України замало: рф пригрозила вгатити по Польщі
Відкриття у Польщі бази протиракетної оборони США в Міністерстві закордонних справ росії назвали провокацією та пригрозили потенційним ударом по ній. >>
Ситуація на фронті неспокійна. У зоні бойових дій на Донбасі 27 лютого боєць ВСУ Руслан Макогон iз Хмельниччини підірвався на міні ПОМ-2 й отримав осколкові поранення.
Військовослужбовця доправлено до військового шпиталю Харкова — він переніс операцію й прийшов до тями, але попереду в Руслана ще одна операція.
В останній день зими окупанти сім разів порушили режим припинення вогню. Так, неподалік населеного пункту Пищевик російсько-окупаційні війська відкривали прицільний вогонь зі 120-мiлiметрових мінометів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, стрілецької та снайперської зброї.
Внаслідок обстрілів противника загинув один український воїн. Командування операції Об’єднаних сил висловлює щирі та глибокі співчуття родині загиблого воїна.
У районі населених пунктів Широкине та Водяне, що на Приазов’ї, окупанти вели вогонь iз гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.
На цьому ж напрямку було зафіксовано проліт ворожого БПЛА з перетином лінії розмежування, який вчасно було подавлено засобами РЕБ. Також поблизу Верхньоторецька окупанти здійснили кілька пострілів з автоматичних станкових гранатометів.
У відповідь на обстріли противника наші воїни відкривали вогонь.
Основною метою дій окупантів залишалось провокування ЗСУ на відкриття вогню у відповідь iз подальшим звинуваченням у порушенні режиму припинення вогню.
У кількох випадках противник обстрілював наші позиції одночасно з запитом на тишу начебто через обстріл iз боку ЗСУ. За всіма фактами зафіксованих порушень УС СЦКК вживали заходiв реагування в межах координаційного механізму через СММ ОБСЄ.
Станом на 7-му годину ранку 1 березня було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню: неподалік Павлополя збройні формування РФ вели прицільний вогонь з автоматичних станкових та станкових протитанкових гранатометів. На такі дії противника наші захисники відкривали вогонь у відповідь.
Як повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький, «на територію України зараз дуже активно заходять снайперські групи збройних сил Росії, ФСБ, інших силових структур.
Це близько 50 осіб, які постійно перебувають на нашій території для того, щоб відпрацьовувати найбільш важливі завдання і, крім того, підвищувати свій бойовий досвід iз застосування снайперського озброєння в сучасних конфліктах».
Вражають цифри, нещодавно оприлюднені українським МЗС: країна-агресор розмістила на Донбасі 450 танків, 834 броньованi машини і 663 артилерійськi системи і не менше 30 тис. російських військових.
У свою чергу цими днями головнокомандувач Збройних сил країни Руслан Хомчак заявив:
«Що стосується наступальних дій, то ще минулого року ми розпочали й продовжуємо зараз підготовку всіх бойових військових частин до наступальних дій на урбанізованій місцевості». За його словами, це потрібно, щоб бути готовими до будь-якого розвитку ситуації.
Відкриття у Польщі бази протиракетної оборони США в Міністерстві закордонних справ росії назвали провокацією та пригрозили потенційним ударом по ній. >>
Через загрозу атаки дронів російське відомство цивільної авіації тимчасово закривало аеропорт Волгограда, а в Ростовській області заявили про влучання в один із «промислових об’єктів». >>
У Бєлгородській області рф українські сили атакували завод, який серед іншого виготовляє вантажні дрони для російської армії, також був приліт в арсенал зброї в Новгородській області рф, >>
Сьогодні, 19 листопада, біснуватий правитель рф володимир путін своїм указом затвердив оновлену ядерну доктрину Росії, невдовзі після того, як Білий дім дозволив Україні бити углиб РФ. Умовою застосування ядерної зброї названо "старт балістичних ракет". >>
Сили оборони в ніч на 19 листопада уразили арсенал матеріально-технічного забезпечення російських військ у районі міста Карачев Брянської області. >>
Обласний суд Ростова ухвалив незаконний вирок двом громадянам України у справі про шпигунство. Максим Махно та Сергій Ткаченко отримали по 12 років позбавлення волі. Докази їхньої провини публічно не були представлені. >>