Чергова хвиля протестів у Грузії: загострення спричинив арешт лідера опозиції

Грузія переживає черговий виток політичної кризи — цього разу олії у вогонь протистояння влади й опозиції підлив арешт 23 лютого голови партії «Єдиний національний рух» (ЄНР) Ніки Мелії.

Голову найбільшої опозиційної партії «Єдиний національний рух» звинувачують в організації заворушень у 2019 році. Сам він не визнає своєї вини, а його прибічники називають дії грузинської влади «провокацією».

Грузинські ЗМІ повідомляють, що поліція, котра затримувала Мелію, штурмувала офіс опозиційної партії, не церемонячись із людьми, котрі зібралися перед будинком та всередині нього.

Затримання депутата спровокувало протестні хвилювання і занепокоєння з боку Заходу, від якого опозиція вимагає санкцій. За експертною оцінкою, ця ситуація призведе лише до поглиблення політичної кризи, особливо напередодні початку нового сезону протестної активності в Грузії.

Врозріз з євроатлантичними прагненнями

Приводом для арешту Ніки Мелії стала справа про заворушення біля стін парламенту Грузії влітку 2019 року. Депутата звинувачують в організації масових протестів, які завершилися спробою штурму будівлі законодавчого органу на знак незгоди з проросійським курсом уряду. Тоді опозиціонера випустили під заставу і зобов’язали носити електронний браслет.

Однак заставу в розмірі 40 тис. ларі (понад $12 тис.) Ніка Мелія платити відмовився, та й браслет демонстративно викинув на акції протесту восени 2020 року. В результаті Тбіліський суд санкціонував його затримання. Для цього у вівторок в офіс «Єдиного національного руху» прорвалися сили спецназу, використавши сльозогінний газ для розгону прихильників Мелії, які намагалися перешкодити арешту.

Політичний конфлікт між владою та опозицією в Грузії триває з осені минулого року, після перемоги «Грузинської мрії» на парламентських виборах. Опозиція підсумки голосування визнавати відмовилася, назвавши результати сфальсифікованими і спровокувавши протестні заворушення.

З точки зору професора Грузинського інституту громадських справ Торніке Шарашенідзе, насправді політичної кризи не було до моменту арешту Мелії і складно пояснити, чому влада пішла на це. «Правляча партія була у виграшному становищі, вони переграли опозицію практично за всіма пунктами після виборів і, ймовірно, могли залишитися на третій термін.

Почавши переслідування Мелії, вони зробили велику помилку, сама форма його затримання була кричущою». Затримання опозиціонера, активного учасника протестних акцій, уже призвело до кількох негативних факторів.

По-перше, в центрі Тбілісі зібралася демонстрація прихильників «Єдиного національного руху», а також інших опозиційних партій, які зажадали звільнення Мелії та інших політичних в’язнів.

У середу, 24 лютого, новий мітинг зібрався біля стін 12-ї в’язниці Руставі, де перебуває заарештований депутат. Організатори акції обіцяють протестувати доти, доки їх вимоги не будуть виконані.

По-друге, західні партнери Грузії почали висловлювати певну стурбованість ситуацією в країні. Наприклад, у Держ­депі США закликали всі сторони конфлікту проявити стриманість і не допустити ескалації напруженості або насильства.

Також у Держдепі зазначили, що дії влади Грузії щодо Мелії та інших опозиціонерів йдуть урозріз з євроатлантичними прагненнями Тбілісі, зокрема з планом щодо приєднання до НАТО.

Чи будуть дострокові вибори?

Формальні заяви про готовність до діалогу в даний момент звучать з обох сторін. Сісти за стіл переговорів запропонував новий прем’єр Гарібашвілі, а також представниця ЄНР Саломе Самадашвілі. Однак опозиція запуск діалогу пов’язує із зустрічними кроками влади — звільненням політв’язнів і проведенням дострокових виборів. Якщо розглядати ситуацію з новими парламентськими виборами, то тут влада вже не раз дала однозначну відповідь. Той же Гарібашвілі, виступаючи в парламенті, оголосив, що це питання закрите і не буде частиною діалогу з опозицією.

На думку професора Торніке Шарашенідзе, яку він висловив російському порталу Газета.Ru, швидше за все, правлячiй партії доведеться випустити депутата, інакше Захід не перестане тиснути на владу Грузії. Навряд чи справа дійде до санкцій, хоча, якщо влада припуститься якоїсь грубої помилки — нічого не можна виключати.

«Тиск Заходу — це не те, що влада може собі дозволити. Тим більше, що в країні триває економічна криза, викликана пандемією коронавірусу. За логікою, в Грузії цілком можна очікувати проведення дострокових парламентських виборів, тому що без цього владі буде дуже важко вийти з кризи», — вважає експерт.

Грузинський політолог Паата Закареішвілі вважає арешт Мелії політичним переслідуванням, яке тільки посилить недовіру до чинної влади і наблизить Грузію до авторитаризму.

Відставка прем’єр-міністра Гахарії минулого тижня — це ознака розколу всередині правлячої партії, заявив експерт у розмові з французьким порталом RFI. «І мало хто звертає увагу, що, крім Гахарії, у відставку пішла віце-прем’єр і міністр інфраструктури Майя Цкітішвілі. І це, звичайно, реакція на те, що планувалося тепер з арештом Мелії.

У партію «Грузинська мрія» прийшла інша команда, соратників Бідзіни Іванішвілі, і вони повністю заволоділи ситуацією. На цьому тлі відчувається, що Гахарія не хотів підписатися під цим всім і пішов, можна сказати, не зовсім гідно. Адже він був прем’єр-міністром, він сам міг вжити заходів усередині партії. Але він не хотів відповідати за це і дав «зелене світло» тому, що сталося».

Цим самим вони тільки підсилюють «Єдиний національний рух» і роблять з цієї людини [Ніки Мелії] героя. Від цього страждає Грузія, її євроатлантичні інтереси та  європейські інтереси, тому що в демократичних країнах так не поводяться з популярною провідною опозиційною партією. Тим більше, що підстави для подібних правових дій були мінімальні.

Водночас Паата Закареішвілі вважає малоймовірною можливість проведення дострокових виборів: «Поки суспільство не готове, воно не довіряє ні правлячій партії «Грузинська мрія», ні «Національному руху». Але зараз ситуація змінюється, тому що такі дії громадяни приміряють на себе.

Якщо можна в такій формі заарештовувати провідного лідера опозиційної партії, то що буде з рештою населення, з кожним громадянином? І кожен громадянин розуміє: якщо «Грузинська мрія» переможе в авторитаризмі, то наступна черга буде вже за простими громадянами. І ця тінь авторитаризму нависла над Грузією, і багато хто це вже відчуває».