Фільми восьмого «Київського тижня критики» — про країну, яка не здається
Міжнародний фестиваль «Київський тиждень критики» — восьмий — традиційно у столиці відбувся в кінотеатрі «Жовтень». >>
Вперше в історії Байройтського фестивалю за диригентський пульт стане жінка — українка Оксана Линів. (Фото зі сторінки у Фейсбуці.)
Київське Вагнерівське товариство відзначило 25річчя. Історія перших Вагнерівських товариств почалася ще за життя німецького композитора, до 208-ліття якого наближаємося (1813—1883).
Головною їх метою було втілення мрії Ріхарда Вагнера — поставити тетралогію «Перстень Нібелунгів» у власному оперному домі в Байройті.
Нині ж їх функції дещо змінились — окрім просвітництва і популяризації творчого спадку композитора, це також підтримка молодих митців: 250 обраних з усього світу щороку мають змогу відвідувати знаменитий Байройтський фестиваль за рахунок спеціального стипендіального фонду.
Сто шостим за ліком у всьому світі стало київське Вагнерівське товариство. Його створення стало можливим завдяки харків’янці Марині Бааг, яка у часи Другої світової війни залишила рідне місто разом з відступаючими німецькими військами.
Оселившись у Байройті, вона одружилась і почала працювати у відділі преси знаменитого фестивалю. Але зв’язки з Батьківщиною при цьому не переривала і вже зі здобуттям Україною незалежності посприяла створенню Вагнерівських товариств у Харкові та Києві.
Засновником і незмінною головою Київського товариства є докторка мистецтвознавства, професорка, академік, дослідниця та палка прихильниця композитора — Марина Черкашина-Губаренко.
Зустрічі столичних вагнерівців відбуваються щомісяця у Будинку вчених. Тут проходять лекції, перегляд записів опер та обмін враженнями членів товариства після відвідин вистав по всьому світу. У день народження і смерті композитора також відбуваються концерти.
Анжеліна Швачка — стипендіатка 2001 року.
Фото Станіслава ГОЦУЛЯКА.
За підсумками року найбільш активні члени товариства отримують право безкоштовно відвідати Байройт і переглянути там три фестивальні вистави. Починаючи з 1999 року таке право здобули 39 київських стипендіатів.
Серед них — митці, добре відомі в Україні, а дехто — вже і за її межами. Це — композитори О. Войтенко, В. Вишинський, М. Шалигін, О. Ретинський, В. Кияниця, оперні співаки А. Швачка, Д. Агеєв, інструменталісти К. Суглобіна, О. Бегма, музикознавиці Л. Мудрецька, А. Ставиченко та інші.
На честь чвертьстолітнього ювілею товариства у Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського відбулась презентація книги «Наш Вагнер», куди увійшли наукові статті та спогади членів товариства, а також святковий концерт, у якому пролунали твори німецького генія.
Завершила його стипендіатка 2001 року, народна артистка України та лавреатка Шевченківської премії Анжеліна Швачка. Вона виконала твори з циклу «П’ять пісень на вірші Матільди Везендонк» — єдиного вокальнокамерного опусу Р. Вагнера зрілих років.
Імена двох київських стипендіатів 2021 року вже визначено. Однак у зв’язку з карантинними обмеженнями відбулося і скорочення загальної кількості стипендіатів з усього світу. Цьогоріч таких буде лише вісімдесят, і чи будуть серед них українці — визначить жереб.
А отже, залишається відкритим питання, чи стануть у рамках безкоштовної програми перебування українці свідками історичної події, коли вперше в історії Байройтського фестивалю за диригентський пульт стане жінка — українка Оксана Линів. Вона диригуватиме «Летючим голландцем», яким відкриватимуть один iз найпрестижніших у світі фестивалів класичної музики, на якому завжди присутні політики першої величини Німеччини та інших країн.
Міжнародний фестиваль «Київський тиждень критики» — восьмий — традиційно у столиці відбувся в кінотеатрі «Жовтень». >>
У Києві до 3 листопада проходить 9-денний легендарний Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», історія якого почалася в 1970 році. >>
Фентезійних творів нині з’являється стільки, що встежити за всіма майже нереально. >>
У Києві є (був) кінотеатр, якому в цьому році виповнилося 113 років. >>
В Україні 29 жовтня - день пам'яті Павла Глазового, улюбленого багатьма поколіннями відомого українського поета-гумориста і сатирика, лауреата премії імені Остапа Вишні, першого лауреата премії імені Петра Сагайдачного (1922-2004). >>
«Ой зійшла зоря вечеровая, над Почаївом стала», Козацька колискова, Кант про Святого Георгія, музичні оповіді про Довбуша, Марусю Богуславку, смерть Петлюри і навіть про московського дурня — це лише кілька з понад 90 пісень про українське минуле >>