І уявити не могли: через низький врожай Україна збільшує імпорт зернових із Білорусі

Україна, яка традиційно вважається одним iз найбільших світових експортерів збіжжя, зараз стає потужним... імпортером.

Так, за даними аналітиків, за останній час імпорт пшениці в Україні виріс у сім разів.

Тим часом урожай нинішнього року обіцяє бути високим, і цей факт трохи послаблює можливі негативні наслідки дефіциту збіжжя для вітчизняної харчової промисловості.

Сусіди нас нагодують

Торік українські аграрії, зібравши далеко не найвищий урожай зернових у своїй історії — 65,5 млн тонн, вирішили не обмежувати експорт свого зерна, і тепер, як наслідок, країна істотно збільшила імпорт пшениці.

Зернові переважно закуповують у Білорусі, яка останніми роками стала своєрідним продовольчим хабом між європейськими країнами та Російською Федерацією. А нещодавно до переліку країн, зацікавлених у продовольчих обмінах iз Мінськом, додалася і наша дер­жава.

Так, згідно з даними митної служби України, в період iз липня по січень нинішнього сезону в країну було імпортовано 14,5 тис. тонн зернових на суму 118,6 млн грн.

Це в сім разів перевищує показник аналогічного періоду попереднього сезону, коли ми придбали 2,1 тис. тонн збіжжя. Також показник у 6,6 раза перевищує підсумок усього 2019—2020 маркетингового року, коли Україна придбала 2,2 тис. тонн пшениці.

На думку експертів, таке зростання закупівель переважно обумовлене істотним підвищенням внутрішніх цін на пшеницю в Україні. Із цього обсягу близько 93%, або 13,4 тис. тонн в абсолютних цифрах, було придбано в Білорусі на суму 70,9 млн грн.

Трапилося це в період iз жовтня 2020 року по січень 2021-го. Тож середня розрахункова вартість тонни зернової становила 5 тис. 278 грн. Водночас середня ціна попиту на продовольчу пшеницю 3-го класу на внутрішньому ринку України зросла з 6 тис. 950 гривень за тонну до 8 тис. 900 гривень за тонну.

Раніше, як відомо, Міні­стерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України погодило з учасниками зернового ринку обсяги експорту пшениці на 2020/21 маркетинговий рік в обсязі 17,5 млн тонн.

Хоча у цей час з урожаєм зернових 2020 року були проблеми. Аномально тепла і безсніжна зима завдала серйозного удару по посівах озимої пшениці та ячменю, внаслідок чого постраждало 95% усього врожаю культур. Для озимих сніг — це «подушка безпеки», волога, запорука нормального розвитку і захист від шкідників.

А його втрата зумовила величезні проблеми для сільського господарства, — в цьому ми переконалися в травні, коли в головних хлібних областях країни — Херсонськiй, Одеськiй, Миколаївськiй — ситуація з озимими була вкрай складною, адже пропало більше половини сходів. Улітку посуха на півдні відступила. Середня врожайність пшениці і ячменю в минулому році була на 30% нижчою, ніж звичайно.

...Тим часом на світових біржах вартість збіжжя падає: під тиском провальних експортних продажів та зменшення тривоги за долю посівів озимини в аграрних районах Американських Рівнин внаслідок потепління. Стрімке зміцнення курсу долара також сприяло зниженню цін. Єгипет, Саудівська Аравія та Алжир також сподіваються на падіння цін.

Погода нам сприяє

Цьогоріч ситуація з урожаєм виглядає значно оптимістичніше. Адже, на думку експертів, велика кількість снігу, яка випала нинішньої зими, є запорукою хорошого врожаю: бо після відлиги земля вбере в себе воду, і згодом цей факт добре вплине на врожай.

«Ця зима, з одного боку, для сільського господарства була доброю, адже не було дуже сильних морозів перед тим, як випав сніг. Тобто земля не промерзла, і тому вона не втратила здатність поглинати воду. І тому, коли буде весняна повінь, то земля у себе все вбере. І це дуже добре, адже буде зволоження ґрунту», — сказав еколог, голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков, додавши, що у нашій державі змінюється клімат, що безпосередньо впливає на урожайність.

«Важливо, що через зміщення кліматичних поясів, через катастрофічне збільшення теплих днів у році зміщуються температурні пояси в країні. Тому разом iз ними зміщується й урожайність, вона зсувається у північному напрямку: там, де ми раніше сіяли кукурудзу, сою, зараз там буде дуже низький показник врожайності цих культур. А ось пшениці в цьому році буде багато, якщо надалі не буде якихось температурних катаклізмів», — стверджує Чистяков.

За його словам, якщо у Карпатах зливи стануть ряснішими, а опади граду почастішають, то степовим регіонам цьогоріч загрожує сильна посуха.

«Також звичними процесами стануть град, шквальні вітри під час дощів, що не дуже природно. Град буде падати у весняний і осінній періоди. Це загрожуватиме не лише врожаю, а й іншій сільськогосподарській діяльності. Згодом ці тенденції тільки посилюватимуться», — резюмував він.

Озимі у безпеці, але підживити варто

За твердженням метеорологів, озимі культури в Україні нині перебувають у стані зимового спокою, загрозливих явищ для перезимівлі їх на території країни не спостерігається.

Як свідчать дані аналітичної довідки про агрометеорологічні умови та стан посівів в Україні, замерзлий ґрунт нівелює негативну дію високого снігового покриву.

Інтенсивне танення верхнього шару снігу за денних температур 5-9°С тепла зумовило утворення снігової кірки товщиною до 10 мм, яка розташована всередині снігового покриву: рослини покриває сніг висотою 5-6 см, вище — снігова кірка і знову сніг висотою до 15 см крупнозернистої структури.

«А тому наразі загроз для озимих зернових немає, однак при подальшому насиченні водою від танення снігу та поверненні морозів може утворитися льодова кірка. У Харківській та Житомирській областях, за даними наукових установ, на полях iз пониженими ділянками рельєфу відмічається утворення льодової кірки, товщина якої становить 1,6 та 4 см, відповідно, а ступінь розповсю­дження — 9 балів. На окремих полях відмічається пошкодження низькими температурами листків озимих культур до 10-20% приблизно на 0,3-0,5 см листової пластини», — зауважують в НААН.

Станом на 22 лютого, після найбільших морозів у другій декаді лютого, запаси цукрів у вузлах кущіння рослин пшениці озимої, за результатами відібраних монолітів науковцями Інституту сільського господарства Степу НААН, у третій декаді вересня були оптимальними і становили 20,8-21,1% на абсолютно суху речовину, а за сівби у середині жовтня — були нижчими і коливалися у межах від 17,1 до 18,5%, в ячменю озимого — 21,4-22,2% та 17,3-17,7% відповідно.

Це сприяло підвищенню здатності рослин протистояти впливу негативних від’ємних температур.

«За результатами аналізів відібраних монолітів науковцями Інституту сільського господарства північного сходу НААН встановлено, що рослини озимих культур мають добру регенераційну здатність при їх відрощуванні.

Ступінь перезимівлі рослин оптимальних строків сівби в середньому за сортами становить 98-99% рослин та 97,2% стебел. На даний час стан рослин озимини оцінюється як задовільний та добрий», — додають науковці.

Таким чином, у подальшому догляд за рослинами у посівах озимих зернових культур базуватиметься на їх фізіологічному стані під час відновлення весняної вегетації, розвитку рослин, перебігу погодних умов, ресурсного забезпечення суб’єктів господарювання.

«Якщо в лютому бувають ранні відлиги і поля звільняються від снігу, можливе проведення підживлення по мерзлоталому ґрунту, але треба пам’ятати, що ранні підживлення можуть призвести до втрати морозостійкості рослин, якщо за тривалим потеплінням настають сильні морози, коли температури падають нижче 12-14°С. Випадків загибелі посівів від повторних весняних морозів буває багато, але в першу чергу гинуть посіви, що підживлені у лютому», — наголошують фахівці.

За словами експертів, най­ефективніше раннє підживлення азотними добривами посівів зі слаборозвиненими рослинами, оскільки азот стимулює додаткове кущіння. Масові підживлення необхідно провести значно пізніше, після підсихання поверхні ґрунту на посівах з добре розвинутими та розкущеними рослинами, які суттєво не страждають від часткового травмування.

Види на врожай

Згідно з попередніми прогнозами міжнародної аграрної організації FAO, цьогоріч обсяги виробництва пшениці у світі виростуть третій рік поспіль і сягнуть нового рекордного рівня в 780 млн тонн.

Експерти очікують, що основний приріст забезпечить ЄС, де площа земель під пшеницю у 2021 році має зрости на 5% у порівнянні з низьким рівнем минулого року. Тож виробництво пшениці в ЄС у 2021 році може зрости майже на 9% і досягти 137 млн тонн.

«Що стосується України, то загалом завдяки сприятливим погодним умовам і достатній кількості снігу, що випав і не дозволив посівам замерзнути, виробництво пшениці у 2021 році може дещо зрости, повернувшись до середніх значень попередніх років», — зазначили аналітики.

Приблизно такої ж думки і вітчизняне профільне міністерство. Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький заявив: цьогорічний врожай зернових в Україні може досягнути рекордного показника 2019 року — 75 млн тонн. При цьому виробництво олійних культур прогнозується на рівні 19,1 млн тонн. 

Кукурудзи планується зібрати 33,2 млн тонн, пшениці — 29,5 млн тонн. Площа під зерновими та олійними сільськогосподарськими культурами цьогоріч становить 24,2 млн га — на 0,3 млн га більше за площі 2020 року.

А ТИМ ЧАСОМ...

Хлібороби і зміна клімату

Реалізація заходів Другого національно-визначеного внеску України у Паризьку хартію, згідно з обговорюваним його проєктом, дасть змогу до 2030 року скоротити парникові викиди агросектору на 14% проти поточного показника.

«За обсягами викидів парникових газів сільське господарство можна прирівняти до енергетики: сукупні викиди від оброблення землі, використання добрив, поводження з гноєм становлять майже 90 млн тонн CO2», — зазначила заступник міністра екології Ірина Ставчук, наголосивши, що реалізація дасть змогу також до 2030 року скоротити викиди від ріллі й пасовищ на 20%.

Також, за її словами, Мінекології завершує розроблення рамкової стратегії з адаптації до зміни клімату та спільно з Міністерством економіки працює над імплементацією нітратної директиви ЄС.

Екологічне відомство також ініціювало разом із колегами з Мінекономіки реформу системи управління зрошувальними системами, а функції формування та реалізації політики в цій сфері вже передано відновленому Мінагрополітики.

При цьому Ставчук уточнила: середньорічна температура в Україні, як і у світі загалом, підвищилася на 1,1%, а протягом наступних 20 років у країні очікується її зростання ще на 0,8-1,1%.

На думку чиновниці, хоча кількість опадів у всіх сценаріях для України зміниться несуттєво, однак посилиться їх перерозподіл протягом року в межах плюс-мінус 20% — зі збільшенням у холодний період і зменшенням у теплий, особливо в липні та серпні, що також є критичним фактором для сільського господарства.

«Тому сьогодні в національній урядовій політиці питанню скорочення викидів від сільського господарства слід приділяти значну увагу в контексті Європейської зеленої угоди і курсу на досягнення кліматичної нейтральності в довгостроковій перспективі», — наголосила Ставчук.