Звільнив «вовків»: президент Туреччини хоче перемогти на виборах за допомогою босів мафії

Туреччина ризикує перетворитися на мафіозну державу після виборчої «коронавірусної» амністії, що торкнулася багатьох чiльних представників організованої злочинності, пишуть західні ЗМІ, зокрема британська газета «Гардіан» та агенція «Рейтер».

Особливу увагу заслуговує бос мафії Алааттін Чакиджі, лояльний партнерам Реджепа Тайіпа Ердогана в парламенті й загрозливий для  турецької опозиції.

За експертною оцінкою, мафіозі виступають кумирами для правого електорату, необхідного президентові для утримання своїх позицій.

Особливо це важливо напередодні нових парламентських виборів.

Туреччина стикається зі зміною політичного клімату на тлі реабілітації представників мафіозних угруповань, зокрема сумнозвісного боса мафії Алааттіна Чакиджі, зазначає «Гардіан».

За версією оглядачів видання, зростаюча популярність колишніх злочинців, пов’язаних iз Партією націоналістичного руху (ПНР), що входить у правлячу коаліцію, викликає серйозне запитання, чи може Туреччина перетворитися на справжню мафіозну державу.

Побоювання видання здебільшого продиктовані так званою «коронавірусною» амністією, в ході якої багато мафіозних босів отримали свободу. Чакиджі відомий своїми дружніми стосунками з лідером ПНР Девлетом Бахчелі.

Обидва отримали популярність у Туреччині як члени ультрарадикального воєнізованого угруповання «Сірі вовки», забороненого в країні в 1980-х роках.

Організація була замішана в низці політичних убивств і викрадень людей на турецькій території і за її межами.

Однією iз найгучніших справ «Сірих вовків» став замах на Папу Римського Івана Павла II на площі Святого Петра у Ватикані в 1981 році. Його представники досі проявляють активність в Європі, за що в минулому році організація потрапила під заборону у Франції.

Самого Чакиджі вважають причетним до 41 політичного вбивства, з 2004 року він відбував термін у турецькій в’язниці за замовлення вбивства своєї колишньої дружини, яка була застрелена кілером на очах їхнього малолітнього сина.

Турецька амністія багато в чому стала досить вибірковою, оскільки ніяк не торкнулася політичних в’язнів, журналістів або правозахисників. У результаті рішення правлячої коаліції зазнало критики з боку лідера найбільшої опозиційної «Республіканської народної партії» (РНП) Кемаля Киличдароглу.

«Ви перестанете випускати на свободу лідерів мафії, торговців наркотиками і садити в тюрму політичних дисидентів?» — звернувся він безпосередньо до Ердогана на засіданні парламенту.

З точки зору професора аспірантури ВМС США в Каліфорнії, автора книг про турецьку організовану злочиннiсть Райана Гінгераса, вихід на свободу таких мафіозі, як Чакиджі, свiдчить про те, що в Туреччині розвивається нове політичне середовище, оскільки персонажі з заплямованою репутацією стають ідолами для правих, і тепер вони звільнені від своїх злочинів у минулому.

Дострокові парламентські вибори можуть відбутися в Туреччині у червні цього року (замість 2023 року) з огляду на зростання бідності в країні та пандемію коронавірусу.