапляє у список найбільших клієнтів української оборонки, за даними SIPRI. У попередні роки після публікації таких звітів українські посадовці стверджували, що Україна не співпрацює з «державою-агресором».
Білорусь також залишається експортером зброї, проте її продажі впали на 34%. З Білорусі зброя йде до В’єтнаму, Сербії і Судану.
При цьому 99% озброєнь за останню п’ятирічку Білорусь сама отримала з Росії. Вірменія і Азербайджан нарощували свій військовий потенціал за рахунок імпорту. На Росію припало 94% вірменського імпорту озброєнь, а на Ізраїль — 64% азербайджанського.
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
Володимир Зеленський 10 грудня розповів про випробування нової ракети вітчизняного виробництва «Рута». >>
Друга партія літаків F-16 від Данії вже прибула в Україну. >>
45% загальної вартості контрактів, або 128,6 млрд грн при загальному бюджеті 284,96 млрд грн, Державне підприємство «Агенція оборонних закупівель» віддала спецімпортерам, які фактично є посередниками та здійснюють значну частину власних закупівель також у посередників. >>
Державне підприємство «Агенція оборонних закупівель» (АОЗ), яке відповідає за забезпечення українських військових, знову опинилося у центрі скандалу. >>
Під час візиту до Брюсселя, 3 грудня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідає штаб-квартиру НАТО та візьме участь у міністерському засіданні Ради Україна-НАТО. >>