Відверто з екрана та сцени: названо переможців французької кінопремії «Сезар»

Уже 46-та за ліком церемонія вручення головних кінематографічних нагород Франції «Сезар» пройшла з дотриманням суворих карантинних обмежень.

У славетну паризьку концертну залу «Олімпія», розраховану на дві тисячі глядачів, було допущено лише 150 осіб, головним чином з числа кінематографістів, роботи яких претендували на нагороди.

Більшість жартів ведучої церемонії, акторки Марини Фойс були присвячені епідемії коронавірусу, при цьому багато хто з призерів звертався до присутньої в залі Розлін Башло, міністерки культури Франції, із закликами відкрити кінотеатри.

Церемонія вручення призів кіноакадемії Франції завершилася повним тріумфом драматичної комедії «Щасливо залишатися», яку зняв за власним сценарієм режисер Альбер Дюпонтель.

Крім головного призу («Кращий фільм року»), картина була відзначена призами за кращу режисуру, сценарій, кращу роботу оператора і художника-постановника, а також призом молодіжних симпатій — «Сезар ліцеїстів». Актор Ніколя Мар’є, який багато років співпрацює з Дюпонтелем, отримав приз за кращу чоловічу роль другого плану.

Сам Альбер Дюпонтель, чия нелюбов до всякого офіціозу широко відома, на церемонії був відсутній. Призи за нього отримувала його продюсерка Катрін Бозорган, як це було і в 2018 році, коли його історична драма «До побачення там, нагорі» отримала нагороди в п’яти номінаціях.

Драматична комедія «Щасливо залишатися» розповідає історію 43-річної перукарки Сюзі Трапі, яка дізнається, що невиліковно хвора. Дні, що залишилися, вона присвячує тому, щоб відшукати свою єдину дитину, яку народила в 16 років і яку батьки змусили залишити в лікарні.

Допоможуть їй 50-річний Жан-Батист, комп’ютерний геній, якого зовсім не цінують на роботі (його зіграв сам Дюпонтель), і сліпий архіваріус, мсьє Блін, який панічно боїться поліції (роль Ніколя Мар’є, за яку він був премійований).

Альбер Дюпонтель був також номінований на акторський «Сезар», але в підсумку поступився ним Самі Буажіла, котрий зіграв головну роль у фільмі «Син», дія якого розгортається в момент «жасминової революції» в Тунісі.

Кращою акторкою була названа Лор Каламі, героїня якої в легкій сентиментальній комедії «Антуанетта в Севен» вирушає в гірський похід по слідах свого одруженого коханого, причому весь шлях вона проходить удвох з осликом по імені Патрік.

На друге місце за кількістю призів вийшла документальна стрічка Себастьєна Ліфшиця «Дівчата». Фільм претендував на «Сезара» в головній категорії, в яку документальні стрічки потрапляють не так часто, але в результаті отримав приз за кращий режисерський дебют, кращі монтаж і звук.

Легкий сентиментальний комедійний фільм «Що ми говоримо, що ми робимо», що лідирував за кількістю номінацій — в 13 категоріях — удостоївся лише однієї статуетки, її отримала Емілі Декен за кращу жіночу роль другого плану.

Один iз провідних французьких кінорежисерів Франсуа Озон, чий фільм «Літо-85» мав 12 номінацій, укотре пішов з церемонії з порожніми руками. Стрічка Озона розповідає історію підліткового кохання двох юнаків, що закінчилася драмою. Це екранізація книги британського письменника Ейдена Чемберса «Станцюй на моїй могилі», яку режисер прочитав у віці 17 років.

Протягом 37 років роман, за словами Франсуа Озона, визрівав у ньому і став основою його 21-го фільму. Незважаючи на міжнародне визнання і велику кількість номінацій фільми Франсуа Озона досі не отримували жодного «Сезара» французької кіноакадемії, хоча сам він шість разів виборював «Сезар» як найкращий режисер.

А головною сенсацією цьогорічної церемонії стала 57-річна акторка Корінн Масьєро, яка піднялася на сцену, щоб оголосити переможця в категорії «Кращі костюми», а натомість роздяглася догола, щоб показати спину, на якій було написано Rend nous l’art Jean! («Поверніть нам мистецтво, Жан!».

Це каламбур, який звучить як Rends nous l’argent! («Поверніть нам гроші!»), звертаючись таким чином до французького прем’єр-міністра Жана Кастекса щодо підтримки на культурну галузь у часи пандемії.