Дорогу інвестиціям: як можна швидко «підняти» економіку України і що для цього треба

Підсумки «коронавірусного» 2020 року виявилися не такими провальними, як прогнозували раніше.

Так, економіка України обвалилася, але не більше, ніж економіки навіть розвинутіших держав світу.

Втім головне тут — наші подальші перспективи. А вони, на думку міжнародних аналітиків, доволі хороші: цьогоріч ми відновлюватимемося, причому доволі швидко.

Щоправда, тут можливі нюанси. Перший — це наші стосунки з МВФ, другий — корумпованість вітчизняної влади, яка суттєво заважає надходженню до України інвестицій.

Стрімке зростання ВВП?

Валовий внутрішній продукт України після спаду на 4,2% в 2020 році при інфляції 5% цьогоріч зросте на 4,1% при зростанні інфляції до 6,9%. А в наступному році відновлення економіки сповільниться до 3,8% при зниженні інфляції до 5,3%.

«Ми прогнозуємо зростання ВВП на 4,1% в 2021 році завдяки приватному споживанню, зростанню виробництва сільськогосподарської продукції та часткового відновлення інвестицій», — йдеться у звіті міжнародної рейтингової агенції «Фітч», яка підтвердила рейтинг України на рівні «B» зі стабільним прогнозом.

Компанія зазначає, що друга хвиля пандемії коронавірусу виявилася серйознішою, ніж перша, але рівень смертності знижується, — тож агентство передбачає, що нові економічні обмеження запроваджувати не будуть.

Зростання інфляції до 6,1% за підсумками січня «Фітч» пояснює вищими цінами на сировинні товари та енергоносії, ослабленням гривні й підвищенням мінімальної заробітної плати на 20%.

Як передбачають аналітики, Нацбанк відреагує на збільшення інфляції підвищенням облікової ставки на 100 базисних пунктів — до 7%.

Експерти з «Фітч» очікують поступової бюджетної консолідації в 2021—2022 роках, зокрема скорочення дефіциту держбюджету з 5,5% ВВП в 2020 році до 5,1% ВВП в 2021 році і 3,7% ВВП у 2022 році. Проте зазначають: це залежатиме від наявності фінансування і ступеня участі МВФ.

А тут не все так гладко. На думку експертів, існує значний ризик для завершення програми «стенд-бай», зокрема парламенту буде непросто схвалити законодавство про боротьбу з корупцією і судову реформу. На думку агентства, Україна таки скасує грудневе тимчасове обмеження цін на газ — ще одну вимогу програми співпраці з Фондом.

Також «Фітч» вважає, що після зростання прямого держборгу України в 2020 році на 11,2 відсот­кового пункта — до 55,6% ВВП (62,8% з урахуванням держгарантій) він стабілізується на рівні 54% ВВП в 2021—2022 рр.

«Фітч» додає, що за показниками держборгу Україна в цілому відповідає середнім значенням для країн із рейтингом «B».

Не критичні у нас справи і з платіжним балансом: Україна, на думку експертів, виявилася стійкою до шоку, спричиненого коронавірусом, а її міжнародні резерви зросли до 28,8 млрд доларів у січні 2021 року із 27 млрд доларів у лютому 2020 року.

«Зафіксовано значне поліпшення умов торгівлі, різке скорочення імпорту, і статистичні зміни привели до збільшення сальдо рахунку поточних операцій у 2020 році на 7 відсоткових пунктів до профіциту в 4,4% ВВП, компенсуючи відтік капіталу з приватного сектору», — констатують експерти.

Цьогоріч, утім, ми знову матимемо дефіцит рахунку поточних операцій, однак у розмірі всього 0,3% ВВП, який зросте до 1,2% у 2022 році через відновлення внутрішнього попиту і менш сприятливих умов торгівлі. Але це буде компенсовано вищим припливом прямих і портфельних іноземних інвестицій, а також депозитів в іноземній валюті.

Наближаємося до 2013 року...

Приблизно такої ж думки й інші експерти. Зокрема, нещодавно інвестиційна компанія «Драгон Кепітал» поліпшила прогноз зростання ВВП України на 2021 рік. Як повідомив генеральний директор компанії Томаш Фіала, економіка країни має зрости на 5,3%.

«Ми зробили апгрейд ВВП. Якщо уряд передбачає 4,6% зростання, то ми очікуємо 5,3%. Курс гривні ми очікуємо на кінець року на рівні 28 гривень за долар, середній курс — 27,2 гривні за долар», — заявив Фіала, зазначивши, що курс долара залишається стабільним.

Також, на його думку, прогнозовані розміри номінального ВВП — 171 млрд доларів — можна порівняти з показниками 2013 року, коли Україна втратила частину території та економіки як наслідок російської агресії. Щоправда, «Драгон Кепітал» дещо песимістичніше ставиться до показника інфляції в Україні, вважаючи, що цьогоріч він становитиме 6,5%. Дефіцит бюджету в 2021 році буде на рівні 5,2%.

Цьогорічний результат падіння економіки на рівні 4% Томаш Фіала вважає напрочуд позитивним.

«Це один із кращих результатів у Європі. Загалом цифри щодо Єврозони — мінус 6,8% за минулий рік. Якщо справдиться наш прогноз, то вже в IV кварталі 2020 року ми досягли рівня IV кварталу 2019 року, тому ми вже повернулися на доковідний рівень ВВП», — наголосив експерт Фіала.

Таку ж думку висловив виконавчий директор компанії «CASE Україна» Дмитро Боярчук. «Економіка України якщо й постраждала через коронавірус, то незначно, — ВВП у 2020 році скоротився лише на 4,1%.

Проте нині у країни є шанс на бурхливе економічне зростання», — заявив він, додавши, що для України такий результат узагалі важко вважати критично кризовим показником.

«Падіння ж відбулося через зниження інвестиційного попиту, бо в кризу ніхто не інвестує. Ефект низької порівняльної бази проявлятиметься у 2021 році, проте казати, що економічне зростання «вистрелить», поки зарано», — продовжує Боярчук.

За його словами, зростання економіки країни цьогоріч залежатиме від урожаю зернових, від цін на металопродукцію у світі, а також від впровадження реформ, що, у свою чергу, є сигналом для інвесторів, які сьогодні вкладають гроші лише в державні зобов’язання та майже не інвестують в українське виробництво.

«Наразі шанс на бурхливе зростання є: якщо вдасться виростити хороший урожай, якщо ціни на наш експорт ростимуть швидше, аніж ціни на імпорт, якщо Україна зробить так, щоб інвестори вкладали у виробництво, а не в державні борги», — підсумував Боярчук.

Інвестиції: втрати і перспективи

Тим часом Державна служба статистики підрахувала, що за минулий рік в економіку України було залучено 419,84 млрд грн капітальних інвестицій, що на 28,2% менше, ніж за 2019 рік. Позаторік ми, навпаки, мали зростання: в 2019 році в економіку України було залучено 584,45 млрд грн капітальних інвестицій, що на 11,0% більше, ніж у 2018 році.

Зокрема, у промисловість у минулому році було залучено 153,32 млрд грн, — на 33,9% менше, ніж торік. У будівництво — 37,98 млрд грн, — на 36,4% менше, у сільське, лісове та рибне господарство — 36,44 млрд грн, — на 34% менше.

При цьому інвестиції у машини, обладнання та інвентар становили 31,5% від загальної суми капітальних інвестицій в економіку України за 2020 рік, у інженерні споруди — 27%, у нежитлові будівлі — 15,3%, у транспортні засоби — 8,9%, у житлові будівлі — 8,7%, у програмне забезпечення та бази даних — 2,5%.
Власні кошти підприємств та організацій становили 66,5% від загального обсягу капітальних інвестицій, які були залучені у 2020 році; кошти місцевих бюджетів — 10,4%; кошти державного бюджету — 8,7%; кредити банків та інші позики — 6,7%.

Утім, влада сподівається, що вже у нинішньому році ситуація зміниться кардинально і переформатування глобальних мереж постачання після пандемії Ковід-19 принесе більше інвестицій нашій виснаженій економіці.

«Азія була головним місцем виробництва у світі. Але через коронавірус стало зрозуміло, що довгі ланцюги постачання можуть вплинути на ефективність контрактів. Цей факт наносить Україну на мапу для європейських інвесторів», — заявив виконавчий директор державної агенції UkraineInvest Сергій Цівкач, додавши, що процес перенесення виробництва географічно ближче називають «нір-шорінгом».

Це стало гарячою темою обговорень у колі світового бізнесу. Оскільки компанії намагаються уникнути повторення труднощів, які виникли під час пандемії, коли коронавірус поширився на всій планеті.

Розірвані ланцюги постачання можуть підштовхнути виробників розмістити свої запасні потужності у Східній Європі. Україна ж користується своїм вигідним положенням між Азією і Євросоюзом. Утім, корупція і погане управління часто стають факторами, які стримують прямі іноземні інвестиції.

За словами Цівкача, було залучено понад 600 мільйонів доларів інвестицій у 2020 році, а цьогоріч, як він сподівається, ми отримаємо капіталовкладення на ще 7,7 мільярда доларів.

Йдеться про 1,1 мільярд доларів інвестицій від канадської компанії Black Iron Inc у гірничодобувні й обробні можливості, 200 млн доларів компанії Kronospan у новий комплекс. Також бельгійський виробник матраців і тканин Monks International і меблева компанія з Данії Hjort Knudsen теж будують свої заводи у нашій країні.

Україна також намагається привабити інвестиції в енергетику, зокрема у видобуток природного газу. Про це вже заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Країна, за його словами, працює над запровадженням прозорого регулювання для галузі, в якій вона також хоче зміцнити зв’язки з Євросоюзом.

Неурядові експерти ставляться до таких перспектив скептичніше. Як заявив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, аби відновити приватні інвестиції та інвестиційний попит, Україні треба підвищити мінімальну зарплату, скасувати карантинні обмеження, а також продовжити співпрацю з МВФ.

«Загалом споживчий попит в Україні не був настільки стиснутим, індекс фізичного обсягу роздрібної торгівлі 2020 року зріс на 8%. Водночас суттєво скоротилися приватні інвестиції та інвестиційний попит. Але для їх відновлення потрібно не лише зняти карантинні обмеження та підвищити мінімальну зарплату, що підштовхнуло б споживчий попит. Потрібно відновити співпрацю з МВФ, показавши справжню волю влади до очищення судової системи та боротьби з корупцією, яка збільшує інвестиційні ризики. Це також дозволить гарантувати макроекономічну стабільність — іншу передумову зростання інвестицій», — розповів експерт.

А ТИМ ЧАСОМ...

Дочекатися літа?
Українська влада, хоча й сама загнала свої перемовини з Міжнародним валютним фондом у глухий кут, проте сподівається, що наша співпраця буде розморожена.

Як заявив радник президента Володимира Зеленського Олег Устенко, програма співпраці України з Міжнародним валютним фондом не припинена після того, як місія Фонду не ухвалила рішення про кредитний транш. Сторони ведуть переговори.

«Як сказав президент, ми очікуємо траншу МВФ у цьому році. Програма у нас розрахована на 5 млрд доларів, 2,1 млрд ми отримали. І тут не проблема в тому, що нам потрібно виконати або не потрібно. Завдання в тому, що те, що прописано в програмі співпраці з МВФ, — це ж прописано і в програмі самого президента Зеленського: реформа судової системи, боротьба з корупцією і так далі, — заявив Устенко.

— Як ми розуміємо, в офісі президента виникли проблеми навіть не технічного характеру, а логістичного, через те, що ти не можеш просто взяти і змінити українське законодавство. Щоб його міняти, скажімо щодо судової системи, президент проводив багато зустрічей, говорив з експертами, це займало багато часу. Але програма йде. Як тільки будуть проголосовані ініціативи президента, ми можемо сказати, що з нашого боку ми виконали те, що обіцяли виконати не тільки МВФ, а й українському суспільству. Ми не робимо це для когось».

Раніше радник ОПУ Тимофій Милованов розповів, що українська влада сподівається досягти домовленостей з Міжнародним валютним фондом про отримання нового траншу кредиту на початку літа.