Розчистити бур’яни секонд-хенду: роль Університету технологій та дизайну

Щорічна міжнародна виставка Kyiv fashion, що проходить у Києві, — подія не тільки галузева. Вона спрямовує не лише вектор розвитку індустрії одягу, взуття та аксесуарів.

Не директивно, волею смаків громадян, які реалізовують дизайнери, корегується розвиток економіки держав. Адже легка промисловість займає (на жаль, не в Україні) в ній чільне місце.

Водночас виховується відчуття краси і гідності громадян. Як твердить голова наглядової ради АТ «Володарка» Роман Гавриш, нитка і голка зшивають не лише тканини. Бо ж, справді, індустрія моди, за словами поета, зшиває троянди і виноград.

Майже тридцять років тому горе-політики вирощувати на українській землі красиве й корисне заборонили. Натомість наш простір завалили бур’янами секонд-хенду.

Але навіть з-під асфальту тягнуться до сонця пригнічені паростки! Їхні плоди й продемонстрували на виставці українські майстри. Перерахувати, хто й що демонстрував, — невдячна справа.

Зроблене треба бачити. Щоб пережити мить зустрічі з прекрасним. Саме так і було! Загальна оцінка експертів і відвідувачів — «відмінно». Зрештою, в цьому можна переконатись не лише на виставці, а і в магазинах, де вітчизняні товари індустрії моди успішно конкурують із зарубіжними.

Виставка спонукає до наголосу на витоках відродження і становлення української легкої промисловості. На тому паростку, що не лише сам пробився крізь асфальт неуваги, а й спонукав та допоміг зробити це іншим. Тим більше, що про це йдеться практично на всіх міжнародних галузевих виставках, але широкому загалу ця інформація мало відома.

Так от, узагальнений висновок міжнародних експертів моди: українські молоді дизайнери здатні стати законодавцями моди в Європі. Від себе додамо: вони вже там успішно працюють, представляючи зарубіжні фірми. Звичайно, є і в Україні.

Але, як зазначають юні таланти (зверніть увагу!) в Київському національному університеті технологій та дизайну (КНУТД) навчають краще, ніж за кордоном, але реалізувати свій потенціал краще за межами України (пригадайте похід підприємців нашої держави до посольства США по допомогу).

Невипадково далекоглядні зарубіжні меценати на подібних виставках шукають для себе майбутніх зірок. Якщо наші чиновники не бачать ні як творців країни, ні як можливих локомотивів економіки, то зарубіжні роботодавці одразу пропонують їм хороші умови для творчості.

Хто ж засвічує зірки індустрії моди на українському небосхилі? Відповідь працівників галузі однозначна: Київський національний університет технологій та дизайну. Це підтвердять i зарубіжні експерти. Вони назвали КНУТД 62-м в ТОП-100 найкращих дизайнерських шкіл світу.

Практичні китайці запросили киян відкрити в Піднебесній Український інститут. Уже другий рік викладачі КНУТД читають там лекції. Ще один внесок КНУТД в імідж України як інноваційної та освіченої держави: за вагомі здобутки в науковій та освітній діяльності його внесли до міжнародного рейтингу QS.

Передувало цьому опитування великої кількості академічних експертів та роботодавців. Вони оцінювали міжнародну наукову діяльність 3,3 тисячi університетів Східної Європи та Центральної Азії. Лише 400 вишів, в т.ч. й КНУТД, внесли до міжнародного рейтингу QS.

Зважмо, університет піднімається в часи, коли навкруги все робиться під обіцянки, що завтра буде краще. Завдяки чому це «завтра» КНУТД вдається робити сьогодні?

— Ми не чекаємо миті, — каже ректор КНУТД академік Національної академії педагогічних наук України Іван Грищенко, — ми її творимо. Негаразди розглядаємо не як привід для опускання рук, а як виклик для мобілізації власного потенціалу.

Саме про це й розповідає книга, підготовлена до 90-річчя університету, що представлена на виставці. В ній немає переможних звітів. Зате зафіксовано творення частини вітчизняної історії. Хоча б схематично перегляньмо її через призму роботи КНУТД.

У наш час багато хто входить в історію руйнівником. Київський національний університет технологій та дизайну всі дев’яносто років був і залишається творцем, працює на державу і для її громадян. Подобається це кому чи ні (а з пісні слів не викидають), а радянський період був сприятливим для роботи тоді ще Київського технологічного інституту легкої промисловості.

Він відчував підтримку держави і затребуваність галузі в кадрах, які готував. З настанням незалежності легку промисловість України відправили в небуття. Така ж доля передбачалась і для університету. Завдяки стійкості колективу КНУТД так-сяк тримався на плаву.

З приходом на посаду ректора Івана Грищенка все змінилось. Здібний організатор, талановитий вчений. Один з ініціаторів вчення, що освітня діяльність — вид економічної, він став антикризовим менеджером. Унікальний випадок, коли теоретик на практиці доводить ефективність своїх наукових напрацювань.

Здавалось, такого ректора мали підтримувати на найвищому рівні. А ж ні. Знайшлися сили, які завадили підписанню контракту з керівником, за якого проголосувало більше 80 відсотків колективу.

Не здавався, працював і працює. Зрештою здоровий глузд узяв гору. Міністерство освіти і науки затвердило вибір колективу (чи потрібна така формальність, коли університет — це самоврядна організація?). Вперше за багато років КНУТД відвідав галузевий міністр і визнав, що тут готують спеціалістів світового рівня.

Період керівництва університетом Іваном Михайловичем називають «епохою Грищенка». Справедливо. Але вузько. Ера Грищенка охоплює всю індустрію моди. Чому? Локомотивом галузі виробничники називають саме КНУТД. І не лише за те, що готує кваліфіковані кадри. Університет став науково-дослідницькою базою галузі. Тут розробляють інноваційні технології і супроводжують їх впровадження на виробництві.

Один лише приклад. Здавалось, КНУТД дуже далекий від потреб силових структур. Але саме тут розробили найсучасніші засоби індивідуального захисту для військових. Саме тут запропонували зразки одягу для захисників батьківщини. Невипадково за останні роки роботи вчених відзначені трьома державними преміями в галузі науки і техніки. Аби пришвидшити впровадження новацій у життя, за ініціативи Івана Грищенка створено Київський освітній науково-виробничий кластер легкої промисловості.

Прикладів успішної роботи на кафедрах, співпраці з виробничниками можна наводити багато. Її важливість, думаю, найповніше висловив голова Української асоціації хутровиків Ігор Зварич: «Без КНУТД ми, виробничники, рухатись вперед не можемо».

Погодьтесь, це найвища оцінка дев’яносторічної роботи. Презентована книга зафіксувала історію. Виставлені перед цим інновації відзначають розвиток.
— Наше завдання, — каже Іван Грищенко, — вивести індустрію моди з прірви, аби зайняла вона в економіці держави належне місце. Виставка і презентація — не просто демонстрація здобутків, а поштовх до аналізу й роздумів, які спонукають роботу.

Авторський висновок перший. Європа вірить у потенціал українських дизайнерів. Звичайно, вона все робитиме для того, аби кращих iз них залучити до своїх країн. То чому ж у наших можновладців не вистачає розуміння, що саме українська індустрія моди може торувати шлях на зарубіжний ринок? У нас є кому працювати. Чого бракує? Повторімо слова молодих дизайнерів: «Реалізувати свій потенціал легше за кордоном»...

Висновок другий. Завдяки наполегливості КНУТД у галузі успішно співпрацюють наука, освіта і бізнес. Бракує участі влади. Йдеться насамперед про створення відповідних умов для піднесення галузі.
Висновок третій. Останні роки багато говориться про патріотизм. Давайте, зрештою, вважати патріотами не тих, хто багато говорить, а тих, хто робить конкретний внесок у зміцнення держави. Мода має бути не на слова, а на добрі справи. Європа наш потенціал бачить. Треба його реалізовувати на рівні держави, як це робить КНУТД.